«Golden Boy» — щорічна футбольна нагорода найкращому футболісту Європи до 21 року. Вручається найкращому молодому футболісту року в Європі. Нагорода була заснована головним редактором газети Tuttosport і вручається з 2003 року. Першим володарем став Рафаел ван дер Варт з футбольного клубу «Аякс».

Переможця визначають серед 40 молодих гравців віком до 21 року, які досягли успіху протягом року та грали в першому дивізіоні будь-якої з країн Європи.

Лауреати ред.

 
Маріо Балотеллі лауреат «Golden Boy» 2010 року
Рік Країна Гравець Клуб
2003   Нідерланди Рафаел ван дер Варт   Аякс
2004   Англія Вейн Руні   Евертон /   Манчестер Юнайтед
2005   Аргентина Ліонель Мессі   Барселона
2006   Іспанія Сеск Фабрегас   Арсенал
2007   Аргентина Серхіо Агуеро   Атлетіко
2008   Бразилія Андерсон   Манчестер Юнайтед
2009   Бразилія Алешандре Пату   Мілан
2010   Італія Маріо Балотеллі   Інтер /   Манчестер Сіті
2011   Німеччина Маріо Гетце   Боруссія (Дортмунд)
2012   Іспанія Іско   Малага
2013   Франція Поль Погба   Ювентус
2014   Англія Рахім Стерлінг   Ліверпуль
2015[1]   Франція Антоні Марсьяль   Манчестер Юнайтед
2016   Португалія Ренату Санчеш   Баварія
2017   Франція Кіліан Мбаппе   Монако /   Парі Сен-Жермен
2018   Нідерланди Маттейс де Лігт   Аякс
2019[2]   Португалія Жуан Фелікс   Бенфіка /   Атлетіко
2020[3]   Норвегія Ерлінг Голанн   Боруссія (Дортмунд)
2021[4]   Іспанія Педрі   Барселона
2022[5]   Іспанія Гаві   Барселона
2023[6]   Англія Джуд Беллінгем   Реал Мадрид

Опитування МОК ред.

Рівно три десятиліття (1973—2002) Міжнародний олімпійський комітет організовував майже ідентичний конкурс із такою ж назвою: приз «Золотий хлопчик» вручався найкращому молодому гравцеві Європи віком до 23 років за підсумком анкетування журналістів.

Рік Гравець Країна Клуб
1973 Кевін Кіган Англія «Ліверпуль»
1974 Ральф Едстрем Швеція ПСВ
1975 Олег Блохін СРСР «Динамо» Київ
1976 Мішель Платіні Франція «Нансі»
1977 Володимир Безсонов СРСР «Динамо» Київ
1978 Паоло Россі Італія «Віченца»
1979 Паоло Россі Італія «Віченца», «Перуджа»
1980 Бернд Шустер ФРН «Кельн», «Барселона»
1981 Бернд Шустер ФРН «Барселона»
1982 П'єр Літтбарскі ФРН «Кельн»
1983 Мікаель Лаудруп Данія «Брондбю», «Лаціо»
1984 Іан Раш Уельс «Ліверпуль»
1985 Олег Протасов СРСР «Дніпро»
1986 Павло Яковенко СРСР «Динамо» Київ
1987 Драган Стойкович СФРЮ «Црвена Звезда»
1988 Георге Хаджі Румунія «Стяуа»
1989 Паоло Мальдіні Італія «Мілан»
1990 Паоло Мальдіні Італія «Мілан»
1991 Роберт Просинечки Хорватія «Црвена Звезда», «Реал Мадрид»
1992 Денніс Бергкамп Голландія «Аякс»
1993 Ален Бокшич Хорватія «Марсель», «Лаціо»
1994 Ярі Літманен Фінляндія «Аякс»
1995 Алессандро Дель П'єро Італія «Ювентус»
1996 Роналду Бразилія ПСВ, «Барселона»
1997 Роналду Бразилія «Барселона», Інтернаціонале
1998 Майкл Оуен Англія «Ліверпуль»
1999 Андрій Шевченко Україна «Динамо» Київ, «Мілан»
2000 Майкл Оуен Англія «Ліверпуль»
2001 Роналдінью Бразилія ПСЖ
2002 Роналдінью Бразилія ПСЖ

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Нападающий «Манчестер Юнайтед» Антони Марсьяль получил премию Golden Boy-2015 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Феліш став володарем нагороди Golden Boy-2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 2 грудня 2019. 
  3. Холанд виграв премію Golden Boy-2020. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020. 
  4. Педрі став володарем нагороди Golden Boy. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  5. DIRETTA Il Golden Boy 2022 è Gavi!. Tuttosport. 21 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022. 
  6. Jude Bellingham è il Golden Boy Absolute Best 2023

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Анатолій Скоробагатько. Спортивні опитування: Україна та світ. — К.: [самвидав], 2001. — 82 с.
  • Газета «Український футбол» за 8 грудня 2015 року, № 90