Недужко Ігор Маркович
Ігор Маркович Неду́жко (7 березня 1934, Дніпропетровськ — 15 січня 2017, Київ) — радянський та український кінооператор вищої категорії, майстер підводних зйомок та педагог; член Спілки кінематографістів України з 1979 року.
| Недужко Ігор Маркович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 7 березня 1934  |
| Місце народження | Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР |
| Дата смерті | 15 січня 2017 (82 роки) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут (1956) |
| Професія | кінооператор, викладач університету |
| Заклад | Київський інститут автоматики, Київська кіностудія науково-популярних фільмів, КНУКіМ і Київський міжнародний університет |
| Членство | Спілка кінематографістів України |
| IMDb | ID 8004281 |
Життєпис
ред.Народився 7 березня 1934 року у місті Дніпропетровську (нині Дніпро, Україна) в сім'ї службовців[1]. 1956 року закінчив Київський політехнічний інститут.
З 1960 року працював майстром, інженером Київського інституту автоматики; з 1967 року очолював кінофотолабораторію та був оператором підводних зйомок клубу «Океанія» Академії наук Української РСР; протягом 1971—1998 років — оператор «Київнаукфільму».
Протягом 1998—2008 років викладав у Київському національному університеті культури і мистецтв; у 2008—2010 роках — у Київському міжнародному університеті. Серед учнів: режисер, актор, та телеведучий Олександр Жеребко; режисер, продюсер Натела Чхартішвілі-Зацаринна та інші[2].
Творчість
ред.- режисер
- 1992 — «Казимир Великий, або Малевич Мужицький»[3];
- 2001 — «Знак Божої іскри» (фільм про українського живописця Олександра Богомазова)[4].
- кінооператор
Зняв понад двохсот стрічок[5], зокрема:
- 1972 — «Контактне зварювання»;
- 1972 — «Плазмово-дуговий переплав» (гран-прі Міжнародного кінофестивалю технічних фільмів, Пардубиці, Чехословаччина, 1973; Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю, Белград, 1974);
- 1973 — «Конструкція і монтаж паливоподачі»;
- 1974 — «Вплив параметрів зварювання на геометрію шва»;
- 1974 — «Попередньо напружений залізобетон»;
- 1975 — «Люди великої мужності» (золота медаль VII Міжнародного кінофестивалю медично-санітарних фільмів, Варна, Болгарія, 1977);
- 1975 — «Модель відкриття»;
- 1975 — «Ці місткі частки секунди» (срібна медаль ВДНГ, 1976);
- 1976 — «Створи гармонію»;
- 1977 — «Столиця зварювання» (приз «Великий гранат» Міжнародного кінофестивалю технічних фільмів, Пардубиці, ЧССР, 1978);
- 1979 — «Загадковий світ тварин» (почесний диплом журі XIII Всесоюзного кінофестивалю, Душанбе, 1980);
- 1979 — «Зоопсихологія»;
- 1979 — «Щоденне диво»;
- 1980 — «Тримати!»;
- 1981 — «Організатор свята — до ваших послуг»;
- 1982 — «Ведмежа»;
- 1986 — «Вчитель, якого чекають»;
- 1987 — «Білий олень тундри»;
- 1988 — «Абетка для котиків»;
- 1992 — «Слов'янський детектив» (стрічка із документального циклу «Невідома Україна. Лікарська справа в Україні»);
- 1993 — «Ті, що приборкали коня. Фільм 7» (стрічка із документального циклу «Невідома Україна. Нариси нашої історії»);
- 1996 — «Україна — космос. Вибір шляху»;
- 1997 — «Два життя Соломії»;
- 1997 — «Жезли Меркурія»;
- 1997 — «Національний музей „Чорнобиль“»;
- 2002 — «Витоки. Повість минулих літ»;
- 2002 — «Ще як були ми козаками. У колі першім»;
- 2004 — «Коли курличуть журавлі»;
- 2005 — «Жар-птиця»;
- 2007 — «Подаруй мені собаку»;
- підводні зйомки
- 1983 — «Люди і дельфіни» (4 серії);
- 2004 — «Портрет, написаний глибиною» (приз за найкращий документальний історичний фільм 32-го Всесвітнього фестивалю підводного зображення, Антіб, Франція, 2005).
У 2005 році в Києві став одним з організаторів міжнародного фестивалю підводного зображення «Срібна акула»[6].
Примітки
ред.- ↑ Недужко Ігор / Національна спілка кінематографістів України.
- ↑ Игорь Недужко. КиноПоиск (рос.). Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ В. І. Дерюгін. Данильченко Андрій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- ↑ Національна кінематека України: «Знак Божої іскри» (2001). Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
- ↑ Игорь Недужко — человек-дельфин / Аквафильм. (рос.)
- ↑ Енциклопедія сучасної України, 2021.
Література
ред.- Г. І. Давиденко. Недужко Ігор Маркович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.