Відкрити головне меню
М'ята блошина
Mentha pulegium 002.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Рід: М'ята (Mentha)
Вид: М'ята блошина
Біноміальна назва
Mentha pulegium
(L.) 1753
Синоніми
Melissa pulegium (L.) Griseb.

Mentha albarracinensis Pau
Mentha aromatica Salisb.
Mentha aucheri Pérard
Mentha daghestanica Boriss.
Mentha erinoides Heldr.
Mentha exigua L.
Mentha gibraltarica Willd.
Mentha hirtiflora Opiz ex Heinr.Braun
Mentha montana Lowe ex Benth.
Mentha pulegioides Dumort.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Mentha pulegium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mentha pulegium
EOL logo.svg EOL: 579696
IPNI: 451022-1
ITIS logo.svg ITIS: 32270
IUCN logo.svg МСОП: 164256
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 294739
The Plant List: kew-125243

М'я́та блоши́на (лат. Mentha pulegium L.) — багаторічна трав'яниста рослина роду М'ята родини Глухокропивових.

Зміст

Народні назвиРедагувати

Полій, шандра.

Морфологічна характеристикаРедагувати

Багаторічна рослина. Стебло висотою 20 — 60 см, розгалужене, розсіяно-волосисте. Листя черешкові, еліптичні, або подовжено-яйцеподібні, листова пластина по краю упо зарубчато-пильчата, в основі клиновидна. Квіти зібрані в густі, майже шаровидні кільця; чашечка з трикутними зубцями верхньої губи і майже шилоподібними — нижньої губи, вінчик рожево-ліловий з білою трубочкою. Плоди яйцевидні, бурі, блискучі, дрібно сітчасто-ямчасті горішки. Цвіте у липні — серпні. Плоди дозрівають у серпні — вересні.

ЕкологіяРедагувати

ПоширенняРедагувати

В Україні зустрічається спорадично у західних областях та на півдні Криму.

Культивується на натуралізована майже повсякмісно.

Хімічний складРедагувати

Листя містять ефірну олію (сухі — до 2%), у складі якої до 90% пулегона, ментол, ментон.

ВикористанняРедагувати

Ефірну олію застосовують у парфюмерній, консервній та кондитерській промисловості, для ароматизації напоїв, чаю, оцету. В народній медицині надземну частину вживали як ранозагоювальний і антисептичний засіб, а також при коклюші, бронхіальній астмі, істерії.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати