U-508 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 24 вересня 1940 року на верфі Deutsche Werft у Гамбурзі під будівельним номером 304. Спущений на воду 30 липня 1941 року, а 20 жовтня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

U-508
U 508
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-508
Верф Deutsche Werft, Гамбург
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Штеттін
Лор'ян
Замовлення 20 жовтня 1939
Закладений 24 вересня 1940
Спуск на воду 30 липня 1941
Введений до складу флоту 20 жовтня 1941
На службі 1941—1943
Загибель 12 листопада 1943 року потоплений у Біскайській затоці американським бомбардувальником «Ліберейтор»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ великий океанський торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавання 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Водотоннажність надводна 1 120 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 4-та флотилія ПЧ
10-та флотилія ПЧ
Операції 6 походів
Перемоги 14 суден (74 087 GRT) затоплено
U-508. Карта розташування: Моря навколо Британських островів
U-508
U-508
Район загибелі U-508

Історія служби ред.

U-508 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 20 жовтня 1941 року U-508 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1942 року переведений до бойового складу 10-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне.

З червня 1942 року і до листопада 1943 року U-508 здійснив 6 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 294 дні. Човен потопив 14 торгових суден (74 087 GRT).

12 листопада 1943 року при виході у шостий бойовий похід U-508 був потоплений у Біскайській затоці американським бомбардувальником PB4Y-1 «Ліберейтор». Усі 57 членів екіпажу загинули.

Командири ред.

Перелік уражених U-508 суден у бойових походах ред.

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (25.06—15.09.1942, 83 доби; КільЛор'ян)[3]
1 12 серпня 1942 Kptlt. Георг Штатс Manzanillo[4] суховантажне судно   Куба 1 025 генеральні вантажі Конвой SpecCon-12 потоплено
24°20′ пн. ш. 81°50′ зх. д. / 24.333° пн. ш. 81.833° зх. д. / 24.333; -81.833 (Manzanillo)
? (23 загинули та ? вціліли)
2 12 серпня 1942 Santiago de Cuba[5] суховантажне судно   Куба 1 685 генеральні вантажі Конвой SpecCon-12 потоплено
24°20′ пн. ш. 81°50′ зх. д. / 24.333° пн. ш. 81.833° зх. д. / 24.333; -81.833 (Santiago de Cuba)
29 (11 загинули та 18 вціліли)
Другий похід (17.10.1942—6.01.1943, 82 доби; Лор'янЛор'ян)
3 7 листопада 1942 Nathaniel Hawthorne[6] суховантажне судно   США 7 176 7576 тонн бокситової руди Конвой TAG 19 потоплено
11°34′ пн. ш. 63°26′ зх. д. / 11.567° пн. ш. 63.433° зх. д. / 11.567; -63.433 (Nathaniel Hawthorne)
52 (38 загинули та 14 вціліли)
4 7 листопада 1942 Lindenhall[7] суховантажне судно   Велика Британія 5 248 8400 тонн залізної руди Конвой TAG 19 потоплено
11°34′ пн. ш. 63°26′ зх. д. / 11.567° пн. ш. 63.433° зх. д. / 11.567; -63.433 (Lindenhall)
49 (43 загинули та 6 вціліли)
5 17 листопада 1942 City of Corinth[8] суховантажне судно   Велика Британія 5 318 8300 тонн генеральних вантажів, включаючи чай, льон і чавун потоплено
10°55′ пн. ш. 61°01′ зх. д. / 10.917° пн. ш. 61.017° зх. д. / 10.917; -61.017 (City of Corinth)
87 (11 загинули та 76 вціліли)
6 27 листопада 1942 Clan Macfadyen[9] суховантажне судно   Велика Британія 6 191 6705 т цукру, 5 т конопель і рому та пошти потоплено
8°57′ пн. ш. 59°48′ зх. д. / 8.950° пн. ш. 59.800° зх. д. / 8.950; -59.800 (Clan Macfadyen)
92 (82 загинули та 10 вціліли)
7 28 листопада 1942 Empire Cromwell[10] суховантажне судно   Велика Британія 5 970 1000 тонн хромової руди потоплено
9°00′ пн. ш. 58°30′ зх. д. / 9.000° пн. ш. 58.500° зх. д. / 9.000; -58.500 (Empire Cromwell)
49 (24 загинули та 25 вціліли)
8 1 грудня 1942 Trevalgan[11] суховантажне судно   Велика Британія 5 299 баласт потоплено
9°40′ пн. ш. 59°15′ зх. д. / 9.667° пн. ш. 59.250° зх. д. / 9.667; -59.250 (Trevalgan)
43 (усі вціліли)
9 2 грудня 1942 City of Bath[12] суховантажне судно   Велика Британія 5 079 6800 тонн генеральних вантажів, включаючи 2000 тонн мідних зливків, 500 тонн магнезитової руди, 500 тонн хромової руди та пошту потоплено
9°29′ пн. ш. 59°35′ зх. д. / 9.483° пн. ш. 59.583° зх. д. / 9.483; -59.583 (City of Bath)
83 (3 загиблих та 80 вцілілих)
10 3 грудня 1942 Solon II[13] суховантажне судно   Велика Британія 4 561 Марганцева руда і 2000 тонн міді потоплено
7°45′ пн. ш. 56°30′ зх. д. / 7.750° пн. ш. 56.500° зх. д. / 7.750; -56.500 (Solon II)
82 (75 загиблих та 7 вцілілих)
11 9 грудня 1942 Nigerian[14] суховантажне судно   Велика Британія 5 423 4200 тонн олії з пальмового насіння, 1300 тонн деревини, 1000 тонн какао і 750 тонн арахісової олії наливом потоплено
9°17′ пн. ш. 59°00′ зх. д. / 9.283° пн. ш. 59.000° зх. д. / 9.283; -59.000 (Nigerian)
61 (5 загиблих та 56 вцілілих)
П'ятий похід (7.06—14.09.1943, 100 діб; Лор'янЛор'ян)
12 9 липня 1943 De la Salle[15] пасажирське судно   Велика Британія 8 400 2103 тонни генеральних та державних вантажів Конвой ST 71 потоплено
5°50′ пн. ш. 02°22′ сх. д. / 5.833° пн. ш. 2.367° сх. д. / 5.833; 2.367 (De la Salle)
249 (10 загиблих та 239 вцілілих)
13 9 липня 1943 Manchester Citizen[16] суховантажне судно   Велика Британія 5 343 баласт Конвой ST 71 потоплено
5°50′ пн. ш. 02°22′ сх. д. / 5.833° пн. ш. 2.367° сх. д. / 5.833; 2.367 (Manchester Citizen)
104 (29 загиблих та 75 вцілілих)
14 18 липня 1943 Incomati[17] пасажирське судно   Велика Британія 7 369 7000 тонн генеральних вантажів, у тому числі 3600 тонн какао, 2600 тонн запасів, пошти та 2 літаки потоплено
3°09′ пн. ш. 04°15′ сх. д. / 3.150° пн. ш. 4.250° сх. д. / 3.150; 4.250 (Manchester Citizen)
223 (1 загинув та 222 вціліло)

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
Джерела
  1. U-508. uboat.net.(англ.)
  2. Ships hit by U-508.
  3. Patrols by U-508
  4. Manzanillo
  5. Santiago de Cuba
  6. Nathaniel Hawthorne
  7. Lindenhall
  8. City of Corinth
  9. Clan Macfadyen
  10. Empire Cromwell
  11. Trevalgan
  12. City of Bath
  13. Solon II
  14. Nigerian
  15. De la Salle
  16. Manchester Citizen
  17. Incomati

Література ред.

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання ред.