Раднотський договір

Раднотський договір 1656 року — угода між Військом Запорізьким, Швецією, Трансильванією, Бранденбургом та литовським князем Богуславом Радзивіллом про військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою.

Раднотський договір
Тип міжнародний договір
Підписано 26 листопада 1656
Місце Раднот
Сторони Військо Запорозьке, Швеція, Трансильванія, Бранденбург
Замок Дєрдя II Ракоці в Радноті

Угода передбачала такі інтереси сторін:

Угода про дружбу з правителем Трансильванії князем Дєрдем ІІ Ракоці та створення антипольської коаліції протестантських держав була укладена восени. А вже в січні 1657 року 20-тисячний козацький корпус під командуванням київського полковника Антона Ждановича разом із військом Ракоці вирушив на Польщу, і невдовзі союзникам удалося захопити Варшаву. Коли козаки на початку літа 1657 року захопили Берестейщину, шляхта Пінського повіту — що цікаво, як католики, так і православні, — звернулася до гетьмана з проханням приєднати землі навколо Турова і Пінська до Козацької держави «на вічні часи».[2]

Зміна геополітичної ситуації завадила імплементації угоди, оскільки Польща оговталась і вигнала претендентів на її землі. Однак сам намір бачиться істориками як спроба майбутніх поділів Польщі у 18-му ст. дещо іншими гравцями.


ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Robert I. Frost, After the Deluge: Poland-Lithuania and the Second Northern War, 1655—1660, Cambridge University Press, 2004, ISBN 0-521-54402-5, Google Print, p. 85 [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Спроба Богдана Хмельницького звільнитися з-під московської протекції.//Радіо Свобода, 1 серпня 2007. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 24 вересня 2017.