Богомазов Олександр Костянтинович

Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов (*14 березня (26 березня) 1880(18800326), с. Янків Ріг Охтирського повіту Харківської губернії, нині с. Іванівка Великописарівського району Сумської області  — †3 червня 1930, Київ) — український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва.

Олександр Костянтинович Богомазов
Автопортрет 1911 року
Народження	26 березня (14 березня) 1880(1880-03-14) с.Янків Ріг, Сумська область
Смерть	3 червня 1930(1930-06-03) (50 років)
	Київ (туберкульоз)
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Національність	українець
Громадянство	Російська імперія,  УНР,  СРСР
Жанр	станковий живопис, графіка
Навчання	Київське художнє училище
Діяльність	художник, рисувальник
Напрямок	кубофутуризм, спектралізм
Богомазов Олександр Костянтинович у Вікісховищі

Був чільним представником українського й світового авангарду. 1914 року написав трактат «Живопис та Елементи» у якому розглянув взаємодію Об'єкта, Митця, Картини та Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду.

Пройшов у своїй творчості декілька творчих періодів. Найвідоміші — кубофутуризм (1913–1917) та спектралізм (1920–1930).

Практично одразу після смерті ім'я та творчий доробок О.Богомазова було викреслено з історії радянської епохи. Лише у середині 1960-х під час «відлиги» його ім'я та творчість були перевідкриті групою молодих київських мистецтвознавців (Дмитро Горбачов, Леонід Череватенко та інші).

Біографія

Олександр Богомазов, 1898 рік

Народився в сім'ї бухгалтера. Рано залишився без матері, яка покинула чоловіка й одружилася вдруге — із зальотним офіцером.

Навчався в гімназії, потім, за наполяганням батька, nbsp;— у Херсонському земському сільськогосподарському училищі. Заохочуваний рідним дядьком, ходив із ним на етюди. Готувався вступати до Петербурзької академії мистецтв, але наважився 1902 року записатися до Київського художнього училища. Навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова, відвідував приватні студії в Москві.

Жив і працював у Києві.

Із дружиною Вандою та донькою Ярославою, 1924 рік

1913 — одружився із київською художницею Вандою Монастирською, яка була музою і життя і творчості митця. Саме їй присвятив він свій, написаний у Боярці, новаторський трактат «Живопис та елементи» (1913—1914).

1914 — разом з Олександрою Екстер організував у Києві мистецьке об'єднання «Кільце».

1919 — співробітник Всеукраїнського відділу мистецтва Народного комісаріату освіти УРСР, керував оформленням революційних свят у Києві.

1922—1930 — професор Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Серед учнів Петро Сабадиш.

Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 15, ряд 6, місце 2).

Творчість

«Космос», 1910-ті. Колекція І.Диченка

Трамвай. 1914 рік

Пилярі. 1927 р.

Меморіальна дошка на будинку біля Художнього інституту у Києві, де жив Олександр Богомазов

Був одним із чільних представників світового авангарду. Увійшов до історії українського мистецтва як один із фундаторів національного кубофутуризму.

1918 року брав участь у виготовленні ескізів українських грошових знаків.

Автор теорії «якісних ритмів».

Твори

• «Базар» (1914)
• «Львівська вулиця в Києві» (1914)
• «Тюрма» (1914)
• «Пляшки» (1915)
• «Паровоз» (1916)
• «Спогади про Кавказ» (1916)
• «Пилярі» (1927)
• «Київський пейзаж» (1928)
• «Праця малярів» (1929)

Теоретичні праці

«Живопис та елементи» (1914).

Олександр Богомазов був не тільки митцем-новатором, але й теоретиком нового мистецтва. У 1913–1914 роках він написав теоретичний трактат «Живопис та елементи» в якому розглянув:

• Взаємодію та ролі Об'єкта, Митця, Картини та Глядача в художньому творі.
• Взаємодію структурних елементів картини у сприйнятті глядачем — точок, ліній, базових геометричних фігур, кольорів, ритмів тощо.

«Мистецтво — нескінченний ритм, митець — його чутливий резонатор», — казав Олександр Богомазов своїм студентам у Київському Художньому Інституті, професором якого він був у 1922–1930 рр. Свій викладацький досвід Олександр Богомазов використав для написання своєрідного педагогічного подовження свого трактату у 1928 р.

Вшанування пам'яті

В Боярці існує вулиця Олександра Богомазова.

Фільми про О.Богомазова

• «Знак божої іскри». Реж. Ігор Недужко. Національна кінематека України. Київнаукфільм. 2001
• В.Соколовський. Д.Горбачов. Український кубофутуризм і О. Богомазов. Серія «Мистецтво світу — внесок України». «Автор — Студія». 2005

Галерея

• 

  «В'язниця, 1914

• 

  Композиція, 1915

• 

  Портрет жінки, 1915

• 

  Портрет, 1916

• 

  Портрет, 1913

• 

  «Київський пейзаж», 1910-ті.

Посилання

• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 36 Про «українського Пікасса» Олександра Богомазова
• * Дмитро Горбачов. Творчість Олександра Богомазова // Авторська екскурсія «Малевич й Україна». (укр.)
• Н. Г. Ковпаненко. БОГОМАЗОВ Олександр Костянтинович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 315. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Дмитро Горбачов. Богомазов — один із найбільших футуристів Європи // Zbruch, 07.04.2016
• Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник^{[недоступне посилання з червень 2019]}
• Олександр Богомазов. Каталог творів. Київ, Гарант, 1991.
• «Український Пікассо» Олександр Богомазов (відео).