Глезне
Гле́зне — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 474 особи (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Глезне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290140090492 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1726 |
| Перша згадка | 1595 |
| Населення | 474 (2001) |
| Площа | 13,57 км² |
| Густота населення | 34,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13124 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′31″ пн. ш. 27°42′27″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
230 м |
| Водойми | р. Деревичка |
| Найближча залізнична станція | Печанівка |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, с-ще Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Глезне | |
 Глезне | |
| Мапа | |
| |
Загальна інформація
ред.Розташоване на обидвох берегах річки Деревички, лівої притоки Случі, за 7 км північно-західніше Любара та за 18 км від залізничної станції Печанівка[1].
Населення
ред.За довідником 1885 року в селі мешкала 341 особа, налічувалося 42 дворових господарства[2], у 1887 році, разом з присілком — 425 мешканців, дворів — 54[3][4].
У 1906 році в селі проживало 568 мешканців, дворів — 106[5], у 1911 році — 607 осіб[3], у 1923 році — 686 мешканців, дворів — 112[6].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 617 осіб, з них 303 чоловіків та 314 жінок; за національністю: українців — 586, євреїв — 6, поляків — 20, інших — 5. Кількість господарств — 139, з них несільського типу — 7[7].
На початок 1970-х років село мало 217 дворів із населенням 698 осіб[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 557 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 474 особи[8].
Історія
ред.Перша письмова згадка про село датується 1595 роком[1]. Засноване 1726 року[7].
У другій половині 19 століття — село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту, над річкою Деревичка. Була церква. Чисельність селян становила 163 особи, земель селянських 266 десятин, двірських — 775 десятин. Належало Ягеловичам, колишня власність Милошинських. У 1867 році було тут 44 двори[9][10].
За довідником 1885 року — колишнє поміщицьке село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були водяний млин, винокурня[2].
Наприкінці 19 століття — село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Лежало за 87 верст від Новограда-Волинського, за 15 верст від найближчої залізничної станції Печанівка. Православна парафія — Борушківці (за 5 верст), католицька парафія та поштова станція — Любар. Двірських земель приблизно 500 десятин, переважно лісу. Колишня власність Гадомських, у 1840 році набута Милошинським, належало його внукові Владиславові Ягеловичу[11][4][3].
У 1906 році — село Деревицької волості (5-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 75 верст, до волосного центру с. Деревичі — 7 верст. Поштове відділення — Любар[5].
У 1911 році сільська гуральня виробляла майже 24 тис. відер горілки щороку, водяний млин переробляв 10 тис. пудів збіжжя на рік[3].
У березні 1921 року, в складі волості, передане до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Глезненської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Полонського району Шепетівської округи; адміністративний центр ради[12]. Розміщувалося за 24 версти від районного центру міст. Полонне[6]. 21 серпня 1924 року, в складі сільської ради, передане до Любарського району Житомирської округи. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи[12]. Відстань до районного центру, міст. Любар — 7 верст, до окружного центру в Бердичеві — 68 верст, до найближчої залізничної станції Печанівка — 16 верст[7].
На фронтах Другої світової війни воювали 173 селян, 66 з них нагороджені орденами й медалями, 106 загинули. На їх честь у 1950 році встановлено обеліск Слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу зерново-тваринницького нвпрямку, який обробляв 3 169 га земель, в тому числі 1 913 га — рілля, 47 га — сад. Були млин, олійниця. 35 колгоспників нагороджені орденами й медалями СРСР, серед них тракториста П. Д. Одончука — орденом Жовтневої Революції, голову колгоспу С. М. Кобилянського, бригадира рільничої бригади І. А. Назарівського, зоотехніка Г. Й. Романюк — орденом Трудового Червоного Прапора.
У селі були середня школа, будинок культури, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, побутова майстерня, магазин[1].
10 березня 2017 року включене до складу новоутвореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[13]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Житомирського району Житомирської області[14].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Глезне, Любарський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с. — 15 000 прим.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 226. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г Цинкаловський О. Гленза або Глезна // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 274.
- ↑ а б Hlezna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 558. (пол.)
- ↑ а б Глезна // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 138. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 175. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 54-55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Glezna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 580. (пол.)
- ↑ Hleźna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 74. (пол.)
- ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 263. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 23, 244. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Глезненська сільська рада Житомирська область, Любарський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 23 грудня 2024.
Посилання
ред.- Погода в селі Глезне [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]