Мирутин
Миру́тин — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 615 осіб.
село Мирутин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Славутський район | ||||
Громада | Берездівська сільська громада | ||||
Код КОАТУУ | 6823985501 | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка | 1581 (440 років) | ||||
Населення | 615 | ||||
Площа | 2,22 км² | ||||
Густота населення | 277,03 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30051 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°29′18″ пн. ш. 27°02′48″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
211 м | ||||
Водойми | річка Жариха | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30051, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Мирутин | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() |
ГеографіяРедагувати
Село розташоване на півночі Славутського району, на відстані 33 кілометри від районного центру м.Славута. Село розташоване на правому березі річки Жарихи.
Сусідні населені пункти:
Походження назвиРедагувати
Назва села очевидно походить від слов'янського імені Мирута.[1]
ІсторіяРедагувати
В кінці 19 століття в селі 133 будинки і 928 жителів, дерев'яна Покровська церква з 1775 року, початкова школа діяла з 1855 року. У 1583 році селом володів князь Михайло Збаразький. Потім належало до Сангушків.
У 1906 році село Жуківської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 44 верст, від волості 10. Дворів 138, мешканців 958[2].
В часи СРСР в селі містилася центральна садиба колгоспу «Правда», за яким було закріплено 1,9 тис. га орної землі. В артілі вирощували зернові й цукрові буряки, займалися тваринництвом.
Станом на 1970 рік у селі було 1546 мешканців, середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, ветеринарна дільниця.
За подвиги, виявлені під час бойових дій, нагороджено орденами і медалями СРСР 509 громадян.
НаселенняРедагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 751 особа, з яких 345 чоловіків та 406 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 602 особи[4].
МоваРедагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,40 % |
російська | 2,60 % |
РелігіяРедагувати
Село відоме джерелом святих Петра і Павла, яке за легендою розкопав і спорудив на його місці каплицю місцевий поміщик Яворський у 1863 році, після того, як вода з джерела вилікувала його доньку. Джерело є місцем паломництва для православних християн.
12 липня 2011 року відкрито пам'ятний знак на місці зруйнованої вже після війни церкви 1775 року.
Мовний склад населенняРедагувати
Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 97,4 % мешканців села.
ПостатіРедагувати
Уродженцем Мирутина є Схаб'юк Максим Олексійович — старший сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Мирута
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
ЛітератураРедагувати
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
ПосиланняРедагувати
- 21.07.2011 З ЛЮБОВ'Ю ДО ГОСПОДА…
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область
- Погода в селі Мирутин
- Mirutyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 500. (пол.)
- Mirutyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 339. (пол.)