Решидов Абдраїм Ізмаїлович

Абдраї́м (Абдураі́м) Ізмаї́лович Реши́дов (кримськотат. Abduraim İsmail oğlu Reşidov, 25 лютого (8 березня) 1912(19120308), Мамашай (нині село Орлівка Севастопольської міськради) — 24 жовтня 1984, Сімферополь) — національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 27 червня 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Абдраїм Решидов
кримськотат. Abduraim Reşidov
Народження 8 березня 1912(1912-03-08)
село Мамашай (нині Орлівка Севастопольської міськради)
Смерть 24 жовтня 1984(1984-10-24) (72 роки)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Роки служби 19331958
Партія ВКП(б)
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Червоної Зірки

ЖиттєписРедагувати

Абдураім (Абдраїм) Решидов народився 25 лютого (8 березня за новим стилем) 1912 року в селі Мамашай Таврійської губернії в робітничій сім'ї. Кримський татарин.

Закінчивши 5 класів сільської школи, в 1929 році поступив працювати складальником в авіаційні майстерні Качинської військової авіаційної школи льотчиків. У 1932 році закінчив Сімферопольську школу цивільної авіації. У листопаді 1933 року зарахований курсантом Луганської школи військових льотчиків, а в березні 1934 року переведений в Одеську військову авіаційну школу льотчиків. Після її закінчення служив у Харкові в 10-й армійській розвідувальній ескадрильї і 14-му корпусному авіаційному загоні. У 1938 році молодший лейтенант Решидов пройшов навчання на Курсах удосконалення командного складу ВПС і направлений у 160-й резервний авіаційний полк. З червня 1940 року — старший льотчик 5-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку.

З червня 1941 року в діючій армії. У складі 21-ї змішаної авіаційної дивізії Південного фронту завдавав бомбових ударів по стратегічних об'єктах і скупченням військ противника, здійснював розвідувальні вильоти. При виконанні бойових завдань старший лейтенант Решидов зарекомендував себе мужнім і досвідченим льотчиком і в січні 1942 року був призначений командиром ескадрильї. 23 лютого 1942 року наказами командувача Південним фронтом був нагороджений орденами Леніна і Червоного Прапора.

У березні 5-й швидкісний бомбардувальний авіаційний полк був перейменований у 8-й гвардійський бомбардувальний полк. У травні того ж року він увійшов до складу 219-ї бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії. Вів бойові дії на Південному, Північно-Кавказькому і Закавказькому фронтах.

У березні 1942 року Абдраїма Решидова направили на Курси удосконалення командирів і начальників штабів авіаційних полків при Військово-повітряній академії РСЧА, після закінчення яких у червні 1943 року він проходив службу у 15-му окремому розвідувальному запасному авіаційному полку. З жовтня 1943 року знову на фронті. Воював на посаді командира ескадрильї 854-го бомбардувального авіаційного полку 293-ї бомбардувальної авіаційної дивізії 1-го бомбардувального авіаційного корпусу. У складі 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту брав участь у битві за Дніпро, Кіровоградській, Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській наступальних операціях. У лютому 1944 року за успіхи в боях корпус був перейменований на 2-й гвардійський, дивізія стала 8-ю гвардійською, а полк отримав найменування 162-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку. В липні 1944 року корпус увійшов до складу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, брав участь в боях у Західній Україні, Польщі, Німеччині.

В жовтні 1944 року гвардії майор Решидов призначений заступником командира 162-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку, а також інструктором з техніки пілотування та теорії польоту. До лютого 1945 року він здійснив 166 бойових вильотів на бомбардування військ противника, завдав противнику значної шкоди. У повітряних боях його екіпаж збив вісім ворожих винищувачів.

Всього за роки війни Решидов здійснив 222 бойових вильоти.

Епізоди бойової діяльності

  • 21 липня 1941 року, завдаючи бомбардувальний удар по переправі противника в районі Ямпіль-Сороки, знизився до поземного польоту, разом зі своєю ланкою відкрив кулеметний вогонь по скупченню живої сили противника, в результаті чого було знищено 17 автомашин і близько батальйону живої сили ворога.
  • 27 липня 1941 року після завдавання успішного бомбового удару по скупченню військ і автомашин, перейшов на поземний політ і кулеметним вогнем разом зі своїм ланкою знищив до десяти автомашин і 50-60 осіб живої сили ворога.
  • 22 серпня 1941 року у складі ланки завдав бомбардувальний удар по мотомеханізованій колоні в селищі Томаківка, де знищив вісім автомашин з живою силою противника.
  • 23 серпня 1941 року у складі ланки завдав бомбардувальний удар по живій силі противника на острові Хортиця, в результаті якого знищив артилерійську точку і близько 60 солдатів і офіцерів ворога.
  • 3 вересня 1941 року точним бомбометанням з пікіруванням по скупченню військ противника в районі міста Нікополь знищив близько 60 гітлерівців, вивів із ладу до десяти автомашин.
  • 6 вересня 1941 року в складі ланки провів бомбометання по скупченню військ противника в селі Грушівка, знищив одну гармату, дві автомашини і до 30 осіб піхоти.
  • 15 вересня 1941 року, виконуючи завдання з розвідки в районі Нікополь-Апостолове-Кривий Ріг, виявив велике скупчення військ противника в районі станції Чаплине, Новокам'янка. Точним бомбометанням знищив 20-30 піхотинців.
  • 15 жовтня 1941 року при виконанні завдання з розвідки в районі Федорівка-Мелітополь-Якимівка в районі населених пунктів Волноваха, Куйбишеве виявив велике скупчення військ противника. Здійснив бомбардування автоколони, що рухалася на Мелітополь, знищив дві автомашини з живою силою і одну з боєприпасами.
  • 20 жовтня 1941 року виконував розвідувальний виліт по району Будьонівка-Маріуполь-Осипенко-Волноваха. Під час бомбометання скупчення військ противника у Волновасі на низькій висоті літак був підбитий вогнем зенітної артилерії. На палаючому літаку Решидов зумів пролетіти 120 кілометрів і зробив посадку на своїй території.
  • 31 жовтня 1941 року виявив велике скупчення військ противника в районі селища Матвіїв Курган і з повітря передав розвіддані по радіо.
  • 17 березня 1942 року при виконанні повітряної розвідки виявив скупчення автомашин противника в районі села Сергіївка, провів бомбометання, в результаті якого підірвав склад пального і знищив п'ять автомашин.
  • 19 травня 1942 року в складі групи при бомбардуванні аеродрому Костянтинівка знищив 18 літаків противника.
  • 20 травня 1942 року бомбив той же аеродром, знищив ще 22 літаки.
  • 28 жовтня 1943 року при завдаванні бомбового удару по живій силі, техніці і штабам гітлерівців у місті Кіровоград зруйнував дев'ять великих житлових будинків, перетворених противником в опорні вогневі точки.
  • 17 грудня 1943, виконуючи бойове завдання на чолі дев'ятки Пе-2, знищив три гармати і зруйнував шість будинків — тимчасово укріплених вогневих точок противника в селі Братолюбівка.
  • 29 квітня 1944 року при бомбардуванні військ противника в районі Бахлуй-Ясси дев'ятка Пе-2 атакувала велику групу ворожих пікірувальників Ju-87 чисельністю до 40 літаків. По команді гвардії майора Решидова після виконання завдання з бомбометанння група врізалася в стрій ворожих літаків. У повітряному бою збив три з них. При цьому радянські бомбардувальники втрат і пошкоджень не отримали й успішно здійснили посадку на своєму аеродромі.
  • 17 липня 1944 Решидов бомбовим ударом знищив до десяти автомашин і танків у населеному пункті Плугів.
  • 16 січня 1945 року, будучи заступником командира групи з трьох п'ятірок літаків, бомбардував скупчення ешелонів на залізничній станції Скаржисько-Каменна. Група знищила сім ешелонів з живою силою і технікою, зруйнувала паровозне депо, вхідні і вихідні залізничні стрілки, підпалила склад з боєприпасами.

Війну завершив у Чехословаччині. 27 червня 1945 за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії майору Решидову Абдураїму Ізмаїловичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

У 1949 році закінчив льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу.

З 1958 року підполковник Решидов — в запасі. Після завершення військової служби Абдраїм Решидов хотів повернутися на Батьківщину в Крим, але як і іншим його співвітчизникам — кримським татарам-учасникам війни, в цьому йому було відмовлено. 4 листопада 1967 Решидов, доведений до відчаю, направив телеграму на адресу Головнокомандувача військово-повітряними силами — заступника Міністра оборони СРСР головного маршала авіації Костянтина Вершиніна[1]:

«За бездушне ставлення до моєї долі як до колишнього офіцера-льотчика з боку партійних і радянських органів, влади міста Сімферополя... у зв'язку з відмовою в задоволенні житлоплощею, 6-7 листопада 1967 кінчаю життя самоспаленням. Герой Радянського Союзу Решидов».
Оригінальний текст (рос.)
«За бездушное отношение к моей судьбе как к бывшему офицеру-летчику со стороны партийных и советских органов, властей города Симферополя… в связи с отказом в удовлетворении жилплощадью, 6-7 ноября 1967 года кончаю жизнь самосожжением. Герой Советского Союза Решидов»

Через два дні, 6 листопада 1967, голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів УРСР Нікітченко повідомляв керівництво[1]:

«Місцевими органами вжиті необхідні заходи, що запобігають можливі дії або провокації з боку Решидова. КДБ вважав би за доцільне після святкування 50-річчя Великої Жовтневої революції розглянути питання про партійність Решидова, а також опублікувати статтю, що викриває його дії».
Оригінальний текст (рос.)
«Местными органами предприняты необходимые меры, предотвращающие возможные действия или провокации со стороны Решидова. КГБ считал бы целесообразным после празднования 50-летия Великой Октябрьской революции рассмотреть вопрос о партийности Решидова, а также опубликовать статью, разоблачающую его действия»

Партійно-господарське керівництво Сімферополя, аби не було великого розголосу, вимушене було дати квартиру кримському татарину — Герою Радянського Союзу, але Абдраїм Ізмаїлович категорично не змирився з тим, що його народ як і раніше не міг жити на Батьківщині. КДБ, під наглядом якого залишався бунтівний Герой повідомляло у 1972 році[1]:

«Герой Радянського Союзу Решидов Абдураім, що активно підтримує «автономістів», практично перетворив надану йому квартиру в Сімферополі в місце зборищ татар. У бесідах з ними веде підбурювальну роботу, агітуючи за масове повернення татар до Криму».
Оригінальний текст (рос.)
«Активно поддерживающий «автономистов» Герой Советского Союза Решидов Абдураим практически превратил предоставленную ему квартиру в Симферополе в место сборищ татар. В беседах с ними ведет подстрекательскую работу, агитируя за массовое возвращение татар в Крым»

Абдураім Решидов помер 24 листопада 1984 в Сімферополі. Похований там же з великими почестями.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати