Вікіпедія

Російська Трудова Народна Партія

(Перенаправлено з Російська національно-трудова партія)

Російська Трудова Народна Партія (рос. Русская Трудовая Народная Партия, «РТНП»)[1][2] — колабораціоністська організація, заснована радянськими військовополоненими у роки Другої світової війни.

Російська Трудова Народна Партія
рос. Русская Трудовая Народная Партия
Голова партії Семен Мальцев
Дата заснування 1941
Дата розпуску 1943
Штаб-квартира Гаммельбург
Ідеологія російський націоналізм, антикомунізм
Кількість членів  2150 ± 1400
Російський колабораціонізм
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні • Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість • Антикомунізм • Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії • Біла еміграція • Колективізація в СРСР • Червоний терор • Сталінські репресії • Друга світова війна • Операція «Барбаросса» • Смоленська декларація • Празький маніфест • Комітет визволення народів Росії • «Квітневий вітер» • Празьке повстання • (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни • Репатріація (Видача козаків у Лієнці • Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов • В.Малишкін • К.Воскобойник • Б.Камінський • П.Краснов • А.Шкуро • К.Кроміаді • С.Буняченко • Г.Звєрєв • М.Шаповалов • В. Мальцев • Б.Штейфон • А.Туркул • Т.Доманов • Ф.Трухін • М.Меандров • В.Штрик-Штрікфельдт • С.Клич Ґерай • В.Гіль • С.Павлов • В.Баєрський • М. Козін

Збройні формування

РОА • 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) • Козачий Стан • Окремий козачий корпус • Російська допоміжна поліція • ВПС КОНР • 15-й козачий кавалерійський корпус СС • 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) • 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) • Дивізія «Руссланд» • Російський корпус • Гіві • Бойовий союз російських націоналістів • 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» • Російська національна народна армія • Російський Добровольчий Полк «Варяг» • Російський загін 9-ї армії вермахту • Організація «Цепелін» • Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії • Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка • Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз • Всеросійська національна партія • Всеросійська фашистська організація • Російська Трудова Народна Партія • Російська фашистська партія • Російська загально-військова спілка • Народна соціалістична партія Росії • Національна Організація Російської Молоді • Народно-трудовий союз російських солідаристів • Союз російської молоді • Союз боротьби проти більшовизму • Комітет визволення народів Росії

Історія ред.

Була створена у вересні 1941 році в таборі для військовополонених офіцерів РСЧА в місті Гаммельбург[3]. Очолив Російську національно-трудову партію колишній військовий прокурор 100-ї стрілецької дивізії РСЧА військовий юрист 3-рангу Семен Мальцев. З німецької боку РНТП курирували офіцер контррозвідки капітан фон Зіверс та зондерфюрер Кох. Загальне керівництво РНТП здійснював Центральний Комітет на чолі з С. А. Мальцевим[1].

Партія складалася з відділів:

  1. Відділ пропаганди — старший лейтенант Сергій Сверчков, колишній артист МХАТу;
  2. Розвідувальний відділ — майор А. П. Філіппов;
  3. Військовий відділ — генерал Іван Благовєщенський (до листопада 1941 року)[4].

Центр організації знаходився в Берліні, філії були в Німеччині та на окупованих територіях СРСР.

У листопаді 1941 року начальник військового відділу Російської національно-трудової партії генерал-майором Федір Трухін написав «Положення про військовий відділ РТНП». У ньому йшлося про те, що основною метою цієї організації є боротьба із залишками комунізму та якнайшвидший військовий розгром СРСР для того, щоб почати «будівництво Нової Росії»[5]. Члени Російської національно-трудової партії вели агітацію та пропагандистську роботу з розповсюдження цих ідей, та залученню мас в партію та підготовку кадрів для «Російської визвольної Армії» (РОА).

Цього ж таки листопада 1941 року була опублікована програма партії, яка була розроблена Мальцевим та Сверчковим. Основна мета партії була:

  1. Повалення більшовизму за допомогою німецької армії;
  2. Повоєнне відновлення приватної власності;
  3. Утворення держави з республікансько-демократичною формою правління.

Восени 1941 року в таборі Гаммельбург були створені 4 комісії для виявлення та перевірки кваліфікації офіцерів, які бажали взяти участь в боротьбі проти СРСР. Комісією було завербовано майже три з половиною тисяч осіб. З цих добровольців генерал-майор Федір Трухін розпочав створювати розвідувально-диверсійні та пропагандистські групи для подальшої закидання в ближні тили РККА. Для цього у місті Вустрау була створена спеціальна школа, яка займалася цим. Школа знаходилася у веденні міністерства по східним територіям Німеччини. Також в місті Борисов знаходилась «Вища німецька школа для російських офіцерів», в яку направлялися члени Російської національно-трудової партії, з числа колишніх офіцерів царської армії та РСЧА.

Відділ пропаганди випускав газету «Шлях Батьківщини».

У червні 1942 року в таборі спалахнула епідемія тифу, яка спричинала численні жертви серед членів РТНП, тому партія була розпущена. У середини 1942 року партія була відроджена та підпорядкована організації «Цепелін» (нім. Unternehmen Zeppelin) 6-го управління Головного управління імперської безпеки (нім. Reichssicherheitshauptamt). Наприкінці липня 1942 року керівництво ​​РТНП «Бюро» складалось з: генерала М. В. Богданов, полковників Петрова, Меандрова, Бродникова, підполковників Никанора Любимова[6] та Шатова. Кількість активних членів РТНП, станом на серпень 1942 року, налічувала 120 осіб. ​​РТНП була розпущена у 1943 році[7].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Чуев Сергей. Спецслужбы Третьего Рейха: Книга 2. 2003 г.(рос.)
  2. ↑ РТНП (1941-1943, Гаммельбург) — партія Мальцева; РНТП (Берлін, 1943) — Російська національно-трудова партія[pl]
  3. ↑ Борис Ковалев. Повседневная жизнь населения России в период нацистской оккупации. — М.: Молодая гвардия, 2011. ISBN 5457246213(рос.)
  4. ↑ Олег Смыслов. Сталинские генералы в плену. «Издательство «Вече», 2015. 430 стр. (рос.)
  5. ↑ Кирилл Александров. Комбриг Бессонов и десант в ГУЛАГ // Посев. 1997. № 5. С. 42.(рос.)
  6. ↑ Две гражданских войны Ивана Шмелева(рос.)
  7. ↑ Генерал Власов: история предательства: В 2 т. : В 3 кн. Под ред. А. Н. Артизова, В. С. Христофорова. — М.: Политическая энциклопедия, 2015. ISBN 978-5-8273-1954-5 (рос.)

Джерела ред.

  • Н. Коняев. Власов. Два лица генерала. М.: Вече, 2003.(рос.)
  • В. В. Малиновский: Кто он, русский коллаборационнист: Патриот или предатель? Вопросы Истории 11-12/1996.(рос.)
  • А. Попов. НКВД и партизанское движение. Москва — «ОЛМА-ПРЕС» 2003.(рос.)
  Це незавершена стаття про організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Російська_Трудова_Народна_Партія&oldid=38293263