Російський авангард

Російський авангард загальний термін, яким позначають впливову хвилю сучасного мистецтва, що процвітала в Російській імперії і Радянському Союзі приблизно з 1890 до 1930 року - хоча деякі відносять її початок до 1850 року і кінець до 1960. Ним позначають низку окремих, але взаємопов'язаних Мистецьких течій, таких як неопримітивізм, супрематизм, конструктивізм, футуризм тощо. Беручи до уваги, що багато з цих митців-авангардистів народились і працювали в теперішніх Білорусі і Україні, в окрему хвилю виділяють український авангард (Казимир Малевич, Олександра Екстер, Володимир Татлін, Василь Кандінський, Давид Бурлюк, Олександр Архипенко, Олександр Богомазов тощо).

Казимир Малевич, Чорний квадрат, бл.1923
Олександр Родченко, Танець. Безпредметна композиція, 1915
Василь Кандінський, імпровізація №29, 1912
Павло ФілоновСелянська сім'я, 1914. Олія на полотні. Російський музей. 159 × 128 см
Макет Вежі Татліна, 1919

Російський авангард досяг своїх вершин в період між Російською революцією 1917 року і 1932 роком. Після цього ідеї російського авангарду вступили в суперечність з офіційним, підтримуваним державою, соціалістичним реалізмом.

Художники та дизайнериРедагувати

ЖурналиРедагувати

КінорежисериРедагувати

ПисьменникиРедагувати

Театральні режисериРедагувати

АрхітекториРедагувати

Збереження архітектури російського авангарду стало предметом особливої уваги істориків, політиків і архітекторів. 2007 року в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, відбулась виставка повністю присвячена радянській післяреволюційній авангардній архітектурі [1], на якій були представлені роботи американського фотографа Річарда Паре.

КомпозиториРедагувати

Основні статтіРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати