О. Генрі

американський письменник

О. Ге́нрі (англ. О. Henry, справжнє Ім'я — Ві́льям Сі́дні По́ртер, 11 вересня 1862, Грінсборо, Північна Кароліна, КША — 5 червня 1910, Нью-Йорк, США) — американський письменник. У двадцятирічному віці переїхав до Техасу, оселився в Остіні. Змінивши багато професій (аптекар, ковбой, продавець тощо), став касиром у Першому національному банку, одночасно займаючись журналістикою. У липні 1887 році одружився з Етол Есте. У 1896 році, підозрюваний у розтраті, втік до Гондурасу, де чекав приїзду дружини з маленькою дочкою. Однак Етол помирала від туберкульозу, і в 1897 році Портер повернувся в Остін. Роком пізніше він був визнаний винним і засуджений до п'яти років ув'язнення (всього провів у в'язниці три з половиною роки).

О. Генрі (O. Henry)
Вільям Сідні Портер (William Sydney Porter)
William Sydney Porter.jpg
О. Генрі
Ім'я при народженні Вільям Сідні Портер (англ. William Sydney Porter)
Псевдо О. Генрі
Народився 11 вересня 1862(1862-09-11)[1][2][…]
Грінсборо, Північна Кароліна[1][4][5]
Помер 5 червня 1910(1910-06-05)[1][2][…] (47 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[4][1]
·пневмонія
Поховання Montford Area Historic Districtd
Громадянство США США
Діяльність прозаїк
Мова творів англійська
Роки активності 18991910
Жанр оповідання, фейлетон
Magnum opus «Королі і капуста»
Батько Algernon Sidney Porterd
У шлюбі з невідомо
Діти Margaret Worth Porterd

CMNS: О. Генрі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Вільям Сідні Портер народився 11 вересня 1862 р. в місті Грінсборо, Північна Кароліна. Його батько, лікар Алджернон Сідні Портер був винахідником, мати — Мері Джейн Вірджинія Свейн Портер померла від туберкульозу, коли Вільяму було 3 роки. Тоді ж його батько та він переїхали до бабці по татовій лінії.

У дитинстві Портер дуже захоплювався читанням. Він читав буквально все: від класичних романів до пінкертонівщини. Його улюбленою була книжка «Тисяча й одна ніч».

Портер закінчив середню школу своєї тітки Евеліни Марії Портер у 1876 році. Невдовзі вступає до вищої школи Ліндсей Стріт (Lindsey Street High School). Його тітка стала йому опікуном у 15 років. У 1879 році він почав працювати бухгалтером у аптеці свого дядька, а у 1881, у 19 років став фармацевтом. Тут він показав свій талант малювати шаржі звичайних покупців та відвідувачів аптеки.

Життя у ТехасіРедагувати

Портер помандрував із доктором Джеймсом К. Холлом до Техасу в березні 1883 року, сподіваючись, що зміна повітря стане сприятливішою для подолання постійного кашлю, від якого він потерпав. Оселився на ранчо овець, що належало Річарду Холлу, сину Джеймса Холла, в окрузі Ла-Салл Техасу. Тут він працював пастухом, кухарем, доглядав за дітьми і тваринами. На ранчо він вивчив іспанську та німецьку мови, переважно від емігрантів. Він також багато часу віддавав читанню класичної літератури.

Після того як у Вільяма покращилося здоров'я, він разом з Річардом вирушив до Остіна 1884 року, де врешті вирішив залишитися. Його запросили до будинку Гареллів, які були друзями Річарда. Протягом наступних кількох років він часто міняв роботи: працював фармацевтом, креслярем, банківським касиром, журналістом і т. д. Він також почав писати літературні твори.

Вільям Портер брав активну участь у громадському житті Остіна, був учасником драматичних гуртків. Він був прекрасним співаком та музикантом, грав на гітарі та мандоліні. Він також став членом гуртка «Квартет Гілл сіті» (Hill City Quartet), що займався співами.

Тоді він почав зустрічатися із Етол Есте — сімнадцятирічною дівчиною з заможної сім'ї. Її мати забороняла їхні зустрічі, оскільки дівчина була хвора на туберкульоз. Проте 1 липня 1887 року Етол і Вільям втекли до преподобного Р. К. Смута, який одружив їх.

Друг Портера Річард Голл став комісаром штату Техас і запропонував Вільяму роботу. Портер став працювати художником у Техаському Генеральному Офісі з 1887 року і отримував 100 доларів щомісячної платні — займався переважно малюванням геодезичних і географічних карт. Його зарплатня задовольняла потреби сім'ї, але він продовжував дописувати до різних газет та журналів.

ЗвинуваченняРедагувати

Був звинувачений у крадіжці — і півроку ховався від правосуддя в Гондурасі, потім у Південній Америці. Повернувшись до США, був засуджений і посаджений у в'язницю Колумбус в штаті Огайо, де провів три роки (1898–1901), тюремний номер № 34627. У в'язниці працював у лазареті й писав короткі оповідання, підшукуючи собі псевдонім. Врешті-решт зупинив свій вибір на варіанті О. Генрі (ім'я відомого французького фармацевта). Перше своє оповідання під цим псевдонімом — «Різдвяний подарунок Діка-Свистуна», надруковане в 1899 році в «Журналі МакКлюра» (McClure's Magazine), — він написав у в'язниці. Цей псевдонім часто невірно записується на зразок ірландського прізвища О'Генрі (O'Henry).

Період активної літературної діяльностіРедагувати

За своє життя О. Генрі написав 273 новел і оповідань, і тільки один великий твір — роман «Королі і капуста». Повне зібрання його творів становить 18 томів.

Перша книга оповідань О. Генрі, що часто класифікується як роман,— «Королі й капуста» — вийшла в 1904 році. За нею пішли: «Чотири мільйони» (1906), «Непогасний світильник» (1907), «Серце Заходу» (1907), «Голос міста» (1908), «Благородний шахрай» (1908), «Шляхи долі» (1909), «Вибране» (Options, 1909), «Точні справи» (1910) і «Вир» (1910).

Письменник помер 5 червня 1910 року в Нью-Йорку.

У збірку «Постскриптуми» (Postscripts), видану вже після смерті О. Генрі, увійшли фейлетони, нариси і гумористичні замітки, написані ним для газети «Пошта» (Х'юстон, штат Техас, 18951896).

ТворчістьРедагувати

О. Генрі займає в американській літературі виняткове місце як майстер жанру оповідання (англ. short-story). Перед смертю О. Генрі висловив намір перейти до складнішого жанру — до роману: «Все, що я писав досі, це просто пустощі, проби пера, в порівнянні з тим, що я напишу через рік».

У творчості, проте, ці настрої нічим не виявилися — і О. Генрі залишився органічним художником «малого» жанру, розповіді. Не випадково, звичайно, що в цей період письменник вперше почав цікавитися соціальними проблемами і виявив своє негативне ставлення до тогочасного суспільства

Герої Генрі різноманітні: мільйонери, ковбої, спекулянти, клерки, пралі, бандити, фінансисти, політики, письменники, артисти, художники, робітники, інженери, пожежники — змінюють один одного. Як умілий конструктор сюжету, О. Генрі не показував психологічну сторону того, що відбувається: дії його персонажів не отримують глибокого психологічного мотивування, що й більш підсилює несподіванку своїх основних рисах вже в творчості Т. Б. Олдріча. Оригінальність О. Генрі виявилася в блискучому застосуванні жаргону, гострих слівець і виразів, і в загальній колоритності діалогів.

Вже за життя письменника оповідання в його стилі стало вироджуватися в схему, а до 1920-х років перетворився на чисто комерційне явище: «методику» його виробництва викладали в коледжах і університетах, видавалися численні підручники тощо.

Американські письменники міжвоєнного періоду: Шервуд Андерсон, Теодор Драйзер, Б. Гехт — протиставляли беззмістовності епігонів О. Генрі насичені психологічні новели.

Походження псевдонімуРедагувати

Псевдонім письменника дуже часто помилково записують на зразок поширених ірландських прізвищ: О'Генрі. Існує кілька версій того чому Вільям Сідні Портер обрав собі такий псевдонім, але остаточної відповіді немає.

Найпопулярнішою версією є: псевдонім О'Генрі письменник обрав тому, що шкільний учитель Портера не переставав захоплюватися здобутками американського фізика Джозефа Генрі, часто вигукуючи на уроках: «О, Генрі! Ти відкрив те-то і те-то…»

Проте існує й інша версія походження цього псевдоніму. Коли Портер закінчив школу, батько влаштував його на роботу в аптеку. Після цього Портер перепробував багато професій. Так, зокрема, він був і бухгалтером, і креслярем, і касиром, і репортером… Аж раптом у банку, де він працював, була виявлена недостача — і всю вину за це звалили на нього. Відбуваючи свій перший термін у в'язниці міста Колумбус, він у 1899 році написав оповідання «Різдвяний подарунок Діка-Свистуна». Вирішивши сховатися за псевдонімом, він згадав, як у свої юні роки, під час роботи в аптеці, йому часто доводилося користуватись довідником Етьєна Оссіана Анрі (фр. Étienne Ossian Henry). Позичивши у відомого фармацевта ініціал одного імені й прізвище, Портер отримав псевдонім О. Генрі, під яким і став всесвітньо відомим. Що ж стосується оповідання, то воно було відразу надруковане в «М'к-Крю меґезін». Проте і це ще далеко не остаточна версія походження «О. Генрі».

Також, можливо, псевдонім О. Генрі запозичено з відомої ковбойської пісеньки «Скажи мені, о Генрі, який там вердикт?». Ще одна гіпотеза — О. Генрі — тому що Портер використав перше-ліпше прізвище, яке йому спало на думку.

ТвориРедагувати

РоманРедагувати

Збірки новелРедагувати

Збірки новел (видані посмертно)Редагувати

  • «Під лежачий камінь» (Rolling Stones) 1912
  • «Залишки» (Waifs And Strays) 1917
  • «О. Генріяна» (O. Henryana) (1920)
  • «Постскриптуми» (Postscripts) (1923)
  • O. Henry Encore (1939)

Переклади українськоюРедагувати

Окремі твори:

Збірки оповідань:

1983 О. Генрі. Останній листок: оповідання. Переклад з англійської: Ю. Іванов, О. Логвиненко, М. Дмитренко, В. Мусієнко, М. Рябова, М. Тупайло, Т. Тихонова. Київ: Молодь, 1983, 224 стор.
Зміст
  • Дари волхвів (переклад Ю. Іванова)
  • В антракті (переклад Ю. Іванова)
  • Кімната на горищі (переклад Ю. Іванова)
  • Жертви любові (переклад Ю. Іванова)
  • Фараон і хорал (переклад Ю. Іванова)
  • Приворотне зілля Айкі Шоенштайна (переклад Ю. Іванова)
  • Зелені двері (переклад Ю. Іванова)
  • Незакінчена оповідь (переклад Ю. Іванова)
  • Роман біржового маклера (переклад Ю. Іванова)
  • Мебльована кімната (переклад О. Логвиненка)
  • Короткий тріумф Тільді (переклад Ю. Іванова)
  • Пімієнтські млинці (переклад М. Дмитренка)
  • Різдво з несподіванкою (переклад В. Мусієнка)
  • Маятник (переклад М. Дмитренка)
  • Закупник із Кактус-Сіті (переклад В. Мусієнка)
  • Чия вина? (переклад В. Мусієнка)
  • Останній листок (переклад М. Дмитренка)
  • Провісник весни (переклад М. Рябової)
  • Поки чекає автомобіль (переклад М. Рябової)
  • Комедія цікавості (переклад М. Рябової)
  • Винарня і троянда (переклад М. Рябової)
  • Стрижений вовк (переклад О. Логвиненка)
  • Свиняча етика (переклад М. Тупайла)
  • Як ховався Чорний Білл (переклад М. Тупайла)
  • Мить перемоги (переклад М. Тупайла)
  • Вождь червоношкірих (переклад Ю. Іванова)
  • Коловорот життя (переклад М. Дмитренка)
  • Дороги, які ми вибираємо (переклад М. Дмитренка)
  • Немовлята в джунглях (переклад О. Логвиненка)
  • Місто без пригод (переклад Т. Тихонової)
  • День, який ми святкуємо (переклад В. Мусієнка)
2005 О. Генрі. «Вождь червоношкірих» (збірник оповідань). Переклад з англійської: ?. 2005. Львів: Видавництво «Червона калина». 256 стор. ISBN ?
Зміст
2006 О. Генрі. «Вибране». Упорядник: Н. М. Торкут; переклад з англійської: Василь Мисник та інші. Київ: А. С. К., 2006. 703 стор. ISBN 966-539-473-8 (серія «Бібліотека зарубіжної літератури»)
Зміст
  • Королі і Капуста (роман). (переклад В. Мисика)
  • Оповідання Та Новели:
  • Чотири Мільйони (переклад ?)
  • Долоня Тобіна (переклад Ю. Іванова)
  • Дари Волхвів. (переклад Ю. Іванова)
  • В Антракті. (переклад Ю. Іванова)
  • Кімната На Горищі. (переклад Ю. Іванова)
  • Жертви Любові. (переклад Ю. Іванова)
  • Фараон і Хорал. (переклад Ю. Іванова)
  • Приворотне Зілля Айкі Шоенштайна. (переклад Ю. Іванова)
  • Кохання та Гроші. (переклад Ю. Іванова)
  • Кульбаба. (переклад Ю. Іванова)
  • Зелені Двері. (переклад Ю. Іванова)
  • Незакінчена Оповідь. (переклад Ю. Іванова)
  • Роман Біржового Маклера. (переклад Ю. Іванова)
  • Втрачена Нагода. (переклад Ю. Іванова)
  • Мебльована Кімната. (переклад О. Логвиненка)
  • Короткий Тріумф Тільді. (переклад Ю. Іванова)
  • Запалений Світильник (переклад ?)
  • Маятник (переклад М. Дмитренка)
  • Закупник Із Кактус-Сіті. (переклад В. Мусієнка)
  • Чия Вина? (переклад В. Мусієнка)
  • Останній Листок. (переклад М. Дмитренка)
  • Пором Нездійснених Мрій. (переклад М. Рябової)
  • Серце Заходу (переклад ?)
  • Гіменеїв Порадник. (переклад М. Рябової)
  • Пімієнтські Млинці. (переклад М. Дмитренка)
  • Різдво З Несподіванкою. (переклад В. Мусієнка)
  • Голос Міста (переклад Ю. Іванова)
  • Як Джон Гопкінс Зажив Повного Життя. (переклад М. Рябової)
  • Як Прозрів Доуерті. (переклад М. Рябової)
  • Персик. (переклад М. Рябової)
  • Провісник Весни. (переклад М. Рябової)
  • Поки Чекає Автомобіль. (переклад М. Рябової)
  • Комедія Цікавості. (переклад М. Рябової)
  • Місто Зазнало Поразки. (переклад М. Рябової)
  • Троянди, Хитрощі Й Романтика. (переклад М. Рябової)
  • Мить В Аркадіі. (переклад М. Рябової)
  • Винарня і Троянда. (переклад М. Рябової)
  • Трубний Глас. (переклад М. Рябової)
  • З Виру Богеми Врятована. (переклад М. Рябової)
  • Аристократ. (переклад М. Рябової)
  • Хто Чим Може. (переклад М. Рябової)
  • Пам’ятка. (переклад М. Рябової)
  • Благородний Шахрай (переклад ?)
  • Нещасливий Трест. (переклад Н. Дубровської)
  • Індіанський Лікар. (переклад Н. Дубровської)
  • Сільська Розвага. (переклад Н. Дубровської)
  • Кафедра Філантроматематики. (переклад Н. Дубровської)
  • Шлюбна Контора. (переклад Н. Дубровської)
  • Стрижений Вовк. (переклад О. Логвиненка)
  • Коса На Камінь. (переклад М. Рябової)
  • Свиняча Етика. (переклад М. Тупайла)
  • Дороги Долі (переклад ?)
  • Знайдене Виправлення. (переклад Ю. Іванова)
  • Вибране (переклад ?)
  • Як Ховався Чорний Білл. (переклад М. Тупайла)
  • Мить Перемоги. (переклад М. Тупайла)
  • Сміливіш. (переклад О. Вишні)
  • Коловороти (переклад ?)
  • Вождь Червоношкірих. (переклад Ю. Іванова)
  • Коловорот Життя. (переклад М. Дмитренка)
  • Дороги, Які Ми Вибираємо. (переклад М. Дмитренка)
  • Ділові Люди (переклад ?)
  • Немовлята В Джунглях. (переклад О. Логвиненка)
  • Місто Без Пригод. (переклад Т. Тихонової)
  • Усього Потрошку (переклад ?)
  • Черстві Булки. (переклад М. Рябової)
  • День, Який Ми Святкуємо. (переклад В. Мусієнка)
2011 О. Генрі. Вождь червоношкірих (збірник оповідань). Переказ з англійської: Ольга Федорченко; малюнки: Олена Чичик. Київ: Країна мрій, 2011. 397 стор. іл. ISBN 978-617-538-042-0 (серія «Улюблені книжки»)
Зміст
  • Вождь Червоношкірих
  • Останній Листок
  • Серце Заходу
  • Хрест на серці
  • Викуп за друга
  • Щирий друг Телемах
  • Довідник Гіменея
  • Пімієнські оладки
  • Королівські сідла
  • Лікування на ранчо Соліто
  • Диво ополудні
  • Хай живе принц!
  • Купідонова кухня
  • Справжній кабальєро
  • Яблуко сфінкса
  • Найкращє у світі піаніно
  • Історія однієї позики
  • Кугуар і королівна
  • Друга молодість Джонсона Сухого Струмка
  • Різдвяний подарунок
  • Ліна та принц чапарелевих хащ
  • Друге народження Калліопи
2014 О. Генрі. «Дороги, які ми вибираємо, та інші оповідання». Переклад з англійської: Олександр Гончар. Київ: Знання, 2014. 206 стор. ISBN 978-617-07-0194-7 (серія «English Library»).
Зміст
  • Дари волхвів
  • Кімната на горищі
  • Жертви любові
  • Поліцейський і хорал
  • Через двадцять років
  • Облудний блиск
  • Через кур'єра
  • Заправлена лампа
  • Маятник
  • Заради традиції
  • Російські соболі
  • Пурпурова сукня
  • Втрачений рецепт
  • Останній листок
  • Граф і весільний гість
  • Серце і хрест
  • Санаторій на ранчо
  • Принцеса та лев
  • Персики
  • Комедія цікавості
  • Дороги, які ми вибираємо
  • Споріднені душі
2016 О. Генрі. «Викуп за Вождя Червоношкірих та інші оповідання». Переклад з англійської: Юлія Беген, Олег Шалата, Віктор Лішнянський. Київ: Знання, 2016. 254 стор. ISBN 978-617-07-0276-0 (серія «English Library»).
Зміст
  • Дари волхвів
  • Викуп за Вождя Червоношкірих (переклад Юлії Беген)
  • У перерві (переклад Юлії Беген)
  • Мамона та Купідон (переклад Юлії Беген)
  • Роман заклопотаного брокера (переклад Юлії Беген)
  • Нетривалий Тильдин дебют (переклад Юлії Беген)
  • Викуп за Мака (переклад Юлії Беген)
  • Довідник Гіменея (переклад Юлії Беген)
  • Пім'єнтські млинці (переклад Олега Шалати)
  • Бабине літо Джонсона Суходолинського (переклад Олега Шалати)
  • Обіцяне Різдво (переклад Олега Шалати)
  • Винувата сторона (переклад Олега Шалати)
  • Поки чекає авто (переклад Олега Шалати)
  • Тиждень в Аркадії (переклад Олега Шалати)
  • Погрібець і троянда (переклад Віктора Лішнянського)
  • Зачарований профіль (переклад Юлії Беген)
  • Затятий ошуканець (переклад Віктора Лішнянського)
  • Виправлення злочинця (переклад Віктора Лішнянського)
  • Третій складник (переклад Віктора Лішнянського)
  • На власній шкурі (переклад Віктора Лішнянського)
  • Чого кому треба (переклад Юлії Беген)
  • Колообіг життя (переклад Юлії Беген)
  • Ґешефтяр з Чорного Джека (переклад Юлії Беген)
  • Зачаровані буханці (переклад Юлії Беген)
  • Джиммі Гейз та Мюріел (переклад Юлії Беген)
2017 О. Генрі. «Шляхетний шахрай». Переклад з англійської: Юлія Герус, Марія Головко, Ніна Дубровська, Віктор Лішнянський. Київ: Знання, 2017. 191 стор. ISBN 978-617-07-0449-8 (серія «English Library»).
Зміст
  • Трест, що луснув (переклад Н. Дубровської)
  • Джеф Пітерс як персональний магніт (переклад Н. Дубровської)
  • Сільська розвага (переклад Н. Дубровської)
  • Кафедра філантроматематики (переклад Н. Дубровської)
  • Рука, що баламутить світ (переклад Ю. Герус)
  • Шлюбна агенція (переклад Н. Дубровської)
  • Літній маскарад (переклад Ю. Герус)
  • Як з вовка вовну стригти (переклад Ю. Герус)
  • Бродвейські простаки (переклад Ю. Герус)
  • Совість у мистецтві (переклад Ю. Герус)
  • Коса на камінь (переклад Н. Дубровської)
  • Приборканий вітер (переклад В. Лішнянського)
  • Заручники Мома (переклад М. Головко)
  • Поросяча етика (переклад М. Головко)
  • Меню з Купідоном (переклад В. Лішнянського)
  • Немовлята в джунглях (переклад Ю. Герус)
2017 О. Генрі. «Дари волхвів. Останній листок». Переклад з англійської: Олександр Гончар. Київ: Знання, 2017. 190 стор. ISBN 978-617-07-0455-9 (серія «Класна література»).
Зміст
  • Дари волхвів
  • Кімната на горищі
  • Жертви любові
  • Поліцейський і хорал
  • Через двадцять років
  • Облудний блиск
  • Через кур’єра
  • Заправлена лампа
  • Маятник
  • Заради традиції
  • Російські соболі
  • Пурпурова сукня
  • Втрачений рецепт
  • Останній листок
  • Граф і весільний гість
  • Серце і хрест
  • Санаторій на ранчо
  • Принцеса та лев
  • Персики
  • Комедія цікавості
  • Дороги, які ми вибираємо
  • Споріднені душі

ЕкранізаціїРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • О. Генрі // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 280. — ISBN 966-692-744-6.