Андрій Бєлий

Андрі́й Бє́лий (літ. псевд. Бугаєва Бориса Миколайовича; *14 (26) жовтня 1880(18801026), Москва — †8 січня 1934) — російський письменник-символіст. Син математика Миколи Бугаєва.

Андрій Бєлий
Борис Миколайович Бугаєв
Ім'я при народженні	рос. Борис Николаевич Бугаев
Псевдонім	Андрей Белый
Народився	14 (26) жовтня 1880(1880-10-26) Москва
Помер	8 січня 1934(1934-01-08) (53 роки) Москва ·геморагічний інсульт
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Місце проживання	Q117310682? Andrei Bely house, Zheleznodorozhnyd
Діяльність	письменник, поет, перекладач, літературознавець, публіцист
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університетуd
Знання мов	російська
Мова творів	російська
Жанр	поезія
Magnum opus	Петербург, The Silver Doved і Kotik Letaevd
Конфесія	православна церква
Батько	Бугаєв Микола Васильович
У шлюбі з	Тургенєва Анна Олексіївна і невідомо
Автограф
Андрій Бєлий у Вікісховищі

Твори Бєлого пройняті ідеалізмом і містикою. Бєлий розумів приреченість класу буржуазії, але в революції вбачав лише руйнівну силу. Разом з тим яскраво відтворив картини загибелі старого світу (збірки поезій «Попіл», «Урна», 1909, роман «Петербург», 1913). Після 1917 написав поему «Христос воскрес» (1918), роман «Москва» (1926—1933), мемуари, роботи з теорії віршування та історії літератури.

Біографія

Народився у Москві. Почав друкуватись з 1902 року. З жовтня 1921 по листопад 1923 перебував у вигнанні в Берліні.

Твори

Поезія

• Золото в лазурі (1903)
• Попіл (1908)
• Урна (1909)
• Королівна та лицарі (1918)
• Після розлуки (1922)
• Вірші (1929)

Проза

• Срібний голуб (1909)
• «Петербург» (1913)
• Москва (роман-дилогія) (1926)
  • Московський дивак
  • Москва під ударом
• Маски (1932)

Літературознавство і критика

• Символізм. Книга статей (1910)
• Луг зелений. Книга статей (1910)
• Арабески. Книга статей (1911)
• Ритм як діалектика й «Мідний вершник». Дослідження (1929)
• Майстерність Гоголя. Дослідження (посмертно, 1934)

Посилання

• Деякі твори автора мовою оригінала [1] [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Література

• Гармаш, Л. В. Танатологические мотивы в прозе русских символистов: монография. Харьков: Щедрая усадьба плюс, 2015. 311 с.
• Гармаш, Л. В. Художественное своеобразие симфоний Андрея Белого: дис. … канд. филол. наук. Харьков, 2000. 194 с.
• Тарасенков А. Поэты. М., 1956.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.