Богуслав Радзивілл

(Перенаправлено з Радзивілл Богуслав)

Богуслав Радзивілл (пол. Bogusław Radziwiłł, лит. Boguslavas Radvila. біл. Багуслаў Радзівіл; 3 травня 1620 Гданьск — 31 грудня 1669 під Кенігсбергом) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р. Представник магнатського роду князів Радзивіллів.

Богуслав Радзивілл
Богуслав Радзивілл, портрет невідомого автора
Народився3 травня 1620(1620-05-03)
Гданьск
Помер31 грудня 1669(1669-12-31) (49 років)
під Кенігсбергом
·цереброваскулярні хвороби
ПохованняКафедральний собор Кенігсберга
Країна Велике князівство Литовське
Річ Посполита
Національністьлитвин
Діяльністьколекціонер мистецтва, аристократ, державний службовець, офіцер
Галузьвійськова служба[1] і державна служба[1]
Alma materKėdainiai Bright Gymnasiumd і Утрехтський університет
Роки активності1638[2]1669[2]
Суспільний станшляхтич[d][1]
Титулкнязь
ПосадаКонюший великий Литовський[3], посол Сейму Речі Посполитої[d], хорунжий великий литовський[4], Мозирський старостаd, барський староста[d], бранський старостаd і учасник виборів короля Польщіd
Військове званнягенерал
КонфесіяКальвіністська церква
РідРадзивілли
БатькоЯнуш Радзивілл
МатиЕлізабет Софія Бранденбурзька
РодичіЯнуш Радзивілл
Брати, сестриFrancis Erdmann, Duke of Saxe-Lauenburgd
У шлюбі зАнна Марія Радзивілл
ДітиЛюдовіка Кароліна Радзивілл
Герб
Герб


Біографія

ред.

Син віленського каштеляна, великого гетьмана литовського, князя Януша Радзивілла та його другої дружини, княжни Елізабет Софії Бранденбурзької. Народився вранці 3 травня 1620 між 4-ю та 5-ю годинами. Один із нащадків короля Польщі Казимира IV. Виховувався у кальвіністських школах Великого князівства Литовського. З 1637 року навчався за кордоном в Англії, Голландії, Німеччині, Франції.

Після повернення на батьківщину отримав посаду литовського конюшого, з 1649 очолював королівську гвардію. Брав участь у боротьбі з козацькими військами під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 16481657. Під час Російсько-польської війни в 1655 році брав участь в облозі Могильова. Після шведського вторгнення в Польщу, разом зі своїм двоюрідним братом Янушем Радзивіллом почав переговори з королем Швеції Карлом X Густавом, спрямовані на вихід Великого князівства Литовського зі складу Речі Посполитої. Вони завершилися укладанням Кейданської унії. У 1656 був підписаний Раднотський договір між представниками українського гетьмана Богдана Хмельницького, курфюрста Бранденбурга Фрідріха-Вільгельма, Семигороду, Швеції та Богуслава Радзивіла про військовий союз проти Польщі . За службу курфюрст Ф. Вільгельм призначив Б. Радзивілла генерал-губернатором Прусії.

Мав посаду барського старости.

Помер несподівано від апоплексичного удару, повертаючись з полювання на куріпок. Був похований поряд з дружиною в костелі євангелістів Крулевця.[5]

Сім'я і діти

ред.

Був одружений з двоюрідною племінницею — дочкою двоюрідного брата, Анною Марією Радзивілл (16401667). Мав дочку — Людовіку Кароліну Радзивілл (16671695).

Нащадки

ред.

Його прямий нащадок — Єлизавета, імператриця Австрії, а також відповідно її діти і нащадки.

Вшанування пам'яті

ред.

У літературі та кінематографі

ред.

Образ Богуслава Радзивілла змальовано у романі Генрика Сенкевича «Потоп» та в однойменній польській кінокартині Єжи Гофмана (1974), де він виведений як негативний персонаж, його роль виконав Лешек Телешіньскі.

У 2016—2021 рр, в українському видавництві Темпора вийшла трилогія Ірини Даневської «Німецький принц Богуслав Радзивіл», «Генерал короля Богуслав Радзивіл» та «Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл», в основу яких покладено «Автобіографію» князя.

Примітки

ред.
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б RKDartists
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 223.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 202–203.
  5. Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669)… — S. 172.

Джерела

ред.

Посилання

ред.