Пардубиці

*— сусідні нас. пункти*
Пардубиці; чеськ. Pardubice
герб	прапор
	Центральна площа міста.Центральна площа міста.
	Основні дані
	50°02′19″ пн. ш. 15°46′45″ сх. д. / 50.03861° пн. ш. 15.77917° сх. д.
Країна	Чехія
Регіон	Пардубицький
Столиця для	Пардубицький край, округ Пардубиці і Q89751681?
	Valyd, Kuněticed, Třebosiced, Černá u Bohdančed, Spojild, Barchovd, Бездейковd, Lázně Bohdanečd, Dašiced, Tuněchodyd, Úhřeticed, Srnojedyd, Sezemiced, Пршелоуч, Úhřetická Lhotad, Staré Hradištěd, Staré Jesenčanyd, Srchd, Rybitvíd, Starý Mateřovd, Ostřešanyd, Mikuloviced, Kostěniced, Živaniced ?
Поділ	Біле Пржедместі, Cihelnad, Černá za Boryd, Doubraviced, Dražkoviced, Drozdiced, Hostoviced, Lány na Důlkud, Mněticed, Nemošiced, Nové Jesenčanyd, Ohrazeniced, Opočínekd, Pardubice-Staré Městod, Pardubičkyd, Polabinyd, Popkoviced, Rosice nad Labemd, Semtínd, Staré Číviced, Staročernskod, Studánkad, Svítkovd, Trnovád, Zámekd, Zelené Předměstíd, Žižínd ;
Засновано	1295
Перша згадка	1295
Площа	77,71 км²
Населення	92 362 (2024)
· густота	1 171,96 осіб/км²
Висота НРМ	237 м
Водойма	Ельба, Хрудимкаd
Міста-побратими	Зельб (жовтень 1991), Шенебек (1993), Розіньяно-Мариттімо (1965), Перник (2008), Шеллефтео (квітень 1968), Белхатув (2013), Чанаккале (11 серпня 2012), Дутінхем (вересень 1992), Східний Лотіан, Ґолеґан, Херес-де-ла-Фронтера, Мерано (2000), Сежана, Високі Татри (2004), Варегем (2008)
Телефонний код	(+420) (420) 40
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	E
Код LAU (NUTS)	CZ555134
GeoNames	3068582
OSM	r440145 ·R
Поштові індекси	530 02
	Міська влада
Мер міста	Jan Nadrchald
Вебсайт	www.mesto-pardubice.cz
	Мапа
	Пардубиці у Вікісховищі

Па́рдубиці (чеськ. Pardubice, МФА: [ˈpardubɪtsɛ] / Па́рдубіце) — місто в Чехії, Пардубицький край. Адміністративний центр краю.

Центр хімічної, нафтопереробної, машинобудівної промисловості. Окрасами міста є Пардубицький замок, костел святого Варфоломія, історичний центр Старого міста.

Назва

Пардубиці — українська назва.
Пардубіце^[19] (чеськ. Pardubice) — чеська назва.
Пардубіц (нім. Pardubitz) — німецька традиційна назва.

Географія

Розташоване в центрі країни, на річці Ельба. Місто знаходиться переважно на лівому березі Ельби, за 96 км на схід від Праги, за 23 км на південь від Градець-Кралове, приблизно 10 км на північ від міста Хрудім.

Клімат

Пардубиці належить до області помірного поясу зі широколистяними лісами.

Клімат Пардубиць
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,6	0,1	4,2	9,8	15,2	18,4	20,2	20,5	16,1	10,6	3,4	−0,5	9,7
Середня температура, °C	−3,9	−2,7	0,7	5,5	10,6	13,6	15,3	15,2	11,4	6,7	0,9	−2,7	5,9
Середній мінімум, °C	−6,1	−5	−2	2,0	6,6	9,6	11,2	11,3	8,1	4,0	−1	−4,6	2,8
Днів з опадами	10	9	11	10	10	11	11	9	8	8	10	11	118
Джерело: www.yr.no

Символіка

Кінь на гербі - справа цілком звична, а ось половина коня... У 1158 році Єшку з Пардубиці вдалося в Мілані втекти з ворожого оточення, але коли він проїжджав крізь ворота, їхня залізна конструкція розрубала його коня рівно навпіл. Єшек не хотів залишати тіло коня ворогам, і зваливши його собі на плечі відніс до свого табору. На згадку про цей подвиг у його гербі залишилося зображення половини коня. Зараз ці пів коня зображені на гербі міста.^[20]

Історія

Вперше згадується як місцевість у джерелах 1295 року. Засноване як містечко близько 1340 року.

Зі XVI століття Пардубиці славляться виробництвом пряників. Наприкінці XVI — у XVII столітті спостерігається занепад міста.

Новий розвиток міста припадає на середину XIX століття з прокладанням до міста залізниці. 1845 року залізницею в Пардубиці прийшов перший паровоз. Тут було створено низку промислових підприємств, таких як лікеро-горілчаний завод, цукровий завод, нафтопереробний завод та інші.

Літак Яна Кашпара злітає в Пардубиці

13 травня 1911 року своє ім'я в історії залишив інженер Ян Кашпар, який здійснив перший тривалий переліт з міста до Праги.

До 1918 року входило до складу Парубицького повіту Богемського королівства.

Після Другої світової війни тривало масове будівництво нових районів, особливо на околицях міста і населення швидко зростало.

У 1952 році в місті введено лінію тролейбусного транспорту. У 1958 році збудовано новий міський вокзал. У 1960-х роках почалося будівництво житлового масиву Полабіни на правому березі Ельби. З 1964 року історичний центр є міським заповідником.

3 липня 2023 року місті Пардубиці сотні ромів з усієї Чехії вийшли на знак протесту проти конфлікту між ромами та трьома українцями, який трапився напередодні.^[21]

4 квітня 2024 року було повідомлено, що місті Пардубиці зафіксували чоловіка із символом агресії РФ на одязі. Чеська поліція розслідує інцидент з чоловіком, який йшов вулицею міста в худі з символом агресії.^[22]

Населення

Статистика чисельності населення міста Пардубиці з 1869 по 2024 рік.

Населення Пардубиці
1869	1890	1910	1930	1950	1970	1991	2014	2020	2024
13 236	18 724	32 029	28 846	50 211	71 347	94 610	89 432	91 727	92 362

Економіка

Пардубиці — важливий промисловий центр: розвинені машинобудування, хімічна, нафтопереробна, харчова та легка промисловість. У червні 2000 року на базі приватизованого заводу радіоелектроніки «Тесла» було відкрито тайванський завод зі складання комп'ютерів.

Транспорт

Пардубиці розташоване на перехресті трьох автомагістралей та поряд з автострадою D11.

Головний залізничний вокзал Пардубиці — є важливим залізничним вузлом. Пардубиці має пряме залізничне сполучення з багатьма містами, зокрема з Прагою, Брно, Ліберець у Чехії, Братиславою та Кошиці в Словаччині, Будапештом в Угорщині, Віднем і Грацом в Австрії.

Поруч з Пардубиці розташований міжнародний аеропорт (колишня військова база), з якого здійснюються чартерні рейси і використовується як військовий, так й цивільний.

У міському транспорті, крім автобусів, внутрішньоміські перевезення здійснюють також тролейбуси, які обслуговують 12 тролейбусних ліній^[23].

5 червня 2024 року, близько 23:00, біля станції Пардубиці зіткнулися пасажирський поїзд RJ 1021 сполученням Прага — Кошиці — Чоп та вантажний поїзд. Внаслідок аварії загинули четверо пасажирів, двоє з них — українці, понад 30 осіб постраждалих. Згодом у мережі з'явилося відео трагедії, з якого є можливість побачити, що зіткнення відбулося за умов, коли пасажирський поїзд зупинився, проте, склад вантажних вагонів продовжував рухатися. Після удару перший пасажирський вагон сильно деформувався, наче рама кузова зламалася навпіл. Ймовірно ця обставина й створила надзвичайну небезпеку для пасажирів. Одразу ж після цієї аварії компанія «RegioJet» вивела з експлуатації всі вагони типу «Bcmz» австрійського виробництва 1980-х років. Це сталося за декілька годин після того, як Управління залізниці Чехії оголосило, що проведе державну перевірку підприємства^[24].