Раднотський договір

Раднотський договір 1656 року — угода між Військом Запорізьким, Швецією, Трансільванією, Бранденбургом та литовським князем Богуславом Радзивіллом про військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою.

Раднотський договір
Тип Міжнародний договір
Підписано 26 листопада 1656
Місце Раднот
Сторони Військо Запорозьке, Швеція, Трансільванія, Бранденбург
Замок Дєрдь II Ракоці в Радноті

Угода передбачала такі інтереси сторін:

Угода про дружбу з правителем Трансільванії князем Дєрдем ІІ Ракоці та створення антипольської коаліції протестантських держав була укладена восени. А вже в січні 1657 року 20-тисячний козацький корпус під командуванням київського полковника Антона Ждановича разом із військом Ракоці вирушив на Польщу, і невдовзі союзникам удалося захопити Варшаву. Коли козаки на початку літа 1657 року захопили Берестейщину, шляхта Пінського повіту – що цікаво, як католики, так і православні, – звернулася до гетьмана з проханням приєднати землі навколо Турова і Пінська до Козацької держави «на вічні часи».[2]

Зміна геополітичної ситуації завадила імплементації угоди, оскільки Польща оговталась і вигнала претендентів на її землі. Однак сам намір бачиться істориками як спроба майбутніх поділів Польщі у 18-му ст. дещо іншими гравцями.


ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати