Ніцца (футбольний клуб)

французький футбольний клуб

Ніцца (фр. Olympique Gymnaste Club de Nice-Côte d'Azur) — французький футбольний клуб з міста Ніцца. Заснований в 1904 році. Чотириразовий чемпіон Франції (1951, 1952, 1956 і 1959), триразовий володар Кубка Франції (1952, 1954 і 1997).

Ніцца
Повна назва Olympique Gymnaste Club
Nice Côte d'Azur
Прізвисько Les Aiglons («орлята»)
Коротка назва Ніцца
Засновано 1904
Населений пункт Ніцца, Франція Франція
Стадіон Альянц Рив'єра
Вміщує 35 596[1]
Власник Велика Британія Ineos
Президент Франція Жан-П'єр Рівер
Головний тренер Італія Франческо Фаріолі
Ліга Ліга 1
2023/24 5-е місце
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна

Історія

ред.

XX століття

ред.

Створення

ред.

ФК «Ніцца» засновано в 1904 році.

Став відомий тим, що базується в незручному для суперників місці. Після Першої світової війни багато клубів скаржилися, що добиратися на південний схід Франції дуже важко. «Ніццу» навіть хотіли офіційно виключити з чемпіонату з цієї причини, однак нічого в чиновників не вийшло.

Золоті часи

ред.

Найкращі часи «Ніцци» припали на 1950-ті роки. Спочатку Нум Андойре], а потім — Маріо Зателлі, Джордж Беррі, Луїс Карнілья і Жан Лусіано чотири рази виграли чемпіонат країни, а також команда стала триразовим володарем Кубка. Причому найперший титул в 1951 році дістався команді зовсім непросто. На перше місце «орлята» потрапили тільки в передостанньому турі. Разом з «Ліллем» команда набрала однакову кількість очок, але краща різниця забитих і пропущених м'ячів врятувала ситуацію. Ще три команди всього на одне очко відстали від двох лідерів. Виграючи національні чемпіонати, «Ніцца» отримала можливість дебютувати в Кубку європейських чемпіонів. Дуже погано складалися справи на європейській арені з мадридським «Реалом». Двічі «королівський клуб» зупиняв французів на стадії чвертьфіналу, причому в другому випадку «вершкові» навіть поступилися в «Ніцці» з рахунком 2:3, але за сумою двох зустрічей іспанці пройшли в півфінал, а через кілька місяців виграли трофей.

Український слід у команді

ред.

Протягом 1948—1950 років за «Ніццу» грав колишній гравець львівської «України» та київського «Динамо» Олександр Скоцень[2], який, увійшовши у гру 45 разів, забив 23 голи й вважався одним з найсильніших форвардів Ліги 1.

XXI століття

ред.

Наступні десятиліття були непростими для клубу. Фінансові проблеми, невдалі спортивні показники заважали уболівальникам радіти успіхам своєї команди. У 2002 році команда після п'яти сезонів у другому дивізіоні піднялася в Лігу 1, але спочатку місцева влада відмовилася спонсорувати участь «орлят» у вищій лізі. Все змінилося після того, як футболісти відмовилися від преміальних, обіцяних керівництвом за вихід в еліту. Повернувшись, команда отримала друге дихання[3]. У сезоні 2005—2006 клуб дістався фіналу Кубка Французької ліги.

Довгі роки клуб був середньостатистичною командою Франції. У сезоні 2012—2013 команда зайняла 4-те місце й потрапила в Лігу Європи. Там клуб програв у кваліфікації кіпрському «Аполлону» й вибув з турніру. А того ж року в чемпіонаті «Ніцца» посіла 17-ту позицію, обігнавши на 2 очка «Сошо», яке вилетіло в Лігу 2.

У сезоні 2015—2016 клуб придбав у «Ньюкасл Юнайтед» Хатема Бен Арфу, який став лідером «Ніцци» й 4 бомбардиром чемпіонату. А команда посіла 4-те місце.

Досягнення

ред.

Національні

ред.

Міжнародні

ред.

Склад команди

ред.
Станом на 7 вересня 2024[4]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Марцин Булка
2 ЗХ   Алі Абді
4 ЗХ   Данте  
5 ЗХ   Мохамед Абдельмонем
7 ПЗ   Жеремі Бога
8 ПЗ   Пабло Росаріо
9 НП   Терем Моффі
10 ПЗ   Соф'ян Діоп
11 ПЗ   Морган Сансон
15 НП   Юссуфа Мукоко (в оренді   «Боруссії» (Д))
18 ПЗ   Рареш Іліє
19 ПЗ   Бадредін Буанані
22 ПЗ   Тангі Ндомбеле
24 НП   Гаетан Лаборд
Поз. Нац. Гравець
25 НП   Мохамед-Алі Хо
26 ЗХ   Мелвін Бар
28 НП   Гішам Будауї
29 НП   Еванн Гессан
31 ВР   Максім Дюпе
32 ПЗ   Том Луше
33 ЗХ   Антуан Менді
39 ПЗ   Дауда Траоре
44 ЗХ   Аміду Думбія
45 НП   Віктор Оракпо
55 ЗХ   Юссуф Ндайшимі
64 ЗХ   Моїз Бомбіто
92 ЗХ   Жонатан Клосс

Відомі гравці

ред.

Відомі тренери

ред.

Примітки

ред.
  1. https://www.ligue1.com/clubs/stadium?id=ogc-nice
  2. Сапотюк, Юрій (26.03.2013). Забуті імена: Олександр Скоцень (українська) . Процитовано 16.10.2016.
  3. Ницца — история
  4. https://www.ligue1.com/clubs/squad?id=ogc-nice

Посилання

ред.