Відкрити головне меню

Яворі́вка — село в Україні, в Новоград-Волинському районі Житомирської області. Населення становить 318 осіб. Знаходиться за 30 км від районного центру, що розташований на території Лебедівської сільської ради.

село Яворівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Рада/громада Лебедівська сільська рада
Код КОАТУУ 1824083003
Основні дані
Засноване 1937
Населення 318
Площа 1,504 км²
Густота населення 211,44 осіб/км²
Поштовий індекс 11784
Телефонний код +380 4141
Географічні дані
Географічні координати 50°27′36″ пн. ш. 27°52′10″ сх. д. / 50.46000° пн. ш. 27.86944° сх. д. / 50.46000; 27.86944Координати: 50°27′36″ пн. ш. 27°52′10″ сх. д. / 50.46000° пн. ш. 27.86944° сх. д. / 50.46000; 27.86944
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Місцева влада
Адреса ради 11784, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с.Лебедівка , тел. 6-06-35
Карта
Яворівка. Карта розташування: Україна
Яворівка
Яворівка
Яворівка. Карта розташування: Житомирська область
Яворівка
Яворівка
Мапа

ГеографіяРедагувати

На північно-східній околиці села бере початок річка Рудня (Луб'янка).

ІсторіяРедагувати

Перше поселення під назвою Дзікунка (інші назви - Дзекунка, Гута Дзекунка) засноване в 1892 році паном Яблунівським, який побудував тут гуту (завод), на якому виготовляли пляшки в античному стилі та інші скляні вироби. Назва походила від польського слова «дзікі» (дикі). Засновник заводу Яблунівський так називав вільне населення, що не мало постійного місця проживання. Ці люди найчастіше й працювали на скляному заводі промисловця.

У 1923 році село Дзекунка (Гута Дзекунка) належало до Слободо-Чернецької сільської ради Рогачівської волості Новоград-Волинського району №3 Житомирської округи Волинської губернії разом із селом Чернецька Слобода та колонією Муравня (Мурові Голендри). Село налічувало 150 дворів та 748 мешканців.[1]

Село на місці поселення засноване 1937 року, спочатку продовжило носити назву Дзекунка, а пізніше (в 1944 році), було перейменовано на Яворівку. До кінця 1950-років у селі знаходилась Яворівська сілька Рада, зараз Яворівка входить до складу Лебедівської сільської ради[2].

Радянська епохаРедагувати

СРСР встановив свою владу в селі в липні 1920 року. Станом на грудень 1923 року тут проживало 1050 чол. 1929 року в Яворівці (тоді ще Дзекунці) було організовано перший колгосп ім. Кірова, головою правління призначено місцевого жителя Антона Машевського. Пізніше колгоспи сіл Яворівка, Владин та Лебедівка були об'єднані в один, що отримав назву «Ім. Дзержинського» з центром управління в Яворівці.

Багато хто з мешканців відмовлявся добровільно вступали до колгоспу, тому їх примушували до цього, забираючи інвентар, худобу, майно, а іноді житло.

Після експропріації майна селян переселяли на цілинні неродючі землі. Це в переважній більшості були польські та німецькі сім'ї. Поляків виселяли в Донецьку, Харківську та Дніпропетровську області, а німців — переважно до Казахстану. Багато людей помирало в дорозі до нового дому. На останніх чекало життя в бараках на територіях, не підготованих до проживання людей: без комунікацій, транспортної системи, підвозу харчування тощо.

В 1936 році з Дзекунки було вивезено 40 польських та 9 німецьких сімей (всього 196 чоловік). У колгоспі не було техніки, землю орали кіньми та волами, сіяли насіння і збирали врожай вручну. Окрім того, було введено податки на землю та на майно.

Період ГолодоморуРедагувати

Яворівка, Владин та Лебедівка в 19321933 роках втратили 581 людину, а враховуючи переселення та репресії − 1071 людину. Після репресій в село почали завозити переселенців з Черкаської області.

Період Німецько-радянської війни 1941—1945 р.р.Редагувати

Яворівка була зайнята німецькими військами 9 липня 1941 року. Під час німецької окупації були зруйновані всі колгоспні будівлі, школа, близько 30 будинків жителів. Багато молоді було вивезено до Німеччини на каторжні роботи. В місцевій семирічній школі під час війни жили угорські кінні військові.

З фронтів не повернулося 74 жителі, 24 жителі загинули від катувань. Поруч з селом у лісі діяв партизанський загін під командуванням С. В. Старченка, розвідником у загоні був Франц Машевський.

1 січня 1944 року село зайняли радянські війська. Перед відступом було спалено школу, вона була повністю знищена.

Післявоєнний періодРедагувати

Після війни в Яворівці проживало 42 учасники бойових дій, з них дві жінки. На 2014 рік тут проживав один учасник бойових дій (Білецький Франц Іванович) і один учасник війни в Афганістані — (Щирський Станіслав Йосипович). У центрі сусіднього села Лебедівки в 1959 році було встановлено пам'ятник загиблим в роки Другої світової війни воїнам.

У 1950 році було збудовано нову семирічну школу, ця школа досі діє і є єдиною в селі[3]. В 1962 році колгосп перейменовано на «Колгосп ім. Свердлова». За господарством було закріплено 3.838,7 га землі, з них 2.254,2 га ріллі. Посіви зернових в 1960-х роках становили 1000 га, льону-довгунця — 200 га, картоплі — 170 га, кукурудзи — 60 га, буряків — 50 га.

Налічувалось 324 селянських дворів, 673 члени колгоспу, з яких 486 працездатних. З техніки було 11 тракторів, 3 зернозбиральні комбайни, 2 силосозбиральні, 1 льонозбиральний, 1 картоплезбиральний, 8 вантажних автомобілів, 1 легковий автомобіль.

Колгосп включав 4 тваринницькі комплекси, де утримувалося 1400 голів великої рогатої худоби, 179 свиней, 336 овець, 90 коней та 520 голів птиці.

За період з 1950 по 1990 роки в селі збудовано клуб, магазин, фельдшерський пункт, 8 цегляних будинків для молодих сімей. Лікарня, сільська рада, будинок культури, магазин розташовувались в Лебедівці. В 1990 році в Яворівці було побудовано дитячий садочок, який працює і у 2016 році[4].

У 1992 році колгосп ім. Свердлова реорганізовано в сільськогосподарське підприємство «Явір»[5], що у 2016 році продовжує працювати і налічує 200 голів великої рогатої худоби, з них 110 корів, 27 коней. Посівна площа становить 205 га, зернові − 105 га. Господарство має 3 робочі трактори, 1 вантажний автомобіль, 2 зернозбиральні комбайни, кількість працівників − 31.

СьогоденняРедагувати

В центрі Яворівки працює магазин, клуб (в якому розміщена сільська бібліотека), школа, дитячий садочок. Через село проходить недобудована траса Санкт-Петербург — Одеса. Будівництво траси розпочато ще до Другої світової війни, на початку війни будівництво припинилося.

В селі є ставок і річка Росяночка. З півдня та заходу село оточене лісом. Церкви в Яворівці немає, в Лебедівці є костел, збудований в 1920 році майстром Свідерським з дерева без жодного металевого цвяха. Яворівка майже повністю газифікована.

Розпочато будівництво нової школи, яке досі не закінчене. Роботи в селі практично немає, тому молодь масово виїжджає у пошуках роботи.

ПриміткиРедагувати

  1. Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии / Волынская Губернская Административно-территориальная комиссия УССР. — Житомир : Волынский Губернский Отдел Управления, 1923.
  2. Лебедівська сільська рада - Житомирська область. rada.info. Процитовано 2016-02-12. 
  3. Опис - Яворівка - Житомирська область. ІСУО. zt.isuo.org. Процитовано 2016-02-12. 
  4. Яворівький ДНЗ - Житомирська область. ІСУО. zt.isuo.org. Процитовано 2016-02-12. 
  5. ЯВІР, ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО (Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Яворівка) — сайт, контакти, адреси, телефони, продукція і послуги, інтернет реклама. ua-region.com.ua. Процитовано 2016-02-12. 

ПосиланняРедагувати