Відкрити головне меню

Ма́ріо Балоте́ллі Барву́а (італ. Mario Balotelli Barwuah, уроджений Маріо Барвуа; нар. 12 серпня 1990, Палермо, Сицилія) — італійський футболіст ганського походження. Нападник збірної Італії та клубу «Брешія».

Ф
Маріо Балотеллі
Mario Balotelli (15440231808) (cropped).jpg
Особові дані
Повне ім'я Маріо Балотеллі Барвуа
Народження 12 серпня 1990(1990-08-12) (29 років)
  Палермо, Італія Італія
Зріст 189 см
Вага 88 кг[1]
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Брешія»
Номер 45
Юнацькі клуби
2001–2006 Італія «Лумеццане»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2006–2007 Італія «Лумеццане» 2 (0)
2007–2010 Італія «Інтернаціонале» 58 (20)
2010–2013 Англія «Манчестер Сіті» 54 (20)
2013–2014 Італія «Мілан» 43 (26)
2014–2016 Англія «Ліверпуль» 16 (1)
2015–2016   Італія «Мілан» 20 (1)
2016–2019 Франція «Ніцца» 61 (33)
2019 Франція «Марсель» 13 (8)
2019– Італія «Брешія» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2008–2010 Італія Італія (U-21) 16 (6)
2010– Італія Італія 36 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 серпня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 серпня 2019.

Кар'єраРедагувати

ІнтернаціоналеРедагувати

2006–2010Редагувати

 
Маріо у складі Інтернаціонале

У віці 15 років мав невдалий перегляд у Барселоні. Згодом ним зацікавився «Інтернаціонале» і підписав Маріо на правах оренди. Потім викупив права на гравця. 8 листопада 2007 року брав участь в товариському турнірі. У матчі проти Шефілду відзначився двічі і «Інтернаціонале» перемогли 5-2.

Професійний дебют відбувся 16 грудня 2007 року у матчі проти «Кальярі», замінивши Давіда Суасо. Матч завершився з рахунком 2-0 на користь «Інтернаціонале». Вже в наступному матчі кубку Італії проти Реджини вийшов у старті і відзначився дублем. «Інтернаціонале» пройшли далі, перемігши з рахунком 4-1. Національну увагу отримав після матчу кубка Італії проти «Ювентуса». «Інтер» здобув перемогу з рахунком 3-2 завдяки 2 голам Маріо.

В листопаді 2008 року Маріо став наймолодшим гравцем за історію клубу, що відзначився в Лізі чемпіонів. У матчі проти кіпрського «Анортосіса» відзначився у віці 18 років 145 днів. Матч завершився 3-3. У матчі проти «Ювентуса» трапився прикрий інцедент. Протягом матчу лунали расиські вигуки у сторону гравців. Сам матч завершився з рахунком 1-1. Єдиний гол за «Інтернаціонале» забив Балотеллі. «Інтер» в четверте поспіль виграв Чемпіонат Італії з футболу.

Манчестер СітіРедагувати

2010-11Редагувати

 
Футболка Маріо
 
Балотеллі у матчі проти Арсеналу

Після декількох тижнів переговорів «Інтер» та «Манчестер Сіті» досягли згоди, щодо переходу форварда до складу останніх. 12 серпня було офіційно оголошено про трансфер. Його сума склала 22 мільйони €. Тут гравець возз'єднався зі своїм колишнім тренером Роберто Манчіні. На що наставник сказав: «Його стиль гри підходить Прем'єр лізі, а ще він молодий, щоб покращити свою гру. Він сильний гравець, фани Сіті отримають задоволення, спостерігаючи за ним». Балотелі обмінявся номером з одноклубником, щоб міг продовжувати носити форму з №45. Перший матч був у рамках Ліги Європи. Гравець вийшов на заміну у поєдинку проти Тімішоари. Але зазнав травми правого коліна, тому відновлювався до середини жовтня. Деб'ют у чемпіонаті відбувся у матчі проти Арсеналу 24 жовтня. Манчестер зазнав нищівної поразки 0-3.

Перший м'яч провів у ворота «Вулвергемптон Вондерерз» 30 жовтня. У матчі проти Вест-Бромвіч Альбіон відзначився дублем та червоною карткою. 31 грудня отримав приз Golden Boy, як найкращий молодий гравець Європи. 28 грудня оформив свій перший в кар'єрі хет-трик у матчі проти «Астон Вілли». Поєдинок завершився з рахунком 4-0 на користь «міщан». Незважаючи на успішний сезон у гравця були проблеми з дисципліною, і в результаті цього клуб вдавався до різних санкцій. Був визнаний гравцем матчу у фіналі кубкв Англії у матчі проти «Сток Сіті». Манчестер Сіті переміг з рахунком 1-0, і Балотеллі здобув свій перший титул у клубі.

2011-12Редагувати

"Проблема в його віці, Він може наробити помилок. Він Маріо . Він божевільний – але я люблю його, бо він хороший хлопець."
— Роберто Манчіні жовтень 2011[2]

Перший гол в сезоні забив у ворота Бірмінгему у матчі Кубка Ліги. 3 дні по тому забив Евертону. Забив перші два м'ячі у ворота Манчестер Юнайтед на Олд Трафорд. Матч завершився перемогою Сіті з рахунком 6-1, що було черговим кроком до чемпіонства. Перший гол у Лізі чемпіонів забив у матчі-відповіді проти Вільяреалу. Свій 10 гол у сезоні забив у матчі проти Блекбрну. Протягом сезону відзначався відсутністю дисципліни. Вийшовши на заміну міг отримати червону картку. Часто конфліктував з гравцями інших клубів. Часто застосовувалися санкції з боку ліги у вигляді заборони грати на певний термін. Терпіння тренера не витримувало і часто з'являлася інформація, що його буде продано, якщо він зміниться. В останньому матчі сезону проти Куїнз Парк Рейнджерс вирішувалася доля чемпіонства. Балотеллі вийшов на заміну і на 94 хвилині віддав гольову передачу на Серхіо Агуеро . Гол останнього доволив здобути перемогу і перше з 1964 року чемпіонство.

МіланРедагувати

2013Редагувати

"Я буду пам'ятати моїх неймовірних товаришів по команді , менеджерів і всіх представників клубу . Вони найкращі , вони добре ставилися до мене і я завжди буду мати окреме місце в своєму серці для Сіті , це великий клуб, з великим майбутнім."
"Я говорив з Роберто до розмови з гравцями. Ми говорили про багато речей. Він і я були сумні. Але це була приємна розмова. Я люблю Роберто, він був важливим в моїй кар'єрі, і я буду завжди вдячний за його довіру та віру в мене."[3]
— Маріо Балотеллі, про його трансфер до Мілану
 
Балотеллі грає в Міланському дербі в лютому 2013 проти Інтера.

29 січня 2013 року було влаштовано перехід форварда за 20 мільйонів євро на строк 4 з половиною роки в Мілан з Ман Сіті.[4] 31 січня було офіційно організовано трансфер. Гравець, як і в Інтері та Ман Сіті отримав футболку з 45 номером. Була інформація, що Берлусконі хоче викиристати його на виборах.

3 лютого 2013 року відбувся дебют у складі Мілану у матчі проти Удінезе в якому нападнику вдалося відзначитися дублем і таким чином Мілан здобув перемогу 2-1.[5] 25 лютого брав участь у принциповому матчі проти Інтера, який закінчився з рахунком 1-1. Загалом в перших шести матчах за Мілан гравець забив 7 голів, таким чином йому вдалося повторити рекорд українця Андрія Шевченко.[6] В останньому турі чемпіонату Італії проти Сієни забив гол з пенальті. Мілан одержав перемогу 2-1 , що дозволило йому здобути 3 місце і вийти в Лігу чемпіонів[7] В цьому сезоні Маріо відзначився високою результативністю, загальний коефіцієнт забитих м'ячів за матч склав 0.923 .

2013-14Редагувати

Перший матч в сезоні зіграв проти ПСВ в рамках Ліги чемпіонів. Вже в першому турі Серії А проти Верони віддав гольову передачу. Перший гол в сезоні забив у ворота ПСВ у матчі-відповіді. В наступному матчі чемпіонату також відзначився голом. В 3 турі проти Торіно реалізував пенальті на 97 хвилині, що дозволило Мілану зрівняти рахунок 2-2. Андріано Галіані[en] заявив, що з Балотеллі поменшало скандалів[8] .

Вже в наступному матчі чемпіонату проти Наполі Балотелі отримав червону карточку за розмови з арбітром після матчу . Після матчу зв'ясувалося, що гравець погрожував арбітру смертю[9]. Ця червона карточка переросла у трьох матчеву дискваліфікацію[10]. Такий емоційний стан гравця пов'язаний з першим у його кар'єрі не реалізованим пенальті. До того всі 26 спроб були влучними. Але свій гол гравець забив на 91 хвилині, що не допомогло Мілану 2-1 -перемога Наполі. Через декілька днів керівництво Мілану вирішило найняти психотерапевта, щоб той допоміг гравцеві контролювати емоції.

Наступні тури була гольова засуха в чемпіонаті, яка складалась з чотирьох матчів. Загалом за збірну і за клуб він не забивав вісім матчів. 26 листопада Балотеллі вдалось відзначитись в рамках Ліги чемпіонів у ворота Селтіка. В 15 турі оформив перший дубль в чемпіонаті у ворота Ліворно, що дозволило Мілану вирвати нічию 2-2[11].

28 грудня з'явилася інформація, що президент клубу Сільвіо Берлусконі вирішив виставити скандального гравця на трансфер[12]. В цей же день появилася офіційна інформація-спростування[13]. Через декілька днів агент гравця оголосив, шо Маріо бажає змінити клуб у січні[14].

19 січня реалізований в ворота Верони пенальті допоміг не тільки перемогти Мілану 1-0, а і здобути першу перемогу в тренерській кар'єрі Кларенса Зедорфа[15]. Гол у ворота Кальярі на 87' був початком камбеку Мілана, матч завершився з рахунко 1-2. На 73' матчу з Наполі був замінений. Камера зафіксувала як по обличчю гравця текли сльози[16]. Причина такої емоційної реакції невідома. Потужним ударом з 39 метрів приніс перемогу Мілану над Болонією 1-0[17][18].

За збірнуРедагувати

Кубок конфедерацій 2013Редагувати

Маріо був включений в заявку на цей турнір, що проходив в Бразилії. В першому матчі проти Мексики відзначився голом, що приніс перемогу з рахунком 2-1. В наступному матчі з Японією забив гол з пенальті. Матч завершився перемогою 4-3. Перед грою з Бразилією трапився конфуз. На цей період в Бразилії проводилися мітинги і акції протесту. Гравцям збірним радилося не виходити з готелів. Лише Маріо пішов у місто. На прес-конференції тренер збірної Чезаре Пранделлі сказав

« Тому що у Балотеллі не такий колір шкіри, як у решти італійців. Балотеллі підійшов до мене і сказав, що він чорний, і саме тому він хоче поспілкуватись з людьми на вулицях та подивитись у вічі дітям. Це спілкування напевне допоможе Балотеллі усвідомити, що у світі є інші люди з іншими проблемами . [19] »

Матч завершився поразкою 4-2. В ньому гравець зазнав травми, тому вже не зможе зіграти в пів-фіналі проти Іспанії. Через це гравець назвав себе невдахою Кубку Конфедерацій[20] . 25 червня повернувся додому, в Італію.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Станом на 18 серпня 2019 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2005–06   «Лумеццане» C1 2 0 КІ-C 0 0 - - - - - - 2 0
2007–08   «Інтернаціонале» A 11 3 КІ 4 4 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 15 7
2008–09 A 22 8 КІ 2 0 ЛЧ 6 1 СІ 1 1 31 10
2009–10 A 26 9 КІ 5 1 ЛЧ 8 1 СІ 1 0 40 11
Усього за «Інтернаціонале» 59 20 11 5 14 2 2 1 86 28
2010–11   «Манчестер Сіті» ПЛ 17 6 КА+КЛ 5+0 1+0 ЛЄ 6 3 - - - 28 10
2011–12 ПЛ 23 13 КА+КЛ 0+2 0+1 ЛЧ+ЛЄ 3+3 2+1 СА 1 0 32 17
2012-січ. 2013 ПЛ 14 1 КА+КЛ 1+1 0+1 ЛЧ 4 1 СА 0 0 20 3
Усього за «Манчестер Сіті» 54 20 9 3 16 7 1 0 80 30
січ.-черв. 2013   «Мілан» A 13 12 - - - - - - - - - 13 12
2013–14 A 30 14 КІ 1 1 ЛЧ 10 3 - - - 41 18
2014–15   «Ліверпуль» ПЛ 16 1 КА+КЛ 4+3 0+1 ЛЧ+ЛЄ 3+2 1+1 - - - 28 4
2015–16   «Мілан» A 20 1 КІ 3 2 - - - - - - 23 3
Усього за «Мілан» 63 27 4 3 10 3 - - 77 33
2016–17   «Ніцца» Л1 23 15 КФ+КЛ 0+1 0+1 ЛЄ 4 1 - - - 28 17
2017–18 Л1 28 18 КФ+КЛ 0+1 0+1 ЛЧ+ЛЄ 2+7 1+6 - - - 38 26
2018-січ. 2019 Л1 10 0 КФ+КЛ 0 0 - - - - - - 10 0
Усього за «Ніццу» 61 33 2 2 13 8 - - 76 43
січ.-черв. 2019   «Марсель» Л1 15 8 КФ+КЛ 0 0 - - - - - - 15 8
2019–20   «Брешія» A 0 0 КІ - - - - - - - - 0 0
Усього за кар'єру 270 109 33 14 58 22 3 1 364 146

Статистика виступів за збірнуРедагувати

Станом на 18 серпня 2019 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-8-2010 Лондон Італія   0 – 1   Кот-д'Івуар товариський матч -   59'
17-11-2010 Клагенфурт-ам-Вертерзе Румунія   1 – 1   Італія товариський матч -   60'
10-8-2011 Барі Італія   2 – 1   Іспанія товариський матч -   59'
2-9-2011 Торсгавн Фарерські острови   0 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 2012 -   83'
6-9-2011 Флоренція Італія   1 – 0   Словенія Відбір до ЧЄ 2012 -   76'
11-11-2011 Вроцлав Польща   0 – 2   Італія товариський матч 1
15-11-2011 Рим Італія   0 – 1   Уругвай товариський матч -   49'
1-6-2012 Цюрих Італія   0 – 3   Росія товариський матч -   69'
10-6-2012 Гданськ Іспанія   1 – 1   Італія ЧЄ 2012 - 1-й етап -   37'   57'
14-6-2012 Познань Італія   1 – 1   Хорватія ЧЄ 2012 - 1-й етап -   69'
18-6-2012 Познань Італія   2 – 0   Ірландія ЧЄ 2012 - 1-й етап 1   74'
24-6-2012 Київ Англія   0 – 0 д.ч.
(2 - 4 п.п.)
  Італія ЧЄ 2012 - чвертьфінал -
28-6-2012 Варшава Німеччина   1 – 2   Італія ЧЄ 2012 - півфінал 2   37'   70'
1-7-2012 Київ Іспанія   4 – 0   Італія ЧЄ 2012 - Фінал -
16-10-2012 Мілан Італія   3 – 1   Данія Відбір до ЧС 2014 1   89'
14-11-2012 Парма Італія   1 – 2   Франція товариський матч -   65'
6-2-2013 Амстердам Нідерланди   1 – 1   Італія товариський матч -   61'
21-3-2013 Женева Італія   2 – 2   Бразилія товариський матч 1   83'
26-3-2013 Та-Калі Мальта   0 – 2   Італія Відбір до ЧС 2014 2   86'
31-5-2013 Болонья Італія   4 – 0   Сан-Марино товариський матч -   50'
7-6-2013 Прага Чехія   0 – 0   Італія Відбір до ЧС 2014 -     68', 72'
11-6-2013 Ріо-де-Жанейро Італія   2 – 2   Гаїті товариський матч -   54'
16-6-2013 Ріо-де-Жанейро Мексика   1 – 2   Італія Кубок Конфедерацій 1   78'   86'
19-6-2013 Ресіфі Італія   4 – 3   Японія Кубок Конфедерацій 1
22-6-2013 Салвадор Італія   2 – 4   Бразилія Кубок Конфедерацій -
10-9-2013 Турин Італія   2 – 1   Чехія Відбір до ЧС 2014 1   30'
15-10-2013 Неаполь Італія   2 – 2   Вірменія Відбір до ЧС 2014 1   54'
15-11-2013 Мілан Італія   1 – 1   Німеччина товариський матч -
18-11-2013 Лондон Італія   2 – 2   Нігерія товариський матч -
4-6-2014 Перуджа Італія   1 – 1   Люксембург товариський матч -   79'
14-6-2014 Манаус Англія   1 – 2   Італія ЧС 2014 - 1-й етап 1   73'
20-6-2014 Ресіфі Італія   0 – 1   Коста-Рика ЧС 2014 - 1-й етап -   69'
24-6-2014 Натал Італія   0 – 1   Уругвай ЧС 2014 - 1-й етап -   22'   46'
28-5-2018 Санкт-Галлен Італія   2 – 1   Саудівська Аравія товариський матч 1   58'
1-6-2018 Ніцца Франція   3 – 1   Італія товариський матч -   86'
7-9-2018 Болонья Італія   1 – 1   Польща Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -   61'
Усього Матчів 36 Голів 14

ДосягненняРедагувати

КомандніРедагувати

 «Інтернаціонале»
  «Манчестер Сіті»

ЗбірнаРедагувати

  Збірна Італії з футболу

ОсобистіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в http://www.ogcnice.com/en/teams/pros/squad/player/1124/balotelli
  2. Balotelli as good as Messi and Ronaldo – Mancini. ESPN. 24 October 2011. Процитовано 2011-10-26. 
  3. Mario Balotelli completes move to Milan from Manchester City. guardian.co.uk. The Guardian. 2013-01-31. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2013-01-31. 
  4. Мілан купив скандального СуперМаріо за 23 мільйони
  5. Маріо блискуче дебютував за Мілан
  6. Балотелли повторил рекорд Андрея Шевченко (+ ВИДЕО)
  7. Божевільна розв'язка Серії А: "Мілан" грабує путівку в ЛЧ у "Фіорентини". ВІДЕО
  8. Галліані: Ви помітили, що скандали, пов'язані з ім'ям Балотеллі, припинилися?
  9. Балотеллі став "вбивцею"
  10. Нападника «Мілана» дискваліфікували на три матчі
  11. Супер-Балотеллі рятує честь "Мілана" в Ліворно. ВІДЕО
  12. З мене досить, — Берлусконі виставив Балотеллі на трансфер
  13. Офіційно: Балотеллі не виставляли на трансфер
  14. Агент Балотеллі: Маріо хоче змінити клуб у січні
  15. Балотеллі врятував дебют Зеєдорфа. «Мілан» — «Верона» — 1:0. ВІДЕО
  16. Чемпионат Италии. Крокодиловы слезы. Поражение в Неаполе переродило СуперМарио?
  17. Врятував Балотеллі. "Мілан" - "Болонья" - 1:0
  18. Балотеллі: Подивився - щосили ударив - забив!
  19. Пранделлі: Балотеллі дозволив погуляти небезпечними вулицями Бразилії, бо він... чорний
  20. Балотеллі назвав себе невдахою бо не зіграє в пів-фіналі Кубку Конфедирацій

ПосиланняРедагувати