Богуслав Радзивілл
Богуслав Радзивілл (пол. Bogusław Radziwiłł, лит. Boguslavas Radvila. біл. Багуслаў Радзівіл; 3 травня 1620 Гданьск — 31 грудня 1669 під Кенігсбергом) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р. Представник магнатського роду князів Радзивіллів.
| Богуслав Радзивілл | |
|---|---|
 Богуслав Радзивілл, портрет невідомого автора | |
| Народився | 3 травня 1620 Гданьск |
| Помер | 31 грудня 1669 (49 років) під Кенігсбергом ·цереброваскулярні хвороби |
| Поховання | Кафедральний собор Кенігсберга |
| Країна |  Велике князівство ЛитовськеРіч Посполита |
| Національність | литвин |
| Діяльність | колекціонер мистецтва, аристократ, державний службовець, офіцер |
| Галузь | військова служба[1] і державна служба[1] |
| Alma mater | Kėdainiai Bright Gymnasiumd і Утрехтський університет |
| Роки активності | 1638[2] — 1669[2] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
| Титул | князь |
| Посада | Конюший великий Литовський[3], посол Сейму Речі Посполитої[d], хорунжий великий литовський[4], Мозирський старостаd, барський староста[d], бранський старостаd і учасник виборів короля Польщіd |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | Кальвіністська церква |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Януш Радзивілл |
| Мати | Елізабет Софія Бранденбурзька |
| Родичі | Януш Радзивілл |
| Брати, сестри | Francis Erdmann, Duke of Saxe-Lauenburgd |
| У шлюбі з | Анна Марія Радзивілл |
| Діти | Людовіка Кароліна Радзивілл |
 | |
Біографія
ред.Син віленського каштеляна, великого гетьмана литовського, князя Януша Радзивілла та його другої дружини, княжни Елізабет Софії Бранденбурзької. Народився вранці 3 травня 1620 між 4-ю та 5-ю годинами. Один із нащадків короля Польщі Казимира IV. Виховувався у кальвіністських школах Великого князівства Литовського. З 1637 року навчався за кордоном в Англії, Голландії, Німеччині, Франції.
Після повернення на батьківщину отримав посаду литовського конюшого, з 1649 очолював королівську гвардію. Брав участь у боротьбі з козацькими військами під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648–1657. Під час Російсько-польської війни в 1655 році брав участь в облозі Могильова. Після шведського вторгнення в Польщу, разом зі своїм двоюрідним братом Янушем Радзивіллом почав переговори з королем Швеції Карлом X Густавом, спрямовані на вихід Великого князівства Литовського зі складу Речі Посполитої. Вони завершилися укладанням Кейданської унії. У 1656 був підписаний Раднотський договір між представниками українського гетьмана Богдана Хмельницького, курфюрста Бранденбурга Фрідріха-Вільгельма, Семигороду, Швеції та Богуслава Радзивіла про військовий союз проти Польщі . За службу курфюрст Ф. Вільгельм призначив Б. Радзивілла генерал-губернатором Прусії.
Мав посаду барського старости.
Помер несподівано від апоплексичного удару, повертаючись з полювання на куріпок. Був похований поряд з дружиною в костелі євангелістів Крулевця.[5]
Сім'я і діти
ред.Був одружений з двоюрідною племінницею — дочкою двоюрідного брата, Анною Марією Радзивілл (1640–1667). Мав дочку — Людовіку Кароліну Радзивілл (1667–1695).
Нащадки
ред.Його прямий нащадок — Єлизавета, імператриця Австрії, а також відповідно її діти і нащадки.
Вшанування пам'яті
ред.У літературі та кінематографі
ред.Образ Богуслава Радзивілла змальовано у романі Генрика Сенкевича «Потоп» та в однойменній польській кінокартині Єжи Гофмана (1974), де він виведений як негативний персонаж, його роль виконав Лешек Телешіньскі.
У 2016—2021 рр, в українському видавництві Темпора вийшла трилогія Ірини Даневської «Німецький принц Богуслав Радзивіл», «Генерал короля Богуслав Радзивіл» та «Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл», в основу яких покладено «Автобіографію» князя.
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 223.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 202–203.
- ↑ Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669)… — S. 172.
Джерела
ред.- Горобець В. Радзивілл (Radziwiłł) Богуслав [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 104. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 161—172. (пол.)
Посилання
ред.- Urszula Augustyniak. The UPBRINGINg of the young RADZIWIŁŁ'S in the 17-th c. [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bogusław ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.3572) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |