Кандинський Василь Васильович

російський художник і теоретик образотворчого мистецтва

Васи́ль Васи́льович Канди́нський (4 (16) грудня 1866(18661216), Москва, Московська губернія, Російська імперія — 13 грудня 1944, Неї-сюр-Сен, Іль-де-Франс, Франція) — живописець, графік і теоретик мистецтва. Жив та творив в Україні, Німеччині, Франції та Росії. Кандинський вважається першим абстракціоністом.[11]

Кандинський Василь Васильович
рос. Василий Васильевич Кандинский
Vassily-Kandinsky.jpeg
Народився 4 (16) грудня 1866[1][2][…]
Москва, Російська імперія[4][5]
Помер 13 грудня 1944(1944-12-13)[4][6][…] (77 років)
Нейї-сюр-Сен, Франція[4][5]
·інсульт
Поховання Цвинтар Нейї-сюр-Сенd
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР[7]
Flag of France (1794–1815, 1830–1958).svg Франція[8]
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РРФСР
Flag of France (1794–1815, 1830–1958).svg Франція[9]
Flag of Germany (1935–1945).svg Німецький рейх
Національність росіяни[5]
Місце проживання
Діяльність художник, викладач університету, visual artist, art theorist, педагог, адвокат, ілюстратор, художник-гравер
Галузь живопис
Alma mater Мюнхенська академія мистецтв і Юридичний факультет Московського державного університетуd
Вчителі Франц фон Штук, Джозеф Альберсd і Ажбе Антон
Відомі учні Стен Дьюрбергd
Знання мов російська, французька і німецька[6]
Заклад Баугауз
Членство Die Blaue Vierd, Синій вершник і Абстракція-Мистецтвоd[10]
Напрямок Експресіонізм[1]
Жанр живопис, Графіка, теорія і Абстракціонізм[5]
Magnum opus Композиція VIId
Посада директор
Конфесія православна церква
У шлюбі з Ніна Кандінськаd і Габріель Мюнтер
Автограф Kandinsky autograph.png
Сторінка в Інтернеті wassilykandinsky.net

ЖиттєписРедагувати

 
Дім Кандинського та Клее в Дессау

Народився 16 грудня 1866 року в Москві в родині комерсанта, а через п'ять років із сім'єю переїхав до Одеси. Тут він закінчив гімназію; художню освіту отримав у Києві, вчився у Миколи Пимоненка в художній школі Мурашка і сформувався як особистість.

У 1885—1893 роках навчався в Московському університеті, вивчаючи право та економіку. Йому було запропоновано посаду професора в Тартуському університеті. Проте він залишив юридичну кар'єру.

У віці 30 років вирішив зайнятись живописом. Він вчився у Антона Ажбе і пізніше в Академії мистецтв у Мюнхені у Франца фон Штука.

З Одесою художник не припиняв зв'язок, де його друг, скульптор В. Іздебський заснував салон. У грудні 1909 року в Одесі в салоні Іздебського відбулася міжнародна виставка, на якій Кандинський представив одні з перших композицій, де вже майже не вгадуються елементи наочного світу.[12] Тоді він наближався до винаходу абстракціонізму, виходячи з практики імпресіонізму та абстрактного експресіонізму.

У лютому 1910 року ця експозиція, дещо змінена, проходила в Києві, а потім у Петербурзі та Ризі. Нове, незрозуміле й абстрактне мистецтво набирало сили. Виставка авангардної групи «Бубновий валет», що проходила в Москві з 10 грудня 1910 року до 11 січня 1911 року, викликала величезний резонанс у пресі та культурному житті. На ній експонувалася перша абстрактна акварель В.Кандинського, яка нині зберігається в Парижі, Центрі Жоржа Помпіду.

У 1911 році разом з відомими німецькими експресіоністами організував альманах та групу «Синій вершник». До неї входили Франц Марк, Олексій фон Явленський, Пауль Клеє та Мар'яна Верьовкіна.

У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, повернувся до Москви.

Після революції він активно займався організацією художньої творчості та обіймав посаду віце-президента Академії художніх наук.

У 1921 році повернувся до Німеччини.

У 1922—1933 роках працював викладачем у школі мистецтва та архітектури Баугаус.

У 1928 році отримав німецьке громадянство, але вже в 1933 році емігрував до Франції. Проживав у Парижі. У 1939 році отримав французьке громадянство.

Художник помер 13 грудня 1944 року в передмісті Парижа Неї-сюр-Сен.

Племінником Кандинського був Александр Кожев, видатний філософ.

ТворчістьРедагувати

Для творів Кандинського характерна синестезія, сприйняття фарб не тільки як оптичних, але й як звукових стимулів. Він класифікував фарби за їх ароматами, звуками та формами. Наприклад, він вважав, що синьому кольору відповідає коло, червоному — квадрат, жовтому — трикутник. Таким чином свої картини він створював подібно до музичних симфоній шукаючи гармонію у поєднанні кольорів. Кандинського часто називають першим абстракціоністом, оскільки його творчість поступово еволюціонувала від зображення реалістичних форм до геометричних та кольорового символізму. Частим мотивом творчості художника є вершник, який долає дракона. Митець вважав це символом духовної боротьби людини. Кандинський бачив мистецтво як форму духовності людини. Свій погляд на мистецтво художник виклав у теоретичній праці «Про духовне в мистецтві. Особливо у людському живописі».

Цікаві фактиРедагувати

На честь Василя Кандинського назване легке крісло з металевим каркасом, розроблене дизайнером Марселем Бреєром — «Василій»[en].

20 травня 2017 року в Києві у рамках VII Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» представили книжку екс-консула України в Мюнхені Володимира Цвіля про художника Кадинського.[13][14][15]

ГалереяРедагувати

ВитвориРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б https://rkd.nl/explore/artists/43433
  2. а б Vasili Vasileevich Kandinsky
  3. Wassily Kandinsky — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. а б в Кандинский Василий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в г http://www.artnet.com/artists/wassily-kandinsky/
  6. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. http://www.hist.msu.ru/departments/8839/research/publications/detail.php?ELEMENT_ID=16187
  8. https://www.nytimes.com/2001/08/12/arts/art-architecture-a-saboteur-wielding-explosive-colors-and-images.html
  9. Museum of Modern Art online collection
  10. https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/abstraction-creation
  11. Голуб Олена. Все почалося з акварелі. Абстракціонізм святкує 100-річчя.//День, 2010, —16 вересня.[1]
  12. Абрамов, Віталій (1995). В.В. Кандинский в художественной жизни Одессы. Документы. Материалы. (російська). Одеса. 
  13. На «Книжковому Арсеналі» представили книжку екс-консула України про художника Кадинського umoloda.kyiv.ua 21.05.2017
  14. На Книжковому Арсеналі українцям представили "Невідомого Кандинського" timeua.com 22.05.2017
  15. Книга Володимира Цвіля «Невідомий Кандинський» tsvilbook.com

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василь Васильович Кандінський