Новоград-Волинський деканат
| Ця стаття потребує істотної переробки. (6 червня 2021) |
Новоград-Волинський деканат РКЦ — одна з адміністративно-територіальних одиниць Луцько-Житомирської дієцезії Римо-католицької Церкви в Україні з центром в місті Новоград-Волинський (тепер Звягель) , Костел Воздвиження Хреста Господнього.
| Новоград-Волинський | |
| Адміністративний центр | Новоград-Волинський |
|---|---|
| Кількість парафій | 10 |
| Утворено | 1725 |
| Ліквідовано | 1935 |
| Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (січень 2020) |
Історія ред.
Деканат утворено біля 1725 року та ліквідовано у 1935 році.
Деканати складалися з парафій (плебаній) — найдрібніших церковно-адміністративних одиниць, причому кількість парафій відповідала кількості костьолів, отже, не була сталою. В різні часи у Новоград-Волинському деканаті існували наступні парафії.
Баранівська парафія ред.
Баранівка, містечко Новоград-Волинського повіту, костел. Є метричні книги в ДАЖО за 1911—1917 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912 та 1916.
Парафія: села Грибочок, Жабориця, Клименталь, Лодзянівка, Погоріла, Табори, Юзефівка та інші.
Берездівська парафія ред.
Берездів, містечко Новоград-Волинського повіту, костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви. Є метричні книги в ДАЖО за 1839—1882 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912 та 1914.
Парафія: містечко Красностав, села Броники, Великий Правутин, Вересня, Вересок, Вила, Гориця, Городнявка, Гута, Дерманка, Дяків, Жолобне, Забара, Закриниччя, Заморочення, Зубівщина, Климентовичі, Коритище, Корчик, Красуля, Купина, Майдан-Славутський, Малий Правутин, Манятин, Мирутин, Мокре, Морачівка, Нагачівка, Пашуки, Погулянка, Рисовата, Романів, Селищів, Сенигів, Стовпи, Сьомаки, Тракт Полонський, Хвощівка, Хижівка, Хоровець, Хутір Корчиківський, Яблунівка.
Городницька парафія ред.
Городниця, містечко Новоград-Волинського повіту, костел. Є метричні книги в ДАЖО за 1911—1917 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1913.
Приход: села Адамове, Березницький Майдан, Брониця, Броницька Гута, Бутиха, Велика Анастазівка, Геральдівка, Глумча, Забара, Зиків, Качан, Кленова, Ковалевичі, Кривальська Гута, Криниці, Курчицька Гута, Липине, Любтів, Мала Анастазівка, Мечиславка, Михиївка, Млинок, Номери, Перевезня, Пільня, Шопи.
Корецька парафія ред.
Корець, містечко Новоград-Волинського повіту, костел Успіння Пресвятої Богородиці. Є метричні книги в ДАЖО за 1839—1851 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1888, 1912, 1914, 1917, 1918.
Приход: містечка Городниця, Килікіїв, села Аннівка, Бабин, Більчаки, Богате, Богданівка, Болярка Крижик, Болярка Мишакова, Бриків, Велика Деражня, Велика Клецька, Гвоздів, Глибочок, Головниця, Дідовичі, Дубники, Дуплинки, Жеребилівка, Забара, Кам'янка Берездівська, Кам'янка Суховольська, Кобиллє, Копитів, Користь, Косенів, Кошелів, Крайня Деражня, Кривальська Гута, Крилів, Кутки, Лучиця, Майдан Березницький, Майдан Глушків, Майдан Кропивня, Майдан Пищівський, Майдан Сторожівський, Мала Клецька, Маренин, Михиївка, Морозівка, Мужиловичі, Оличівка, Охманівка, Перевезня, Печиводи, Пищів, Піддубці, Повчини, Річки, Рудня Кленова, Рудня Піскова, Сапожинка, Середня Деражня, Слобідка Дераженська, Совпа, Сторожів, Суховоля, Татарщина, Тожир, Токарів, Топча, Тростянець, Устя, Хутори Корецькі, Чарнокали, Черниця, Шитня.
Миропільська парафія ред.
Миропіль, містечко Новоград-Волинського повіту, костел Св. Антонія Падуанського. Є метричні книги в ДАЖО за 1839—1917 за 1839—1882 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912 та 1914.
Приход: села Будисько, Войцехівка, Ганнівка, Голишівка, Дертка, Десята Частина Ульшанська, Дубники, Еразмівка, Жаборицька Гута, Зелене Стійло, Камінь, Кисловець, Козарка, Котелянка, Котюржинці, Новаки, Печанівка, Пилипи, Полянки, Привітів, Середній Курінь, Тиранівка, Улянівка, Ульха, Химрич, Холодова Гребля, Хутір Шабатів, Черніївка, Ялишів.
Новоград-Волинська парафія ред.
Новоград-Волинський (раніше — Звягель), м. Новоград-Волинського повіту, костел Воздвиження Святого Хреста[1]. Є метричні книги та сповідні розписи в ДАЖО та в ЦДІАК за 1807—1917
Приход: містечко Рогачів, села Андрієвичі, Аполлонівка, Болярка, Болярка Михайлівка, Болярка Спаська, Болярка Юзефівка, Броники, Велика Горбаша, Велика Цвіля, Верби, Владин, Глинки, Глумча, Горбів, Городище, Груд, Гульськ, Гурки, Гута Звягельська, Гута Іванівка, Гута Кука, Гута Кулішівська, Гута Мар'янівка, Гута Рогачівська, Давидівка, Дерманка, Дзекунка, Дубрівка, Емільчине, Жадківка, Забара, Зеремля, Іванівка, Івашківка, Кам'яний Брід, Кам'яний Майдан, Кануни, Катеринівка, Кикова, Киянка, Княжа Звягельська, Княжа Корецька, Кожушки, Колодянка, Королівка, Кропивня, Кудиновичі, Куліші, Курмань, Курчиці, Майдан Єлизавет, Майдан Кулішівський, Майдан Явне, Мала Горбаша, Мала Цвіля, Мирославль, Медведове, Михиївка, Мокляки, Молодьків, Муравня, Мяколовичі, Нараївка, Немильня, Немилянка, Непознаничі, Новий Звягель, Орепи, Осова, Острожок, Пилиповичі Звягельські, Пилиповичі Корецькі, Підлуби, Просіка, Радулин, Романівка, Рудня Верхня, Рудня Карпилівка, Рудня Кулішівська, Рудня Талецька, Рудня Цвільська, Свинобичі, Серби, Сербівська Слобідка, Середня, Слобода Андріївка, Слобода Княжа, Слобода Романівська, Слобода Чернецька, Смолдирів, Стриєва, Суємці, Сусли, Суховоля, Тальки, Тартак Рогачівський, Ужачин, Федорівка, Хутір Звягельський, Цецилівка, Черниця, Чижівка, Юрківщина, Ярунь, хутори Гали, Орли.
Попередні костели у Звягелі, один з яких датується 1600 роком, а інший — 1726, були знищені нападниками та пожежею. У 1753 році завдяки зусиллям місцевого пароха о. Йозефа Карпинського розпочалося будівництво нового мурованого храму, спорудження якого завершили 1766 року. У 1778 році святиню консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Радянська влада спочатку закрила, а до середини 1930-х років знесла більшість храмів Новограда-Волинського. Особливо трагічним став 1935 рік, коли на світанку 23 червня підірвали православний собор і костел.
Полонненська парафія ред.
Полонне, містечко Новоград-Волинського повіту, костел Св. Анни. Є метричні книги в ДАЖО за 1798—1879 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912, 1914 та 1916.
Приход: містечко Баранівка, села Барбарівка, Березна, Борушківці, Бражинці, Буртин, Глезне, Глибочок, Деревичі, Деревичка, Жари, Желудки, Залісся, Кашперівка, Купчинці, Лодзянівка, Любомирка, Майдан Волянський, Майдан Заславський, Медведівка, Новаки, Ничпали, Новичі, Новосілка, Онацьківці, Погоріла, Понінка, Свинна, Сягрів, Табори, Хролин, Чорторійськ, Шурків, Юзефівка, хутори Конотоп, Ліс Лабунський, Ліс Полонський.
Пулинська парафія ред.
Пулини, містечко Житомирського повіту, костел Св. Яна Непомуцена[2]. Є метричні книги в ДАЖО за 1802—1904 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912 та 1916.
Приход: села Адамівка, Антонівка, Бабичівка, Бараші, Барбарівка, Бастова Рудня, Березівка, Берне, Білка, Бобриця, Болярка, Бобрицька Болярка, Болярка Сколобівська, Буда Бобрицька, Будки Любарські, Вацлавпіль, Великий Луг, Вольвахівка, В'юнки, Генрихівка, Грузливець, Грушки, Гута Адамівка, Гута Бобрицька, Давидівка, Дворище, Добрий Кут, Довбиш, Довжик, Дорогань, Єрузалимка, Жовтий Брід, Здань-Болярка, Зубринка, Зятинець, Івановичі, Каролінка, Киселівка, Колодіївка, Костянтинівка, Корчівка, Кошелівка, Крем'янка, Кривець, Кручинець, Курне, Кутузівка, Лагульськ, Лодзянівка, Любарська Гута, Мазепинка, Майхрівка, Михайлівка, Млинок Сколобівський, Неборівка, Недбаївка, Неділище, Непомуценівка, Несолонь, Новий Завод, Новопіль, Олізарка, Осична, Павлівка, Покостівка, Поплавка, Протівка, Пулинка, Пулинська Гута, Радецьке Будище, Рогівка, Сахарня, Симони, Сколобів, Соколов, Солодирі, Сорочин, Ставки, Старошийка, Старчанка, Стрибіж, Таргонева Рудня, Теснівка, Тетірка, Тинівка, Турова, Ужівка, Улашанівка, Усолуси, Чернявка, Шереметів, Шиєцька Буда, Юзефівка, Яблонне, Ягодинка, Янушівка, хутори Будище, Ксьондзівський, Манютинка, Новини, Пічкури, Судків, Тартак, Шафранське Будище, Щербини.
У 1796 році коштом місцевих власників Яна Ганського та його дружини Софії з роду Скорупків в Пулинах було споруджено парафіяльний костел св. Йоана Непомуцького, який того ж року освятив о.-прелат Яновський. До парафії належали також каплиці в Баранах, Покостівці, Давидівці і Щербинах. У радянські часи храм було зруйновано, із залишків будівельних матеріалів побудували будинок офіцерів (нині — будинок культури). В теперішній час римо-католики селища, якими опікуються дієцезіальні священики, послуговуються тимчасовою дерев'яною каплицю та будують свій мурований храм.
Романівська парафія ред.
Романів, містечко Новоград-Волинського повіту, костел. Є метричні книги в ДАЖО за 1906—1918 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912 та 1914.
Приход: села Биківка, Брачки, Війтівці, Врублівка, Гвоздярня, Голубин, Гордіївка, Грузливець, Каетанівка, Козара, Корчівка, Майдан Чвартий, Мар'янівка, Монастирок, Нивна, Омильне, Синявка, Соболівка, Сяберка, Тевеліївка, Ясногород, хутори Борейка, Дреницький, Жеребецький, Ожгів, Сущевичів
Черницько-Слобідська парафія ред.
Черницька Слобідка (сучасна назва — Лебедівка), село Новоград-Волинського повіту, костел. Є метричні книги в ДАЖО за 1910—1917 та сповідні розписи в ЦДІАК за 1912 та 1915.
Приход: села Адамівка, Барбарівка, Білка, Глинки, Дерманка, Дзекунка, Довбиш, Жовте, Кам'яний Брід, Кам'яний Майдан, Красне, Любарська Гута, Ляховичі, Млини, Муравня, Наталія, Немильня, Нова Рудня, Тартак, Тетірка, Улашанівка, Ходорівка, Черниця, Явне, колонії Людгардин, Олександрівка.
У 1923 році парафія у Слободі-Чернецькій нараховувала майже 5 тисяч вірних. У 1925—1927 роках майстер Свідерский із синами збудував тут сучасний дерев'яний костел. 1935 року храм зачинили (вежі зруйнували), в ньому влаштували зерносховище. Проте під час ІІ св. війни святиня знову запрацювала. Нині Лебедівкою опікуються дієцезіальні священики з парафії Христа Царя Всесвіту у Новограді-Волинському.[3]
Примітки ред.
- ↑ Костел Воздвиження Святого Хреста. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
- ↑ Костел Св. Яна Непомуцена. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
- ↑ Костел св. Станіслава єп. мч. Києво-Житомирська дієцезія, Новоград-Волинський деканат. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.