Франц Марк

німецький художник

Франц Марк (нім. Franz Marc, 8 лютого 1880(18800208), Мюнхен, Німеччина — 4 березня 1916, Бракі поблизу Вердена, Франція) — німецький живописець єврейського походження, яскравий представник німецького експресіонізму. Нарівні з Августом Маке, Василем Кандінським та ін. був учасником і головним організатором художнього об'єднання «Синій вершник».

Франц Марк
Franz Marc
При народженніангл. Franz Moritz Wilhelm Marc
Народження8 лютого 1880(1880-02-08)
Мюнхен, Німеччина
Смерть5 березня 1916(1916-03-05) (36 років)
 Верден, Франція
(загиблий у бою)
ПохованняКохель
Національністьнімець
КраїнаНімеччина
Релігіяримо-католик[d][1]
Жанрживопис
НавчанняМюнхенська академія живопису
Діяльністьхудожник, ілюстратор, художник-гравер, графік, унаочнювач
НапрямокАбстрактне мистецтво, Експресіонізм
ЧленСиній вершник
ТвориThe Tower of Blue Horsesd, Доля тварин[d], Blue-Black Foxd і Blue Horse Id
БатькоWilhelm Marcd
У шлюбі зMarie Schnürd і Maria Marcd
Брати, сестриPaul Marcd
РодичіJohann Nepomuk von Pelkhovend
УчасникПерша світова війна
Роботи в колекціїШтедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Естонський художній музей, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей Бойманса - ван Бенінгена, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[3], Міська галерея в будинку Ленбаха[4], Нова пінакотека[5], Franz Marc Museumd[6], Музей мистецтва Метрополітен, Художній музей Базеля, Saarland Museumd, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Schlossmuseum Murnaud, Державна картинна галерея (Карлсруе), Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, Стара національна галерея, Музей Соломона Гуггенгайма, Von der Heydt Museumd, Центр мистецтв Вокера, Художній інститут Чикаго, Phillips Collectiond, Міський музей (Амстердам)[7], Музей Кунстпаласт, Клівлендський музей мистецтв, Баварські державні колекції картин, Детройтський інститут мистецтв, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Musée des beaux-arts de Lièged, Leicester Museum & Art Galleryd[8], Музей мистецтва та історії культуриd, Sprengel Museumd, Kunstsammlung Nordrhein-Westfalend, Гарвардський художній музей, Музей Фолькванг, Музей Карла Ернста Остхауса, Художній музей Мілвокі, Альбертіна, Kunstmuseum Mülheim an der Ruhrd, Музей образотворчих мистецтв, Бременська картинна галерея, Museum Ludwigd, Державне графічне зібрання, Kunsthalle Mannheimd, Kunsthalle in Emdend, Busch–Reisinger Museumd, Музей Нортона Саймона, Художній музей Сент-Луїса, Музей мистецтв, Нова національна галерея, Музей Вальрафа-Ріхарца, Німецький національний музей, Moritzburgd, Landesmuseum Hannoverd, Picker Art Galleryd, Print Collectiond[9] і Institut Mathildenhöhed
Автограф

CMNS: Франц Марк у Вікісховищі

Біографія

ред.

Франц Марк народився в Мюнхені, у сім'ї професійного пейзажиста Вільгельма Марка. У 1899 році Марк вступає на філософський факультет Мюнхенського університету, але після служби в армії туди на навчання не повертається. Замість цього в 1900 році вступив до Мюнхенськії академії живопису, де вчився до 1903 року в Габріеля фон Гакля та Вільгельма фон Діца. Марк двічі (у 1903 і 1907 році) відвідує Париж, де знайомиться з французьким постімпрессіонізмом і, зокрема, з живописом Гогена і Ван Гога, які справляють на нього значний вплив. Після другої поїздки до Парижа художник починає ґрунтовно вивчати анатомію тварин, з тим, щоб якнайповніше втілити своє бачення природи у живописі.

 
Франц Марк. Синій кінь, 1911

У січні 1910 року Марк вперше зустрічається з Августом Маке, а у вересні того ж року вступає в «Нове мюнхенське художнє об'єднання» (нім. Neue Künstlervereinigung München). Попри це, з лідером об'єднання — російським абстракціоністом Василем Кандинським — він зустрічається лише в лютому 1911 року. Вже в грудні, разом з Маке та Кандинським, Марк відколюється від «Нового мюнхенського художнього об'єднання» і організовує власну групу «Синій вершник».

Деякі з його картин демонструвалися з грудня 1911 по січень 1912 року на першій виставці «Синього вершника» в галереї Тангаузер в Мюнхені. Крім того, Марк бере участь в роботі над альманахом своєї художньої групи.

У 1912 році він знайомиться з Робером Делоне, чий стиль, поряд з італійським футуризмом та кубізмом, став наступним джерелом натхнення для художника. З часом живопис Марка стає усе більш абстрактним, рваним і блоковим (яскравий приклад — одна з найвідоміших його картин під назвою «Доля тварин» написана у 1913 році).

З початком Першої світової війни єврей Франц Марк пішов добровольцем на фронт.

Як видно з його листа до дружини від лютого 1916 року, на фронті Марк зацікавився військовим камуфляжем. Для приховування артилерії від повітряного спостереження він розмальовував брезентові накидки на гармати у різних пуантилістичних стилях. Він із задоволенням створив серію з дев’яти таких брезентових чохлів у різних стилях «від Мане до Кандінського», підозрюючи, що останній може бути найефективнішим проти літаків, які літають на висоті 2000 метрів або вище[10]. До 1916 року він отримав звання лейтенанта та був нагороджений Залізним хрестом[11].

Після мобілізації німецької армії уряд визначив видатних митців, яких потрібно було вивести з бойових дій заради їхньої власної безпеки. Марк був у списку, але був миттєво вбитий від поранення в голову уламком снаряда під час битви під Верденом у 1916 році, перш ніж наказ про відкликання з фронту міг дійти до нього. Він загинув у віці 36 років, так і не реалізувавши до кінця свої творчі плани. Останніми творами Марка були абстрактні малюнки, виконані на фронті.

Стиль

ред.

Зрілий живопис Марка часто змальовує тварин у природному ландшафті (олені, коні, лисиці і т. д.), які в порівнянні з людиною, що здавався художнику потворним, представлялися як вищі, чистіші створіння. Серед характерних картин цього періоду виділяють картину «Червоні коні» (19101912, Музей Фолькванг, Ессен).

Пізні роботи Марка характеризуються яскравою палітрою у поєднанні з кубічними образами, різкими та жорсткими колірними переходами, що часом створюють тривожний і апокаліптичний настрій. До таких робіт належить картина «Доля тварин», що здобула найбільшу популярність і нині демонструється в художньому музеї Базеля, Швейцарія.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. https://dfg-viewer.de/show?tx_dlf%5Bdouble%5D=0&tx_dlf%5Bid%5D=https%3A%2F%2Fdigitales-archiv.erzbistum-muenchen.de%2Factaproweb%2Fmets%3Fid%3DRep_eca5ac52-fdd8-4097-9e1f-39649f252398_mets_actapro.xml&tx_dlf%5Bpage%5D=175&cHash=606698652e7f25ae01c9e38ee528782d
  2. http://www.moma.org/collection/works/9402
  3. Artists + Artworks
  4. https://www.lenbachhaus.de/entdecken/sammlung-online/person/marc-franz-3646
  5. https://www.sammlung.pinakothek.de/de/bookmark/artist/6kLa7yX48V
  6. https://franz-marc-museum.de/sammlung/#franz-marc
  7. Blaue Fohlen
  8. https://www.germanexpressionismleicester.org/leicesters-collection/artists-and-artworks/franz-marc/red-woman/
  9. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/122562
  10. Newark, Tim (2007). Camouflage. Thames and Hudson / Imperial War Museum. p. 68.
  11. Williams, Sonny (27 вересня 2021). From the Clairière de l'Armistice to Franz Marc. Gray's Sporting Journal (амер.). Процитовано 17 липня 2023.
  12. База даних малих космічних тіл JPL: Франц Марк (англ.) .