Головниця

село в Рівненській області, Україна

Головни́ця — село, колишній центр Головницької сільської ради, у Рівненському району Рівненської області; населення — 1 321 осіб.

село Головниця
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Корецька міська громада
Код КАТОТТГ UA56060310090062984
Облікова картка Головниця 
Основні дані
Перша згадка 1671
Населення 1218
Площа 2,965 км²
Густота населення 410,79 осіб/км²
Поштовий індекс 34742
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°37′46″ пн. ш. 27°03′09″ сх. д. / 50.62944° пн. ш. 27.05250° сх. д. / 50.62944; 27.05250Координати: 50°37′46″ пн. ш. 27°03′09″ сх. д. / 50.62944° пн. ш. 27.05250° сх. д. / 50.62944; 27.05250
Відстань до
обласного центру
62 км
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, село Головниця
Карта
Головниця. Карта розташування: Україна
Головниця
Головниця
Головниця. Карта розташування: Рівненська область
Головниця
Головниця
Мапа
Мапа

Географія ред.

Селом протікає річка Дубниця, ліва притока Корчика.

Історія ред.

Перша згадка — 1671 рік[джерело?].

У 1865 році відкрито сільське училище[джерело?].

У 1906 році село Корецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст. Дворів 164, мешканців 1195[1].

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,34%
російська 0,49%

Цікавий факт ред.

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» про цей населений пункт зазначено:

 
ГОЛОВНИЦЯ, с. Звягельського пов., Корецької вол., над річкою Дубницею. В кінці 19 ст. було там 144 дом. і 975 жит., церква дерев'яна з 1841 р. на місці, де була стара з початку 17 ст. Село положене при шосі Рівне-Новоград Вол. (Звягель). В 1577 р. належало до кн. Корецького, який платив з Г. від 40 дом. і 7 город. В половині 17 ст. належало до кн. Самуїла Корецького, який платив від 98 дим., а в 1653 р. від 43 дим. В кінці 19 ст. до Вильгельма Гольдмана належало там 2,955 дес. Г. було типовою магнацькою резиденцією, був там великий парк, у якому

було багато понад 100-літніх дерев і взірцево поставлений овочевий сад. .[2]

 

Інфраструктура ред.

В селі знаходиться загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор Кузьмич Людмила Іванівна), будинок культури, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, Свято-Іоано-Богословська церква, дитячий садочок «Первоцвіт».

Економіка ред.

В селі працює ТзОВ «ЕКО-ДАР». Розташоване за адресою вул. Колгоспна 21. Виробляє молокопродукти (в тому числі сир сулугуні копчений «Паличка») на замовлення ТОВ «Браво Сервіс».

Відомі люди ред.

Народились ред.

Примітки ред.

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 лютого 2020.
  2. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.