U-511
U-511 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 21 лютого 1941 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau у Гамбурзі під будівельним номером 307. Спущений на воду 22 вересня 1941 року, а 8 грудня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
| U-511 | ||
|---|---|---|
| U 511 | ||
 | ||
| Японський (колишній німецький U-511) підводний човен Ro-500. 24 липня 1943 | ||
| Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, Гамбург | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх.svg){kind=small} Японська імперія
| |
| Належність |  Крігсмаріне Імперський флот Японії
| |
| Порт приписки | Штеттін Лор'ян Пінанг | |
| Замовлення | 20 жовтня 1939 | |
| Закладений | 21 лютого 1941 | |
| Спуск на воду | 22 вересня 1941 | |
| Введений до складу флоту | 8 грудня 1941 | |
| Переданий | 16 вересня 1943 | |
| На службі | 1941—1945 | |
| Сучасний статус | 30 квітня 1946 року потоплений у затоці Майдзуру | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Дальність плавання | 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,76 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,76 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 120 т | |
| Водотоннажність підводна | 1 232 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 24 торпеди або 48 мін TMA чи TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
4-та флотилія ПЧ 10-та флотилія ПЧ |
| Операції | 4 походи |
| Перемоги | 5 суден затоплено (41 373 GRT) та 1 судно пошкоджено (8 773 GRT) |
Історія служби
ред.U-511 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 8 грудня 1941 року U-511 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, а з 1 серпня 1942 року переведений до бойового складу 10-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне.
З липня 1942 року і до серпня 1943 року U-511 здійснив 4 бойових походи в Атлантичний океан, в яких провів 270 днів. Човен потопив 5 торгових суден (41 373 GRT) та 1 судно пошкодив (8 773 GRT).
Після прийняття на озброєння Імперського флоту Японії як Ro-500 (呂500), у вересні 1943 року він був досліджений групою японських військово-морських інженерів. Декілька елементів конструкції типу IXC пізніше були включені в конструкцію японських ПЧ класу I-201. Німецький екіпаж човна навчив японський персонал поводженню з ним, а потім наприкінці вересня відправився на Пінанг. Починаючи з листопада 1943 року, Ro-500 був приписаний до Військово-морської школи підводних човнів у Такей як навчальний корабель.
У травні 1944 року Ro-500 був приписаний до 33-го дивізіону підводних човнів разом з Ro-62, Ro-63 і Ro-64. Того ж місяця Ro-500 брав участь у випробуваннях протичовнових засобів боротьби з пікіруючими бомбардувальниками 634-ї морської авіагрупи. З липня 1944 року по травень 1945 року він використовувався в навчальних цілях у військово-морському окрузі Куре, після чого був перепризначений до 51-ї ескадрильї разом з Ro-68 і відправлений з Куре на військово-морську базу Майдзуру. До кінця війни Ro-500 перебував на Майдзуру, допомагаючи тренувати екіпажі в протичовновій боротьбі, імітуючи американський підводний човен. Після капітуляції Японії екіпаж Ro-500 на чолі з лейтенантом Ясухіса Ямамото приєднався до повстанців, які хотіли продовжити війну проти Радянського Союзу. 18 серпня 1945 року човен вийшов з Майдзуру, але штаб 6-го флоту зв'язався з екіпажем, і того ж дня Ro-500 повернувся на базу.
30 квітня 1946 року Ro-500 був потоплений ВМС США у затоці Майдзуру разом з японськими підводними човнами I-121 та Ro-68.
Командири
ред.Перелік уражених U-511 суден у бойових походах
ред.| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (16.07—29.08.1942, 76 діб; Кіль—Лор'ян)[3] | |||||||||||
| 1 | 27 серпня 1942 | Kptlt. Фрідріх Штайнгофф | Esso Aruba[4] | танкер | .svg){kind=small} США
|
8 773 | 104 170 барелів дизельного пального | Конвой TAW 15 | пошкоджений 18°09′ пн. ш. 74°38′ зх. д. / 18.150° пн. ш. 74.633° зх. д. |
60 (усі вціліли) | |
| 2 | 27 серпня 1942 | Rotterdam[5] | танкер |  Нідерланди
|
8 968 | 11 364 тонни бензину | Конвой TAW 15 | потоплений 18°09′ пн. ш. 74°38′ зх. д. / 18.150° пн. ш. 74.633° зх. д. |
48 (10 загинули та 38 вціліли) | ||
| 3 | 27 серпня 1942 | San Fabian[6] | танкер | .svg){kind=small} Велика Британія
|
13 031 | 18 000 тонн мазуту | Конвой TAW 15 | потоплений 18°09′ пн. ш. 74°38′ зх. д. / 18.150° пн. ш. 74.633° зх. д. |
59 (26 загинули та 33 вціліли) | ||
| Третій похід (31.12.1942—08.03.1943, 68 діб; Лор'ян—Лор'ян) | |||||||||||
| 4 | 9 січня 1943 | Kptlt. Фріц Шневінд | William Wilberforce[7] | суховантажне судно | Велика Британія
|
5 004 | 5054 тонни західноафриканської продукції, включаючи ядра пальми, пальмову олію та каучук | потоплено 29°20′ пн. ш. 26°53′ зх. д. / 29.333° пн. ш. 26.883° зх. д. |
63 (3 загинули та 60 вціліли) | ||
| Четвертий похід (10.05—17.08.1943, 90 діб; Лор'ян—Куре) | |||||||||||
| 5 | 27 червня 1943 | Sebastian Cermeno[8] | суховантажне судно | США
|
7 194 | баласт | потоплено 29°00′ пд. ш. 50°10′ сх. д. / 29.000° пд. ш. 50.167° сх. д. |
74 (5 загинули та 69 вціліли) | судно класу «Ліберті» | ||
| 6 | 9 липня 1943 | Samuel Heintzelman[9] | суховантажне судно | США
|
7 176 | 5644 тонни боєприпасів та вантажів загального призначення | потоплено 09°00′ пд. ш. 81°00′ сх. д. / 9.000° пд. ш. 81.000° сх. д. |
75 (усі загинули) | судно класу «Ліберті» | ||
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- Джерела
- ↑ U-511. uboat.net.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-511.
- ↑ Patrols by U-511
- ↑ Esso Aruba
- ↑ Rotterdam
- ↑ San Fabian
- ↑ William Wilberforce
- ↑ Sebastian Cermeno
- ↑ Samuel Heintzelman
Джерела
ред.- U-511. на uboat.net. (англ.)
- IJN Submarine RO-500 (Ex-U-511)
Література
ред.- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання
ред.- U 511(нім.)
- Type IXC(англ.)
- Type IX U-Boat(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ(рос.)
- U-511(рос.)