Дяків

село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області.

Дяків — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. До 2015 орган місцевого самоврядування — Дяківська сільська рада

село Дяків
Dyakiv gerb.png Dyakiv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Шепетівський район
Громада Берездівська сільська громада
Код КОАТУУ 6823982701
Основні дані
Засноване 1396
Населення 470
Площа 2,18 км²
Густота населення 215,6 осіб/км²
Поштовий індекс 30057
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°27′30″ пн. ш. 27°01′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Місцева влада
Адреса ради 30057, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Дяків
Карта
Дяків. Карта розташування: Україна
Дяків
Дяків
Дяків. Карта розташування: Хмельницька область
Дяків
Дяків
Мапа

З 1964 по 1995 р — Жовтневе. Розташоване на річці Жарисі, за 27 км від районного центру та 25 км від залізничної станції, на дорозі Славута — Берездів.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області.» увійшло до складу Берездівської сільської громади [1]

Поблизу села в розкопаних курганах знайдені знаряддя праці доби бронзи.

ІсторіяРедагувати

Село під назвою Дякове (або в документах «Дяков») у 1396 році було надане великим князем Вітовтом князеві Федорові Даниловичу Острозькому[2]. У 15 столітті перейшло до князів Заславських, а з 1539 року, у власності Іллі Острозького. Врешті перейшло разом з іншими селами до Любомирських, а від них до Сангушків.

В 1887 році в селі 158 будинків і 900 жителів, дерев'яна церква відкрита у 1794 році, церковно-приходська школа у 1860 році.

Відносилось до Жуківської волості, Заславського повіту, було його крайньою північною точкою.

У 1930 році почались репресії проти селянства, а саме було прийнято, так званий «Пленум Дяківської сільради» 1 березня 1930 року, обговоривши питання про вилучення «соціально-шкідливого елементу» із сільгоспартілі імені Будьонного постановив: «вилучити із села 32 особи — всі куркулі чи середняки». Сюди ж віднесли і церковного старосту Геруса Івана Дем'яновича.

Потім тут містилася центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», який обробляв 1,8 тис. га орної землі, вирощував зернові культури, цукрові буряки, відгодовував м'ясо-молочну худобу.

З 1964 до 1995 року називалося Жовтневе.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 567 осіб, з яких 245 чоловіків та 322 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб[4].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 99,15 %
російська 0,64 %
інші 0,21 %

СполученняРедагувати

Через село курсують автобуси:

Археологічні знахідкиРедагувати

Поблизу села в розкопаних курганах знай дені знаряддя праці і зброя доби бронзи, а також поховання комарівської та тшцінецької культур.

ПриміткиРедагувати

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2021-10-23. 
  2. 67. Вітовт, великий князь литовський, дарує князю Федору Даниловичу Острог i належні йому села
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

ЛітератураРедагувати