Кухтенко Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Кухте́нко (11 березня 1914, Городня — 18 грудня 1994, Київ) — український науковець у галузях механіки та технічної кібернетики, академік АН УРСР (з 1972 року, член-кореспондент із 1964 року).
| Олександр Іванович Кухтенко | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
11 березня 1914 Городня | ||
| Помер |
18 грудня 1994 (80 років) Київ | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | науковець | ||
| Alma mater | Донецький індустріальний інститут | ||
| Галузь | технічна кібернетика | ||
| Аспіранти, докторанти | Азарсков Валерій Миколайович | ||
| Членство | НАН України | ||
| Нагороди |
| ||
Біографічні відомості ред.
Народився 11 березня 1914 року в місті Городні (тепер Чернігівської області). У 1936 році закінчив Донецький індустріальний інститут. Після закінчення працював в інституті до 1941 року. Учасник німецько-радянської війни.
З 1946 року до 1955 року працював в Інституті гірської механіки АН УРСР, в 1955–1963 роках — у Київському інституті інженерів цивільної авіації (з 1956 року — професор). З 1963 року працював в Інституті кібернетики АН УРСР.
Жив у Києві, в будинку на вулиці Володимирській, 51/53. Помер у 80-річному віці 18 грудня 1994 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4165417° пн. ш. 30.501500° сх. д.).
Наукова діяльність ред.
Роботи Олександра Івановича присвячені аналітичній механіці, теорії автоматичного керування (теорія інваріантості та її технічних додатків), теорії систем (побудова основ аксіоматичної теорії динамічних керованих систем) і її додаткам в галузі побудови складних технічних систем керування.
Сфера його наукових концепцій включала як теоретичний базис кібернетики, так і її прикладний напрямок. До першого належать його роботи в області абстрактної й загальної теорії систем. До другого (прикладного) напрямку належать роботи в галузі систем, інваріантних до збурювань.
Його концепція загальної теорії систем визначена як науковий напрямок, орієнтований на вивчення теоретичних і прикладних проблем аналізу та синтезу складних систем довільної природи. Як основу для їхньої єдності прийнята аналогічність (ізоморфізм) процесів, що протікають у системах різного типу (технічних, біологічних, економічних, соціальних, екологічних і тому подібне).
Педагогічна діяльність ред.
При особистій участі Олександра Кухтенка в Київському політехнічному інституті на базі науково-дослідницького сектору кафедри математичних методів системного аналізу 15 грудня 1990 року був створений науково-дослідний інститут міждисциплінарних досліджень (НДІМД).
Ідеологічні основи міждисциплінарних досліджень, прогресивні наукові напрямки НДІМД, запропоновані О. І. Кухтенком, і сполучення наукових розробок з навчальним процесом послужили надалі базою для створення Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» у системі НАН України та Міністерства освіти та науки України.
Серед учнів — доктор технічних наук Валерій Азарсков.
Відзнаки ред.
Заслужений діяч науки УРСР. Двічі лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки:
- 1978 — за «Енциклопедію кібернетики» в двох томах, опубліковану в 1973—1974 роках[1];
- 1991 — за цикл монографій з теорії інваріантності та її застосування у системах автоматичного управління[2].
- Лауреат Премії НАН України імені В. М. Глушкова
Вшанування пам'яті ред.
26 вересня 2006 року в Києві, на одному з корпусів Національного авіаційного університету по проспекту Комарова, 1, де Олександр Кухтенко працював з 1956 по 1982 рік, йому встановлено бронзову меморіальну дошку[3].
Примітки ред.
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузв науки і техніки. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузв науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела ред.
- iasa.kpi.ua [Архівовано 9 травня 2011 у Wayback Machine.]