Міський музей (Амстердам)
Міський музей Амстердама (нід. Stedelijk Museum, МФА: [ˈsteːdələk myˈzeːjʏm]), Музей Стеделек, Стеделек-музей — художній музей у столиці Нідерландів місті Амстердамі; значне зібрання творів національного (нідерландського), французького і сучасного світового образотворчого мистецтва.
| Міський музей (Амстердам) нід. Stedelijk Museum | |
|---|---|
нід. Stedelijk Museum Amsterdam  | |
 | |
 | |
| 52°21′28″ пн. ш. 4°52′47″ сх. д. / 52.357778° пн. ш. 4.879722° сх. д. | |
| Тип | художній музей[d][2] |
| Склад | SMA/Uitgeverijd |
| Країна |  Нідерланди[3] |
| Розташування | Нідерланди: Амстердам |
| Адреса | 1071 DJ Paulus Potterstraat, 13[1] |
| Засновник | Christiaan Pieter van Eeghend[2] |
| Засновано | 1895 рік |
| Відкрито | 1895 |
| Відвідувачі | 724 257 осіб (2015)[6] |
| Директор | Beatrix Rufd, Rein Wolfsd[7], Cornelis Baardd[7], Wim Beerend[7], Rudi Fuchsd[7], Ann Goldsteind[7], Willem JHB Sandbergd[7], Edy de Wilded[7], David Röelld, Jan Eduard van Someren Brandd і Gijs van Tuyld[8][9][10] |
| Куратор | Marjan Bootd[11] |
| Сайт | www.stedelijk.nl |
  Міський музей (Амстердам) (Нідерланди) | |
| Нагороди | |
 | |
 Міський музей у Вікісховищі | |
У безпосередній близькості до Стеделек-музею розташовані також амстердамські Музей Ван Гога і Рейксмузей.
Історія
ред.Міський музей був заснований в Амстердамі в 1895 році суто як музей історії міста. У будівлі, зведеній у стилі неоренесансу, спершу демонструвалася меблі, монети, вироби зі срібла, прикраси і житлова обстанова зі старих амстердамських будинків. Крім цього, відвідувачі могли ознайомитися з колекцією зброї і експозицією старовинної аптеки.
Однак у 1920—1940 роках частина фондів музею була передана в інші музейні установи. У цей же час була створена колекція сучасного нідерландського та французького мистецтва. Починаючи з 1930 року музей зберігав велику колекцію творів Ван Гога, яка 1972 року переїхала у власне приміщення, ставши окремим музеєм.
Лише до початку 1970-х років експозицію музейного закладу покинули останні предмети історичної житлової обстановки, і відбулося фактично перепрофілювання музею, перетворивши Музей Стеделек на перший в Амстердамі музей сучасного мистецтва.
У 2-й половині 2000-х років було започатковано масштабну реконструкцію Міського музею Амстердама. 23 вересня 2012 року королевою Нідерландів Беатрікс відкрито оновлену і розширену будівлю музею.
Експозиція
ред.
У Міському музеї Амстердама представлені всі відомі напрями сучасного мистецтва. Це і класичний модернізм (Пабло Пікассо, Клод Моне, П'єр-Огюст Ренуар, Поль Сезанн, Василь Кандинський, Марк Шагал), художники голландської артгрупи «Стиль» (Піт Мондріан, Тео ван Дусбург, Герріт Рітвельд) і члени творчого об'єднання митців-авангардистів COBRA. Казимир Малевич представлений 29 роботами. У фондах амстердамського Міського музею є німецькі експресіоністи, американський попарт, відеоарт (Пек Нам Джун, Брюс Науман), італійський сучасний артстиль Арте повера та інші модерні митці.
Битва за Малевича
ред.Амстердамське зібрання робіт Малевича, що вважається найбільшим поза межами колишнього СРСР[12], було придбане 1958 року міською владою за солідну на ті часи суму в 120 тисяч гульденів у спадкоємців відомого архітектора Гуго Гарінга. Відомо, що останній вивіз ці полотна з нацистської Німеччини, де вони підлягали знищенню як так зване «дегенеративне мистецтво» (нім. Entartete Kunst). До рук Гарінга картини Малевича потрапили випадково: понад 100 полотен художник залишив під його наглядом у 1927 році, коли вони виставлялися в Берліні, а самого автора терміново викликали на батьківщину.
Коли в 2003—04 роках Амстердамський міський музей виставляв полотна Малевича в США, спадкоємці митця оскаржили права Гарінга (і, відповідно, музею) на володіння цією колекцією. Після судового розбирання, що затягнулося на 4 роки, сторони процесу пристали на мирову, згідно з умовами якої музей поступився спадкоємцям 5-ма визначними картинами зі своєї колекції[13].
У листопаді 2008 року одна з відступлених музеєм «Супрематичних композицій» була продана на аукціоні «Сотбі» за 60 млн доларів[14].
Галерея
ред.
|
|
|
|
.jpg)
|
Едуард Мане Femme lisant
(«Жінка, що читає», бл. 1880) |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Практична інформація [Архівовано 9 жовтня 2010 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка музею [Архівовано 2012-03-27 у Wayback Machine.] (нід.) (англ.)
- ↑ а б https://www.stedelijk.nl/en/museum/history
- ↑ https://www.architectuur.org/bouwwerk/607/Uitbreiding_Stedelijk_Museum.html
- ↑ а б в https://whichmuseum.nl/museum/stedelijk-museum-amsterdam-341
- ↑ Ruw filmmateriaal Herman Scholten — 2004.
- ↑ Visitor Figures 2015 // The Art Newspaper — 2016. — Iss. 278. — ISSN 0960-6556
- ↑ а б в г д е ж Doornbusch E. Stedelijk Museum Amsterdam // hedendaagsesieraden.nl — 2016.
- ↑ van tuyl new director for stedelijk museum — Міський музей (Амстердам), 2004.
- ↑ Gijs van Tuyl wordt directeur van Stedelijk // Trouw — De Persgroep Nederland, 2004. — ISSN 2588-9710; 2772-4557
- ↑ Late lof voor Gijs van Tuyl voor bij afscheid van Stedelijk // Het Parool — 2009. — ISSN 1389-2975; 2588-9966
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2016/12/08/stedelijk-museum-amsterdam/
- ↑ New evidence suggests that the museum obscured the history of how it came by its Malevich collection. Архів оригіналу за 16 листопада 2008. Процитовано 28 грудня 2010.
- ↑ Malevich Heirs Settle // The New York Times за 25 квітня 2008 року (англ.)
- ↑ Three Big Lots Pace Respectable Showing at Sotheby's, інф. за 03-11-2008 на www.artinfo.com [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
ред.
- Офіційна вебсторінка музею [Архівовано 23 березня 2012 у WebCite] (нід.) (англ.)