Хоровець

село у Славутському районі Хмельницької області

Хорове́ць — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташований на річці Корчик за 44 км від міста Шепетівка та за 26 км від залізничної станції Славута I.

село Хоровець
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Улашанівська сільська громада
Основні дані
Населення 546
Площа 2,31 км²
Густота населення 277,92 осіб/км²
Поштовий індекс 30082
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°22′48″ пн. ш. 27°07′49″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
223 м[1]
Водойми Корчик
Відстань до
обласного центру
131 км[2]
Відстань до
районного центру
44 км[2]
Найближча залізнична станція Славута I
Відстань до
залізничної станції
26 км
Місцева влада
Адреса ради 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка
Карта
Хоровець. Карта розташування: Україна
Хоровець
Хоровець
Хоровець. Карта розташування: Хмельницька область
Хоровець
Хоровець
Мапа
Мапа

CMNS: Хоровець у Вікісховищі

Старий млин
Став біля села

Історія

ред.

Село під назвою Горобовець згадується ще у 1588 році, коли воно ще належало князям Острозьким.

Офіційну назву села Хоровець вперше знаходимо в губернському архіві Волинської губернії в скарзі Миколая Незабитовського, війта маєтку Ганни Ходкевич на урядника села Корчик Григорія Мочульського від 4 червня 1623 року, що зберігається в місті Житомирі.

«Шляхетный Кгрегор Мочульский, урядник Малаго Корчика, маетности ясневельможнего пана его милости, пана Януша княжати Жаславского, воеводы Волынского, тут в повете Луцком лежачого, иж за волею и росказанем его милости пана воеводы Волынского, пана своего, в року теперешнем дорогу стародавную звыклую и гостинец, з розных местц через место Красный Ставь, а перед тым Хляпотин названого, идучую до места Жаславля и на Украину, чрез село Хоровец и далей на села волостей Заславских, на урочщча певние, которыми здавно еждживано, то ест на урочище Идруку, албо речку, названую Калиновку, до Менковец, а з Менковець до Заславля, — зарубал и закопал и ездити оным так людем гостиным, яко и месчанам Красноставским забороняет, чинечи им розные кривды»[3].

Також в документах інколи зустрічається і назва Горовець.

Назва села Хоровець за переказами і даними церковного архіву і розповідями старожилів походить від хору овець.

Після Острозьких князювали Заславські, а далі (з 1851) Сангушки. В кінці XIX століття було 202 будинки та 779 мешканців. За переписом 1911 року в селі мешкало 1195 осіб, волость, поштова земська станція, однокласова школа, земська лічниця, акушерка, 1 крамниця, горілчана крамниця, кредитове товариство.

У 1837 році в селі (на місті старої) була збудована дерев'яна церква на честь архістратига Михаїла, якою керував отець Волович, яка проіснувала до 1936 року.

Колгосп створено у 1930 році, під час примусової колективізації. Під час голодомору 1932—1933 років в селі Хоровець від голоду померло 37 осіб. 13—14 січня 1944 року було звільнено від німецьких загарбників. За бойові заслуги на фронтах другої світової війни орденами і медалями СРСР було нагороджено 112 жителів, з поля бою додому не повернулися 142 односельці. У 1955 році пройшла електрифікація села. У 1970 році встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам, на мармурових плитах якого викарбувано прізвища загиблих, висаджено алею пам'яті усім тим, хто не повернувся з війни. 1972 року в село прийшов перший автобус. У 1997—1998 роках, заступник міністра зв'язку України, уродженець села Хоровець, Горбатюк Микола Ілліч допоміг телефонізувати села сільської ради.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 803 особи, з яких 352 чоловіки та 451 жінка[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 641 особа[5].

Станом на 01.01.2010 року загальна чисельність населення — 545 осіб, з них:

  • дітей дошкільного віку — 20;
  • дітей шкільного віку — 83;
  • громадян пенсійного віку — 203.

Станом на 01.01.2011 року загальна чисельність населення — 546 осіб, з них:

  • дітей дошкільного віку — 29;
  • дітей шкільного віку — 69;
  • громадян пенсійного віку — 193.

Зайнятість населення

ред.

Станом на 01.01.2010 року:

  • Кількість працюючих громадян — 41;
  • Кількість громадян працездатного віку, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу — 22.

Станом на 01.01.2011 року:

  • Кількість працюючих громадян — 5;
  • Кількість громадян працездатного віку, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу — 16.

Пільгові категорії населення

ред.
  • Інваліди німецько-радянської війни — 4;
  • Учасники бойових дій — 5;
  • Інваліди всіх груп — 14;
  • Багатодітні сім'ї — 9;
  • Діти з багатодітних сімей — 29;
  • Діти-інваліди — 1;
  • Самотні матері — 1.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,78 %

Символіка

ред.

Затверджена 6 червня 2016 року рішенням № 2 XI сесії сільської ради VII скликання. Автор — В. М. Напиткін.

На лазуровому щиті три срібних лебеді в правий перев'яз. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ХОРОВЕЦЬ». Три лебеді на лазуровому — символ ставу, що є в селі; водночас знак трьох сіл, що підпорядковуються сільській раді.

Школа

ред.

У 1874 році було Хоровецьку волосну церковно-парафіяльну школу]. Учителем був Марівеч Іван Григорович, а після нього став житель села Гута Іванчук Прокіп. Далі школа працювала з перервами.

Причиною цього були революційні події 1917 року та громадянської війни. І лише у 1920 році в селі відкрилася початкова школа, яку організував вчитель Ровинський. Діти навчалися за свій рахунок. 1924 році був перший випуск 4 класу, а від 1928 року школа стала семирічною. У 1941 році був перший випуск Хоровецької середньої школи. Під час німецько-радянської війни школа не працювала. З 2000 року школа має назву Хоровецьке навчально-виховне об'єднання «Дошкільний заклад — середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Багато випускників школи стали вчителями, лікарями, агрономами, економістами, інженерами.

Відомі постаті

ред.

Уродженцем села є український радянський журналіст і поет-пісняр, перекладач української прози Одудько Тимофій Романович.

Кандидатами та докторами наук стали:

Загальні характеристики

ред.
  • Загальна площа господарських земель 369 га.
  • Під забудовою та присадибними ділянками 16400 м².
  • Кількість дворів 200.

Основна діяльність

ред.

Виборча діяльність

  • Кількість жителів 546;
  • Кількість виборців 438.

Результати виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (31.10.2010 року):

Результати виборів Президента України (2010 рік)

Транспортне сполучення

ред.

Від 1972 року в село прийшов перший автобус. Нині через село курсують автобусні рейси сполученням: СлавутаГута (двічі на день), СлавутаЯблунівка (тричі на день).

Примітки

ред.
  1. Прогноз погоди в селі Хоровець. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 8 квітня 2023.
  2. а б Відстань від села Хоровець. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 8 квітня 2023.
  3. https://drive.google.com/file/d/0B6nl_pqnifGQeEJZcmZldXZnNjg/view [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Хоровець
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

ред.