Людовика Кароліна Радзивілл

Людовика Кароліна Радзивілл (пол. Ludwika Karolina Radziwiłł; 27 лютого 1667, Кенігсберг — 25 березня 1695, Бжег) — литовська меценатка, княгиня з роду Радзивіллів, дочка Богуслава Радзивілла й Анни Марії Радзивілл. Праправнучка Єремії Могили.

Людовика Кароліна Радзивілл
пол. Ludwika Karolina Radziwiłł
Ludvika Karalina Radzivił. Людвіка Караліна Радзівіл (1681).jpg
Портрет невідомого авторства, бл. 1681
Народилася 27 лютого 1667(1667-02-27)
Кенігсберг, Герцогство Пруссія
Померла 25 березня 1695(1695-03-25) (28 років)
Бжеґ
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Діяльність меценатка
Титул принцеса
Конфесія Кальвіністська церква
Рід Радзивілли
Батько Богуслав Радзивілл
Мати Анна Марія Радзивілл
У шлюбі з
Діти четверо
Нагороди
Благородний орден Зоряного хреста
POL COA Radziwiłł Książę Ia.svg

БіографіяРедагувати

Її матір померла при пологах, у два роки Кароліна втратила і батька, який помер 1669-го. Виховувалася в Берліні в сім'ї родичів — родині курфюрста бранденбурзького. Вийшла заміж за маркграфа Людвіга (16661687) — молодшого сина від першого шлюбу курфюрста бранденбурзького Фрідріха Вільгельма.

Після смерті чоловіка 1687 року почав реалізовуватись план одруження королевича Польщі Якуба Людвіка Собєського з нею. 1688 року він відвідав її в Берліні, було укладено заручини.[1] Однак невдовзі — в 1688 році — стала дружиною курфюста пфальц-нойбурзького Карла III Філіпа. Жила в Берліні, потім у Гайдельберзі.

Після смерті батька отримала у спадок великі володіння в Литві та Білорусі. Завдяки її коштами в Слуцьку діяла друкарня. Значні кошти виділялися для Слуцьких православних церков і монастиря. На її кошти (12 стипендій) навчалися в університеті Кенігсберга вихідці з білоруських кальвіністських сімей. Грошовою підтримкою для продовження навчання в Берліні, Оксфорді, Франкфурті-на-Майні користувалися також випускники Слуцької кальвіністської гімназії.

Сім'яРедагувати

Від другого чоловіка Карла III Філіпа у неї було четверо дітей:

ПриміткиРедагувати

  1. Poraziński J. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667—1737) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIХ/4, zeszyt 163. — S. 490—491. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати