Відкрити головне меню

Координати: 60°04′04″ пн. ш. 30°19′50″ сх. д. / 60.06778° пн. ш. 30.33056° сх. д. / 60.06778; 30.33056

Парнас
Московсько-Петроградська лінія
Metro SPB Line2 Parnas.jpg
Загальні дані
Тип наземна, крита
Кількість 3 (середня — службова)
Тип 2 берегові, середня острівна
Форма прямі
Дата відкриття 22 грудня 2006
Архітектор(и) Н. В. Ромашкин-Тиманов (рос.), В. Г. Хильченко (рос.), М. В. Павлова (рос.)
Будівельник(и) «Управління-20 Метробуд»
Виходи до Вулиця Михайла Дудіна, вулиця Федора Абрамова
Код станції ПС
Московсько-Петроградська лінія
ТЧ-6 «Виборзьке»
Парнас
Проспект Просвіти
Озерки
Оборотний тупик
Удєльна
Піонерська
Чорна річка
Чорна річка
Велика Невка
Мала Невка
Карповка
Оборотний тупик
Петроградська
Горьківська
Велика Невка
Мойка
СЗГ до ФПЛ
Невський проспект
Сінна площа
Фонтанка
СЗГ з КВЛ
Технологічний інститут
СЗГ до КВЛ
Обвідний канал
Фрунзенська
Московські ворота
Електросила
Парк Перемоги
Московська
Оборотний тупик
Зоряна
Купчино
ТЧ-3 «Московське»

Парнас (рос. Парнас) — станція Петербурзького метрополітену, яка розташована на Московсько-Петроградської лінії. Є кінцевою станцією другої Московсько-Петроградської лінії, наступна за станцією «Проспект Просвіти».

Розташована на наземній ділянці лінії між порталом тунелів і депо «Виборзьке» на території селища Парголово Виборзького району Санкт-Петербурга, і є найпівнічнішою в Росії станцією метро.

Станція відкрита 22 грудня 2006, на діючій ділянці «Проспект Просвіти» — депо «Виборзьке».

Названа за однойменною промисловою зоною, а її назва походить від насипаного тут за наказом Катерини Великої пагорба Парнас з видовою доріжкою і майданчиком на вершині з видом на Шуваловський парк.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станція — наземна крита з береговими платформами. Між двома коліями розташована третя службова платформа.

Всі діючі виходи і входи станції орієнтовані на північ (виходи на південь є, але вони лише аварійні), тому, приїхавши на станцію, можна вийти прямо через двері, а щоб зайти на станцію з вулиці, потрібно піднятися сходами вгору, перейти над коліями і знову спуститися вниз.

Вихід у місто у селище Парголово, на 3-й Верхній провулок, до промзони «Парнас», міжміської автостанції Виборзького напрямку.

ОздобленняРедагувати

Внутрішні стіни станції оздоблені білим мармуром «коєлга» зі вставками з полірованого граніту. За для облицювання підлоги використано граніт. Підвісні стелі виготовлені з композитного матеріалу «Алюмобонд» пісочно-сірого відтінку. Центральний перехід між платформами, посилений додатковими фермами, розташований над коліями і є арочним склепінням з вітражами.

Облицювання на укосі виконано з граніту червоного та сірого кольорів. Зовнішні стіни оздоблені за системою «вентильованого фасаду». Основна частина облицювання виконана із застосуванням так званих «петропанелей», що виконують як архітектурні, так і теплоізолюючі функції — захист від вологи, опадів і різких перепадів температур.

Тематика оздоблення станції присвячено давньогрецькій міфології — будівлю прикрашають художні вітражі, розташовані з південної і північної сторін. Головний круглий вітраж — «Летюча богиня Ніка», на великому бубні — «Бог Геліос на колісниці», на двох малих тимпанах, розташованих з боків станції, — «Викрадення Європи» і «Похід аргонавтів, що відкривають світ». Таким чином обґрунтовується назва станції: Парнас в грецькій міфології був місцем проживання Аполлона і муз. Вітражі створені в комбінованій мозаїчній техніці — деякі елементи були створені з кольорового скла, а деякі були розписані спеціальною фарбою.

Колійний розвитокРедагувати

Станція з колійним розвитком — 4 стрілочних переводи, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу, що переходять в двоколійну СЗГ з електродепо ТЧ-6 «Виборзьке».

ПосиланняРедагувати