Автожир
Автожир[1][2] (від грец. αύτός — «сам» і γύρος— «коло») або гіроплан, гірокоптер, ротоплан, обігокрил[3] — гвинтокрилий літальний апарат, важчий за повітря. Підіймальна сила створюється завдяки ротору, що розміщений над фюзеляжем і вільно обертається від дії зустрічного повітряного потоку (явище авторотації).
| Автожир | |
 | |
| Час/дата початку | 9 січня 1923 |
|---|---|
| Розробник | Хуан де Ла С'єрва |
 Автожир у Вікісховищі | |
Загальний описРедагувати
Поступальний рух автожира створюється звичайним повітряним гвинтом, що обертається з допомогою авіаційного двигуна. Автожири мають великий діапазон швидкостей (від 30 до 220 км/год), незначний розбіг при зльоті і майже нульовий пробіг при посадці.
Перший автожир створив у 1923 році іспанський інженер-авіатор Хуан де Ла Сієрва. Він активно розвивав конструкцію ротора, основного елемента конструкції автожира, і отримав кілька патентів (в основному вони стосувались шарнірного з'єднання лопастей ротора з віссю обертання).
Ротор автожиру забезпечує лише підйом в повітря, для переміщення у горизонтальній площині використовується додатковий рушій (повітряний гвинт, реактивний двигун). Для скорочення пробігу під час злету, ротор можуть розкручувати завдяки роботі двигуна, що забезпечує переміщення у горизонтальній площині.
Автожири витіснені з експлуатації досконалішими гвинтокрилими літальними апаратами — гелікоптерами. Знання, отримані при проектуванні й експлуатації автожирів, допомогли при створенні гвинтокрилів.
Перший український автожир КП-01 створений компанією «Київпром». Перший політ на ньому здійснили 31 серпня 2002 року.
Ще один автожир, збудований у Харківському клубі авіаційного конструювання імені Бараннікова, було піднято у небо в Дніпропетровську у 2008-у році. Використано двигун BMW K1200 RX і редуктор українського виробництва, що в результаті показало відмінні результати.
У 2009 році в Ужгородському міжнародному аеропорту розпочато регулярні польоти одного з перших приватних автожирів в Україні моделі AutoGyro MTOsport.
У 2021 році випробуваний автожир конструкції підприємства Мотор Січ, Запоріжжя.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Автожир |
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
ПосиланняРедагувати
- Автожир [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- auto-gyro.com.ua [Архівовано 4 грудня 2015 у Wayback Machine.]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey. с. 147. ISBN 9780850451634.
- ↑ Авіаційні правила України Частина 47 "Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні". Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 14 червня 2018.
- ↑ Обігокрил, Німецький та український летунський словник, Берлін, 1939
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |