Відкрити головне меню

Російська національно-трудова партія

Російська національно-трудова партія (рос. Русская национально-трудовая партия, «РНТП») — організація, створена російськими націоналістами у роки Другої світової війни.

Російська національно-трудова партія
рос. Русская национально-трудовая партия
Голова партії:Семен Мальцев
Штаб-квартира:Берлін
Дата заснування:1941
Дата розпуску:1943
Ідеологія:російський націоналізм, антикомунізм
Naval Ensign of Russia.svg Російський колабораціонізм Flag of Russia.svg
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість Антикомунізм Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії Біла еміграція Колективізація в СРСР Червоний терор Сталінські репресії Друга світова війна Операція «Барбаросса» Смоленська декларація Празький маніфест Комітет визволення народів Росії «Квітневий вітер» Празьке повстання Репатріація (Видача козаків у Лієнці Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов В.Малишкін К.Воскобойник Б.Камінський П.Краснов А.Шкуро К.Кроміаді С.Буняченко Г.Звєрєв М.Шаповалов В. Мальцев Б.Штейфон А.Туркул Т.Доманов Ф.Трухін М.Меандров В.Штрик-Штрікфельдт С.Клич Ґерай В.Гіль С.Павлов В.Баєрський М. Козін

Збройні формування

РОА 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Козачий Стан Окремий козачий корпус Російська допоміжна поліція ВПС КОНР 15-й козачий кавалерійський корпус СС 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) Дивізія «Руссланд» Російський корпус Гіві Бойовий союз російських націоналістів 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» Російська національна народна армія Російський Добровольчий Полк «Варяг» Російський загін 9-ї армії вермахту Організація «Цепелін» Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз Всеросійська національна нартія Всеросійська фашистська організація Російська національно-трудова партія Російська фашистська партія Російська загально-військова спілка Народна соціалістична партія Росії Національна Організація Російської Молоді Народно-трудовий союз російських солідаристів Союз російської молоді Союз боротьби проти більшовизму Комітет визволення народів Росії


ІсторіяРедагувати

Була створена у вересні 1941 році в таборі для військовополонених офіцерів РСЧА в місті Гаммельбург[1]. Очолив Російську національно-трудову партію колишній військовий прокурор 100-ї стрілецької дивізії РСЧА військовий юрист 3-рангу Семен Мальцев. З німецької боку РНТП курирували офіцер контррозвідки капітан фон Зіверс та зондерфюрер Кох. Загальне керівництво РНТП здійснював Центральний Комітет на чолі з С. А. Мальцевим[2].

Партія складалася з відділів:

  1. Відділ пропаганди — старший лейтенат Сергій Сверчков, колишній артист МХАТу;
  2. Розвідувальний відділ — майор А. П. Філіппов;
  3. Військовий відділ — генерал Іван Благовєщенський (до листопада 1941 року)[3].

Центр організації знаходився в Берліні, філії були в Німеччині та на окупованих територіях СРСР.

У листопаді 1941 року начальник військового відділу Російської національно-трудової партії генерал-майором Федір Трухін написав «Положення про військовий відділ РТНП». У ньому йшлося про те, що основною метою цієї організації є боротьба із залишками комунізму та якнайшвидший військовий розгром СРСР для того, щоб почати «будівництво Нової Росії»[4]. Члени Російської національно-трудової партії вели агітацію та пропагандистську роботу з розповсюдження цих ідей, та залученню мас в партію та підготовку кадрів для «Російської визвольної Армії» (РОА).

Цього ж таки листопада 1941 року була опублікована програма партії, яка була розроблена Мальцевим та Сверчковим. Основна мета партії була:

  1. Повалення більшовизму за допомогою німецької армії;
  2. Повоєнне відновлення приватної власності;
  3. Утворення держави з республікансько-демократичною формою правління.

Восени 1941 року в таборі Гаммельбург були створені 4 комісії для виявлення та перевірки кваліфікації офіцерів, які бажали взяти участь в боротьбі проти СРСР. Комісією було завербовано майже три з половиною тисяч осіб. З цих добровольців генерал-майор Федір Трухін розпочав створювати розвідувально-диверсійні та пропагандистські групи для подальшої закидання в ближні тили РККА. Для цього у місті Вустрау була створена спеціальна школа, яка займалася цим. Школа знаходилася у веденні міністерства по східним територіям Німеччини. Також в місті Борисов знаходилась «Вища німецька школа для російських офіцерів», в яку направлялися члени Російської національно-трудової партії, з числа колишніх офіцерів царської армії та РСЧА.

Відділ пропаганди випускав газету «Шлях Батьківщини».

У червні 1942 року в таборі спалахнула епідемія тифу, яка спричинала численні жертви серед членів РТНП, тому партія була розпущена. У середини 1942 року партія була відроджена та підпорядкована організації «Цепелін» (нім. Unternehmen Zeppelin) 6-го управління Головного управління імперської безпеки (нім. Reichssicherheitshauptamt). Наприкінці липня 1942 року керівництво ​​РТНП «Бюро» складалось з: генерала М. В. Богданов, полковників Петрова, Меандрова, Бродникова, підполковників Никанора Любимова[5] та Шатова. Кількість активних членів РТНП, станом на серпень 1942 року, налічувала 120 осіб. ​​РТНП була розпущена у 1943 році[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Борис Ковалев. Повседневная жизнь населения России в период нацистской оккупации. — М.: Молодая гвардия, 2011. ISBN 5457246213(рос.)
  2. Чуев Сергей. Спецслужбы Третьего Рейха: Книга 2. 2003 г.(рос.)
  3. Олег Смыслов. Сталинские генералы в плену. «Издательство «Вече», 2015. 430 стр. (рос.)
  4. Кирилл Александров. Комбриг Бессонов и десант в ГУЛАГ // Посев. 1997. № 5. С. 42.(рос.)
  5. Две гражданских войны Ивана Шмелева(рос.)
  6. Генерал Власов: история предательства: В 2 т. : В 3 кн. Под ред. А. Н. Артизова, В. С. Христофорова. — М.: Политическая энциклопедия, 2015. ISBN 978-5-8273-1954-5 (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Н. Коняев. Власов. Два лица генерала. М.: Вече, 2003.(рос.)
  • В. В. Малиновский: Кто он, русский коллаборационнист: Патриот или предатель? Вопросы Истории 11-12/1996.(рос.)
  • А. Попов. НКВД и партизанское движение. Москва — «ОЛМА-ПРЕС» 2003.(рос.)