Городнянський район
Городня́нський райо́н — колишній район[2] розташований на півночі Чернігівської області з центром у місті Городня.
| Городнянський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Чернігівська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Чернігівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7421400000 | ||||
| Утворений: | 1965 р. | ||||
| Населення: | ▼ 27 311 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1566 км² | ||||
| Густота: | 19.3 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4645 | ||||
| Поштові індекси: | 15100—15172 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Городня | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 30 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 71 | ||||
| Селища: | 6 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Левченко Олександр Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Камко Денис Миколайович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Городнянська РДА Городнянська районна рада | ||||
| Адреса: | 15100, Чернігівська обл., Городнянський р-н, м. Городня, вул. Троїцька, 10 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Географія ред.
Межує з Климовським районом Брянської області Російської федерації, Добруським районом Гомельської області Республіки Білорусь, Ріпкинським, Чернігівським, Менським, Сновським районами Чернігівської області.
 Білорусь
|
Білорусь
|
 Росія
|
| Ріпкинський район | 
|
Сновський район |
| Чернігівський район | Менський район |
Площа району — 1571,2 тис. км². Населення становить 36,3 тис. чол. Район складається з 79 населених пунктів.
Із корисних копалин в районі є глина, пісок, торф. Розробляються родовища глини та торфу. Для будівництва використовуються поклади піску. Торф добувається у декількох місцях району, промисловим способом добувається біля с. Дроздовиця.
По території району протікають річка Снов та її притоки: Смячка і Крюкова. Ґрунти дерново-підзолисті, суглинисті з піщаним прошарком.
Природно-заповідний фонд ред.
Ботанічні заказники ред.
Вешки, Кримок, Кусіївська Дача, Мальча, Миклашевщина, Невклянська Дача-І, Невклянська Дача-ІІ, Тупичівська Дача-І, Тупичівська Дача-ІІ.
Гідрологічні заказники ред.
Опанасове, Дігтярі-Вирвин, Жайворонок, Крюкова, Макишинський, Мох, Панська Лоза, Петрушин, Стропове, Тарасове, Торфовище, Широкий Лог.
Ландшафтні заказники ред.
Ботанічні пам'ятки природи ред.
Дуб Невклянський, Дуб Невклянський (с. Невкля), Сквер Городнянський, Сосни Невклянські.
Заповідні урочища ред.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ред.
Флора і фауна ред.
Городнянщина лежить у межах Поліської низовини, в зоні мішаних лісів, де переважає сосна, дуб, береза, осика, вільха, липа, які займають площу 45,2 тис.га.
Городнянщина багата своїм тваринним і рослинним світом, на її території розташовано вісім природоохоронних зон і мисливські угіддя площею 30 тис.га. Серед місцевих популярне місце Рангов, яке використовується як грибне угіддя.
Історія ред.
Територія району була заселена в часи неоліту — близько 100 тисяч років тому. Про це свідчать літописи часів Київської Русі, а також розкопки в селах Мощенка та Рубіж.
Адміністративним центром району є місто Городня. Першу писемну згадку про Городню знаходимо в 1552 році. З 1635 року містечко стало центром Городнянської округи, з 1705[3] року — центром Городнянської сотні, з 1782 року — центром Городнянського повіту, а з 1923 — центром Городнянського району. В сучасних межах район існує з 1965 року.
Повертаючись в 1709 році з Полтави до Санкт-Петербургу, в Городні зупинився Петро I і, за переказами, які не мають історичного підгрунття, подарував містечку три чавунні гармати, які в 1888 році були встановлені на п'єдесталі. Насправді московський цар у Городні не був і гармат не дарував. Гармати збереглися до наших днів, і є історичним символом міста.
У 1959 р. до Городнянського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.[4]
5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Бутівську та Конотопську Щорського району до складу Городнянського району, а Великовіську Городнянського району — до складу Ріпкинського району.[5]
Економіка ред.
Економіка району має чітко окреслений аграрний напрямок. На 120 тис.га сільськогосподарських угідь господарюють 35 підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні картоплі, льону, м'ясо-молочному тваринництві.
Переробка продукції сільського господарства здійснюється на льонозаводі, маслозаводі, заводі продовольчих товарів, комбікормовому заводі. Ведеться видобуток торфу. Продукція держлісгоспу експортується в Німеччину, Словаччину, Австрію, Італію, Польщу.
Транспорт ред.
Район перетинає автотраса Н28 (Чернігів — Сеньківка), поблизу Монументу Дружби розгалужується в напрямках Гомеля і Брянська, проходить відрізок Південно-Західної залізниці Бахмач — Гомель. Діє прикордонний митний пост «Сеньківка», що з'єднує кордони 3-х держав.
Населення ред.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 16 421 | 3200 | 1999 | 4668 | 4007 | 2467 | 80 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 19 928 | 2957 | 1843 | 4636 | 4753 | 5227 | 512 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 34773 | 95,66 % |
| росіяни | 1054 | 2,90 % |
| білоруси | 338 | 0,93 % |
| цигани | 43 | 0,12 % |
| молдовани | 22 | 0,06 % |
| інші | 119 | 0,33 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 33609 | 92,46 % |
| російська | 2540 | 6,99 % |
| білоруська | 163 | 0,45 % |
| інші | 37 | 0,10 % |
Населені пункти зняті з обліку ред.
Політика ред.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городнянського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 60,40% (проголосували 14 637 із 23 234 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,96% (5 702 виборців); Юлія Тимошенко — 23,51% (3 441 виборців), Олег Ляшко — 16,42% (2 403 виборців), Сергій Тігіпко — 5,86% (858 виборців), Анатолій Гриценко — 4,22% (618 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,20%.[8]
Пам'ятки культури ред.
Історія Городнянщини знайшла свій відгук у численних пам'ятках. Поблизу с. Автуничі виявлене і повністю досліджене поселення періоду Київської Русі (Х-ХІІ ст.). Оригінальністю задуму та конструктивного рішення, що не мають аналогів на Лівобережній Україні, відзначається Михайлівська церква у с. Великий Листвен (1742).
У м. Городня зберігся будинок, де народився один з основоположників вітчизняної хірургії Микола Волкович. Пам'яткою садово-паркового мистецтва є парк у с. Тупичеві.
На стику кордонів трьох держав, поблизу с. Сеньківка, над тихоплинною Жеведою, у 1975 р. було встановлено монумент Дружби. Тут, на просторому Слов'янському полі, до окупації та анексії Криму Росією відбувалися міжнародні свята, фестивалі.
Видатні особистості ред.
Десять останніх років у Городні прожив і похований лікар, етнограф, письменник Степан Ніс. Також тут навчався український письменник і громадський діяч Василь Чумак.
Уродженцями району є:
- вчений-кібернетик, академік Олександр Кухтенко;
- художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Олександр Лопухов;
- поет Абрам Кацнельсон;
- відомий політичний діяч, правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи, перший голова Української Гельсінської спілки Левко Лук'яненко;
- Андрос Іван Назарович - педагог, військовий льотчик, учасник Другої світової війни, батько українського філософа Андроса Євгенія Івановича, дідусь українського політолога Андроса Олега Євгенійовича та психолога Андроса Мирослава Євгенійовича;
- революціонерка-народниця М. Вєтрова;
- білоруський архітектор Валентин Ліхапол.
Трьом городнянцям: Олексію Жижкуну, Борису Калачу, Йосипу Юфи — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Примітки ред.
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 травня 2020 року № 345/2020-рп «Про призначення Д.Камка головою Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області»
- ↑ Автор. Нові райони: карти + склад. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.
- ↑ Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г.Заболотного. www.dnabb.org. Процитовано 20 січня 2023.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернігівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 17 січня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Городнянський район |
- Городнянський район на сайті ОДА[недоступне посилання з липня 2019]
- Городнянський район на сайті Облради[недоступне посилання з липня 2019]