Підводні човни типу IX

Підводні човни типу IX
'
U 37 в доці. 1940
Основна інформація
Тип підводний човен океанського класу
Під прапором War Ensign of Germany (1938–1945).svg Нацистської Німеччини
Приналежність Крігсмаріне
Будівництво AG Weser, Бремен
Deutsche Werft, Гамбург
Seebeckwerft, Весермюнде
Замовлено: 24 травня 1938
Бойова служба ПЧ
Кількість бойових походів
Параметри модифікації IXA
Водотоннажність стандартна — 1 051 т.
підводна — 1 178 т.
Довжина 76,50 м (по ватерлінії)
Ширина 6,76 м
Висота: 9,6 м
Осадка: 4,70 м
Технічні дані
Силова установка Дизель-електрична,
2 форсованих, 9-циліндрових, 4-тактовних дизеля «MAN» M9V40/46
1 електродвигун SSW GU345/34
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизел.двигуни)
2 × 370 к.с. (електродвигуни)
Швидкість 18,2 вузлів (надводна)
7,3 вузли (підводна)
Максимальна глибина занурення 230 м
Автономність: 8 700 миль на 10 вузлах,
64 милі під водою на 4 вузлах
Екіпаж 4 офіцери та 44 матроси
Озброєння
Торпедне озброєння: 4 × 533-мм носових
2 × 533-мм кормових торпедних апаратів,
22 торпеди або 66 міни TMA
Артилерійське озброєння 105-мм L/45 з 110 снарядами
Зенітне озброєння: 1×37-мм зенітна гармата 3.7 cm Flak,
1×20-мм зенітна гармата 2 cm Flak

Підводні човни типу IX — океанські дизельні підводні човни Крігсмаріне періоду Другої світової війни. Були подальшим розвитком човнів типу І з більшою дальністю дії і сильнішим артилерійським озброєнням.

ІсторіяРедагувати

Розробку ПЧ даного типу розпочали 1935 і через три роки перший човен спустили на воду. Загалом було збудовано 193 ПЧ типу ІХ семи модифікацій, що робило їх другим наймасовішим ПЧ Третього Рейху після ПЧ типу VII і найбільш успішними ПЧ Крігсмаріне.

  • модифікація IXA — збудовано 8 човнів ПЧ до 1939 на корабельні AG Weser — U-37, U-38, U-39, U-40, U-41, U-42, U-43, U-44; жоден з них не дійшов до кінця війни.
  • модифікація IX B — до 1940 на AG Weser збудували 14 ПЧ — U-64, U-65, U-103, U-104, U-105, U 106, U-107, U-108, U-109, U-110, U-111, U-122, U-123, U-124. ПЧ були дещо більшими зі збільшеною дальністю плавання.

Водотоннажність становила 1051/1178 т; швидкість 18,2/7,3 вузли; дальність плавання 12.000 мм при 10 вузлах, під водою 64 мм при 4 вузлах.

Водотоннажність становила 1.120/1.232 т; дальність плавання 13.450 мм при 10 вузлах, 63 мм bпри 4 вузлах.

Водотоннажність становила 1.144/1.257 т; дальність плавання 13.850 мм при 10 вузлах, 63 мм при 4 вузлах.

  • модифікація IX D1 — була розроблена 1939 з більшою на 10 м довжиною і на 500 т водотоннажністю. Два збудовані на AG Weser ПЧ отримали 6 20-циліндрові дизелів Daimler-Benz MB501 загальною потужністю 9000 к.с. Це збільшило надводну швидкість при зменшенні дальності плавання. У 1943—1944 встановили два 6-циліндрові дизелі F46 MAN потужністю по 3200 к.с.; , демонтували торпедні апарати, що дозволило перевозити 252 т корисних вантажів. ПЧ U-180 і U-195 використовували для прориву блокади. U-180 затонув, U-195 завершив війну в Японії.

Водотоннажність становила 1 610/1 799 т; довжина 87,58 м; ширина 7,5 м; висота 10,2 м; осадка 5,35 м; швидкість 15,8-16,5/6,9 вузлів; дальність плавання 12.750 мм при 10 вузлах, під водою 115 мм при 4 вузлах. Шість 533 мм торпедних апаратів (24 торпеди або 72 міни). Екіпаж 55 моряків.

Не збудовано U 185, U 186, U 187, U 188, U 189, U 190, U 191, U 192, U 193, U 194.

  • модифікація IX D2 — на AG Weser збудували 28 ПЧ з збільшеною дальністю плавання, що дозволяло оперувати їм в Індійському океані та досягати Японії. U 177, U 178, U 179, U 181, U 182, U 196, U 197, U 198, U 199, U 200, U 847, U-848, U 849, U 850, U 851, U 852, U 859, U 860, U 861, U 862, U 863, U 864, U 871, U 872, U 873, U 874, U 875, U 876.

На підводні човни встановлювали літальні апарати — автожири Focke-Achgelis Fa 330 для збільшення зони огляду акваторії океану.

Водотоннажність становила 1.616/1.804 т; швидкість 19,2/6,9 вузлів; дальність плавання 31.500 мм при 10 вузлах, 57 мм при 4 вузлах.

  • модифікація IX D/42 розроблялась з 1942 року. ПЧ U 883 завершили будувати 1945 і 16 травня 1945 у Вільгельмсгафен її захопили союзники. ПЧ U 884 був пошкоджений при бомбардуванні на стапелях і не добудовувався. Будівництво чотирьох ПЧ призупинили після закладення. Технічні характеристики повторяли дані ПЧ IX D2.

ДжерелаРедагувати

  • Eberhard Möller, Werner Brack: Enzyklopädie deutscher U-Boote. (Hrsg.) Motorbuch Verlag, ISBN 3-613-02245-1 (нім.).
  • Paul E. Fontenoy: Submarines: An Illustrated History of Their Impact (Weapons and Warfare). ABC-CLIO, marzec 2007. ISBN 1-8510-9563-2 (англ.)
  • Ulrich Gabler: Submarine design. With an updating chapter by Fritz Abels and Jürgen Ritterhoff. Bonn: Bernard und Graefe, 2000. ISBN 3-7637-6202-7 (англ.)

ПосиланняРедагувати