Грузливець

село в Україні, у Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області

Грузли́вець — село в Україні, у Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 153 особи (2024)

село Грузливець
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Курненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040270060012457 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1761
Населення 153
Територія 1,579 км²
Густота населення 181,76 осіб/км²
Поштовий індекс 12053
Географічні дані
Географічні координати 50°23′51″ пн. ш. 28°5′3″ сх. д. / 50.39750° пн. ш. 28.08417° сх. д. / 50.39750; 28.08417
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 10, с. Курне, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12031
Карта
Грузливець. Карта розташування: Україна
Грузливець
Грузливець
Грузливець. Карта розташування: Житомирська область
Грузливець
Грузливець
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Через село тече річка Грузлівка, ліва притока Тні.

Історія

ред.

У 1906 році — село Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 версти, від волості 5. Дворів 71, мешканців 385.

У жовтні 1935 року із села Грузливець до Харківської області, на основі компроментуючих матеріалів НКВС, ешелоном було виселено 11 польських родин (74 особи). Серед виселених 23 особи чоловічої статі, 18 жіночої, 33 дитини. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей[1].

Восени 1936 року із села до Карагандинської області Казахстану переселення зазнали 42 родини (184 особи), з них 41 — польська і одна німецька. Серед виселених 111 дорослих і 73 дитини[2].

У 1925—54 роках — адміністративний центр Грузливецької сільської ради Довбишського (Мархлевського) та Червоноармійського районів[3].

До 1 серпня 2017 року село входило до складу Стрибізької сільської ради Пулинського району Житомирської області[4].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 284 98.95%
російська 3 1.05%
Усього 287 100%

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
  2. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. resource.history.org.ua (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 144. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
  4. Стрибізька сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Процитовано 2 серпня 2020.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

ред.
  • Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання

ред.