Відкрити головне меню

Кулєшов Лев Володимирович

радянський кінематографіст і теоретик кіно
(Перенаправлено з Кулешов Лев Володимирович)

Лев Володи́мирович Кушєшо́в (рос. Лев Владимирович Кулєшов; 1 (13) січня 1899 1899, Тамбов, Російська імперія — 23 березня 1970, Москва, СРСР) — російський радянський актор німого кіно, кінорежисер, сценарист, теоретик кіно. Народний артист РРФСР. Член КПРС з 1945 року[5].

Лев Кулєшов
Лев Кулєшов.jpg
Лев Кулєшов у 1923 році
Дата народження 1 (13) січня 1899[1]
Місце народження Тамбов, Російська імперія
Дата смерті 29 березня 1970(1970-03-29)[2][1][3] (71 рік) або 30 березня 1970(1970-03-30)[4] (71 рік)
Місце смерті
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Професія кіноактор, кінорежисер, сценарист
Alma mater Московське училище живопису, ліплення і зодчества
IMDb ID 0474487
Нагороди та премії
Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораНародний артист РРФСР— 1969

БіографіяРедагувати

Лев Кулєшов народився в Тамбові 1 (13) січня 1899 в сім'ї Володимира Сергійовича і Пелагеї Олександрівни Кулєшових. Володимир Кулєшов був вихідцем з поміщицької родини. Супроти волі батька поступив у Московське училище живопису, різьбярства та архітектури. Навчався на курсі відомого художника, професора Іларіона Прянишнікова. Повернувшись додому «пішки — буквально по шпалах. (дід не дав грошей на дорогу)»[6], одружився на сільській учительці з сусіднього села, вихованці сирітського будинку Пелагеї Шубіній. Через деякий час у сім'ї з'явився первісток Борис — згодом інженер-електрик, що загинув у роки Німецько-радянської війни 1941—1945 рр. На той час, коли народився Лев Кулєшов, глава сімейства розорився та пустив маєток «з молотка». Сім'я переїхала до Тамбова. Жили незаможно.

Середню освіту Кулєшов отримав у тамбовському реальному училищі. У 1911 році помер його батько, в 1914 році разом з матір'ю він опинився в Москві, де вчився і працював його брат. Борис влаштував його в невелику студію художників Єфімова, Рогена і Сідамон-Еристова для підготовки до училища. Там він познайомився з Львом Нікуліним і Олександром Вертинським. Як і батько, навчався в Московському училищі живопису, різьбярства та архітектури, але не закінчив його. «Доучувався я вже потім, у житті»[6]. Намагався влаштуватися художником у театр, у 1916 році потрапив на кіностудію Олександра Ханжонкова. Займався виготовленням декорацій для кінострічок Євгена Бауера «Король Парижу», «За щастя» та інших. Пробувався як актора, але незабаром зацікавився теоретичними питаннями кінематографа.

Лев Кулєшов був одним з піонерів радянського і світового кіномистецтва, відіграв велику роль в дослідженні специфіки кіномистецтва, в розвитку кіномови, монтажу, технології зйомок. Керував документальними зйомками на фронтах Громадянської війни 1918—1920. Поставив агітфільм «На червоному фронті» (1920). У 1919 він організував учбову майстерню в Держкіношколі. Серед його учнів — В. І. Пудовкин, Б. В. Барнет, В. М. Георгієв, М. І. Ромм, Л. В. Махнач, С. П. Комаров, О. С. Хохлова, що стала його дружиною.

До найзначніших фільмів Кулєшова належать: «Надзвичайні пригоди містера Веста в країні більшовиків» (1924), «Згідно із законом» (1926, по оповідання Дж. Лондона «Несподіване»), «Великий утішник» (1933, за мотивами біографії О. Генрі).

Для фільмів Льва Кулєшова характерна напруженість сюжету, гостро окреслений малюнок ролей, висока образотворча культура.

З 1944 року Кулєшов займався головним чином педагогічною роботою у ВДІКу (професор з 1939, керував режисерською майстернею).

Лев Кулєшов — автор досліджень по теорії і практиці кіномистецтва, у тому числі знаменитою книги-підручника «Основи кінорежисури» (1941), перекладеної багатьма мовами світу. У ній чітко, наочно та доступно для кінематографістів-початківців викладена «азбука практики і теорії режисерської роботи». Вона містила в собі відкриття в царині монтажного кінематографу, у тому числі «ефект Кулєшова» і «географічний експеримент Кулєшова», що вважаються основами основ мови кіно[7].

Пізніше, в 1946 році, Кулєшову буде присвоєний за цю книгу вчений ступінь доктора наук. Відтоді, практично усі кінорежисери навчалися за цією роботою, перевиданою у багатьох країнах у серії «пам'ятники кінематографічної думки». Відомі слова послідовників майстра, випускників ВДІКу — «Ми робимо картини — Кулєшов зробив кінематографію».

Останні роки життя Лев Кулєшов і Олександра Хохлова провели разом у невеликій квартирі в будинку на Ленінському проспекті Москви.

Помер Лев Кулєшов у Москві 29 березня 1970. Похований на Новодівочому цвинтарі.

ФільмографіяРедагувати

Режисерські роботиРедагувати

Акторські роботиРедагувати

  • 1917 — За щастям — Енріко
  • 1917 — Чорна любов
  • 1920 — На червоному фронті — житель прифронтової смуги
  • 1925 — Промінь смерті — епізод

СценаріїРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кулєшов Л. Азбука кинорежиссуры. — 2-е изд. — М. : Искусство, 1969. — 132 с.(рос.)
  • Кулєшов Л. Кинематографическое наследие. Статьи. Материалы / В. П. Михайлов. — М. : Искусство, 1979.(рос.)
  • Кулєшов Л. Собрание сочинений в трех томах. — М.: Искусство, 1987.(рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л. — С. 861—864. — 85000 прим. (рос.)
  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 220—221.{{ref-ru}

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Кулешов Лев Владимирович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. Кулєшов Лев Владимирович Кино: Энциклопедический словарь/Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др.- М.: Сов. энциклопедия, 1987.- 640 с., 96 л. ил. (рос.)
  6. а б Кулєшов Л. В., Хохлова А. С. 50 лет в кино / под ред. Л. Н. Познанекая. — М. : Искусство, 1975. — С. 11.
  7. Соколов А. Г.. Монтаж: телевидение, кино, видео. Часть 1. — М., 2000. — 242 с. — 3000 прим. — ISBN 5-9900144-3-0.

ПосиланняРедагувати