Вікіпедія

U-518

U-518 — німецький підводний човен океанського класу типу IXC, що входив до складу Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 12 червня 1941 року на верфі Deutsche Werft у Гамбурзі. Спущений на воду 11 лютого 1942 року, 25 квітня 1942 року корабель увійшов до складу 4-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].

U-518
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-518
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 11 лютого 1942 року
Виведений зі складу флоту 25 квітня 1942 року
Сучасний статус 22 квітня 1945 року затоплений американськими ескортними міноносцями «Нил Скотт» і «Картер»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Deutsche Werft, Гамбург
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 7,0 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Автономність плавання 63 милі (117 км)  км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,70
Водотоннажність надводна 1120 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння 		4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
U-518. Карта розташування: Північна Атлантика
U-518
U-518
Район загибелі U-518

Історія служби ред.

U-518 належав до німецьких підводних човнів типу IXC/40, великих океанських човнів, призначених діяти на далеких відстанях. Службу розпочав у складі 4-ї навчальної та з 1 жовтня 1942 року — після завершення підготовки — спочатку в 2-ій, а з 1 листопада 1944 року — в 33-ій бойових флотиліях ПЧ Крігсмаріне. З вересня 1942 і до останнього походу у квітні 1945 року U-518 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан, під час яких потопив 9 суден, сумарною водотоннажністю 55 747 брутто-регістрових тонн, а також пошкодив три судна (22 616 GRT)[2].

22 квітня 1945 року під час останнього десятого бойового походу U-518 був виявлений союзниками та затоплений американськими ескортними міноносцями «Нил Скотт» і «Картер». Усі 56 членів екіпажу загинули.

Командири ред.

Перелік затоплених U-518 суден у бойових походах ред.

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
№ Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (26.09—15.12.1942, 81 доба; Кіль—Лор'ян)
1 2 листопада 1942 Rose Castle[3] вантажне судно   Канада 7 803 10 200 тонн залізної руди потоплено
47°36′ пн. ш. 52°58′ зх. д. / 47.600° пн. ш. 52.967° зх. д. / 47.600; -52.967 (Rose Castle) 		43 (23 загинули та 20 вціліли)
2 2 листопада 1942 P.L.M. 27[4] вантажне судно   Велика Британія 5 633 залізна руда потоплено
47°36′ пн. ш. 52°58′ зх. д. / 47.600° пн. ш. 52.967° зх. д. / 47.600; -52.967 (P.L.M. 27) 		49 (7 загинули та 42 вціліли)
3 21 листопада 1942 British Promise[5] танкер   Велика Британія 8 443 баласт Конвой ON 145 пошкоджений
43°53′ пн. ш. 55°02′ зх. д. / 43.883° пн. ш. 55.033° зх. д. / 43.883; -55.033 (British Promise) 		61 (усі вціліли)
4 21 листопада 1942 British Renown[6] танкер   Велика Британія 8 443 баласт Конвой ON 145 пошкоджений
43°53′ пн. ш. 55°02′ зх. д. / 43.883° пн. ш. 55.033° зх. д. / 43.883; -55.033 (British Renown) 		50 (усі вціліли)
5 21 листопада 1942 Empire Sailor[7] суховантажне судно   Велика Британія 6 140 2700 тонн генеральних вантажів, у тому числі 270 тонн фосгенових бомб, 60 тонн гірчичного газу та 100 тонн ціанідів й 300 тонн пошти Конвой ON 145 потоплено
43°53′ пн. ш. 55°02′ зх. д. / 43.883° пн. ш. 55.033° зх. д. / 43.883; -55.033 (Empire Sailor) 		63 (23 загинули та 40 вціліли)
6 23 листопада 1942 Caddo[8] танкер   Сполучені Штати Америки 10 172 105 000 барелів мазуту та 300 бочок з бензином потоплений
42°25′ пн. ш. 48°27′ зх. д. / 42.417° пн. ш. 48.450° зх. д. / 42.417; -48.450 (Caddo) 		59 (51 загиблий та 8 вижили)
Другий похід (11.01—27.04.1943, 107 діб; Лор'ян—Лор'ян)
7 18 лютого 1943 Brasiloide[9] суховантажне судно   Бразилія 6 075 Генеральні вантажі, зокрема бавовна, сіль, текстиль, моторні човни та вантажні автомобілі потоплено
12°47′ пд. ш. 37°33′ зх. д. / 12.783° пд. ш. 37.550° зх. д. / -12.783; -37.550 (Brasiloide) 		50 (усі вижили)
8 1 березня 1943 Fitz-John Porter[10] суховантажне судно   Сполучені Штати Америки 7 176 баласт Конвой BT 6 потоплено
12°24′ пд. ш. 36°56′ зх. д. / 12.400° пд. ш. 36.933° зх. д. / -12.400; -36.933 (Fitz-John Porter) 		55 (1 загиблий та 54 вижили)
9 20 березня 1943 Mariso[11] суховантажне судно   Нідерланди 7 659 11079 тонн генеральних вантажів, у т.ч. 4 літаки, 14 танків, запасна гума, боєприпаси, вибухівка та пошта потоплено
12°24′ пд. ш. 36°56′ зх. д. / 12.400° пд. ш. 36.933° зх. д. / -12.400; -36.933 (Mariso) 		109 (2 загинули та 107 вижили)
10 25 березня 1943 Industria[12] суховантажне судно   Швеція 1 688 генеральні вантажі потоплено
11°40′ пд. ш. 35°55′ зх. д. / 11.667° пд. ш. 35.917° зх. д. / -11.667; -35.917 (Industria) 		26 (1 вбитий та 25 вцілили)
П'ятий похід (23.01—7.05.1944, 106 діб; Лор'ян—Лор'ян)
11 7 березня 1944 Valera[13] танкер   Панама 3 401 35 000 барелів важкого флотського мазуту потоплений
11°30′ пн. ш. 76°27′ зх. д. / 11.500° пн. ш. 76.450° зх. д. / 11.500; -76.450 (Valera) 		35 (1 вбитий та 34 вцілили)
Шостий похід (15.07—24.10.1944, 102 доби; Лор'ян—Крістіансанн)
12 12 вересня 1944 George Ade[14] суховантажне судно   Сполучені Штати Америки 7 176 8250 тонн бавовни, сталі та виробів машинобудівництва пошкоджено
33°30′ пн. ш. 75°40′ зх. д. / 33.500° пн. ш. 75.667° зх. д. / 33.500; -75.667 (George Ade) 		68 (усі вижили) Судно типу «Ліберті»

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски
Джерела
  1. ↑ U-518. uboat.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2020.(англ.)
  2. ↑ а б https://uboat.net/boats/successes/u518.html [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Ships hit by U-518
  3. ↑ Rose Castle. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  4. ↑ P.L.M. 27. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  5. ↑ British Promise. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  6. ↑ British Renown. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  7. ↑ Empire Sailor. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  8. ↑ Caddo. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  9. ↑ Brasiloide. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  10. ↑ Fitz-John Porter. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  11. ↑ Mariso. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  12. ↑ Industria. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  13. ↑ Valera. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.
  14. ↑ George Ade. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.

Джерела ред.

  • U-518. на uboat.net. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020. (англ.)

Координати: 45°50′ пн. ш. 48°50′ зх. д. / 45.833° пн. ш. 48.833° зх. д. / 45.833; -48.833

Література ред.

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=U-518&oldid=35923459