Відкрити головне меню

Федір III Олексійович Романов (30 травня (9 червня) 1661(16610609) — 27 квітня (7 травня) 1682; рос. дореф. Ѳеодоръ Алеѯіевичъ) — московський цар у 1676–1682 роках. Син Олексія Михайловича і його першої дружини Марії Милославської.

Федір III Олексійович
рос. Фёдор III Алексеевич
церк.-слов. Ѳео́доръ г҃ Алеѯі́евичъ
Федір III Олексійович
Федір III Олексійович
Прапор
10-й Государ, Цар і Великий князь всієї Русі
29 січня (8 лютого) 1676 — 27 квітня (7 травня) 1682
Коронація: 28 червня (18 червня) 1676
Попередник: Олексій Михайлович
Спадкоємець: Ілля Федорович (до 1681)
Наступник: Іван V Олексійович і Петро I
 
Народження: 9 червня 1661(1661-06-09)[1][2]
Москва, Московське царство
Смерть: 7 травня 1682(1682-05-07)[1][2] (20 років)
Москва, Московське царство
Громадянство: Московське царство
Віросповідання: православна церква
Батько: Олексій Михайлович
Мати: Милославська Марія Іллівна
У шлюбі з: 1) Агафія Грушецька
2) Марфа Апраксіна
Діти: від 1) Ілля Федорович помер в дитинстві

Медіафайли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

П'ятнадцятирічним, після смерті батька, був вінчаний на царство в Успенському соборі Кремля 18 червня 1676. Спочатку країною намагалася керувати мачуха, Наришкіна Наталія Кирилівна, яку вдалося усунути від справ родичам Федора, направивши її разом з сином Петром (майбутнім Петром I) в заслання в підмосковне село Преображенське. Малолітній і хворобливий Федір Олексійович не був здатним до самостійного правління. На початку царювання Федора Олексійовича керівництво державою знаходилось у руках його найближчих родичів Милославських; великим впливом при дворі користувався патріарх Іоаким і вихователь Федора Олексійовича Симеон Полоцький. У подальшому вирішальний вплив на державні справи здобули фаворити Федора Олексійовича — І.Язиков і А.Лихачов. За царювання Федора Олексійовича у 1678 був проведений загальний перепис населення; в 1679 введено подвірне оподаткування прямими податками, що збільшило податний гніт;зміцнилось централізоване управління державою: було створено розряди (військові округи), посошне оподаткування було замінене подвірним оподаткуванням (1679), зміцнювалась влада воєвод на місцях (скасовано місництво, 1682). За правління Федора Олексійовича Московське царство у 1671-81 вело війну з Османською імперією, під час якої відбулись Чигиринські походи 1677-78. Уряд Федора Олексійовича уклав з Османською імперією Бахчисарайський мирний договір 1681, за умовами якого Лівобережна Україна з Києвом залишалась у складі Московської держави. Помер 27 квітня 1682 року у віці 20 років, не лишивши по собі спадкоємця. Розпорядження щодо престолонаслідування теж не зробив. Похований в Архангельському соборі Московського Кремля. Питання про престолонаслідування викликало хвилювання, що закінчилися кривавим стрілецьким бунтом. Патріарх Іоаким запропонував оголосити про вінчання на царство одночасно двох царів — малолітніх братів Федора Олексійовича Івана V і Петра І, а регентшою при них сестру Софію Олексіївну.

Особисте життяРедагувати

У липні 1680 року Федір Олексійович одружився з донькою шляхтича з Речі Посполитої, який був на службі у Московської держави, Агафією Грушецькою (1663–1681). У липні 1681 року цариця народила сина, царевича Іллю Федоровича, а за три дні по тому вмерла від пологової гарячки. Царевич Ілля вмер через десять днів після народження. Це була єдина дитина Федора Олексійовича. У лютому 1682 року царя одружили вдруге з Марфою Апраксіною, та за два місяці, в квітні 1682 року, Федора Олексійовича не стало.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати