Премія імені Лесі Українки

«Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва» — премія що присуджується щороку до дня народження Лесі Українки — 25 лютого за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Премія імені Лесі Українки
Названо на честь	Леся Українка
Країна	Україна
Нагорода від	Кабінет Міністрів України
Категорія лауреатів нагороди	Категорія:Лауреати літературної премії імені Лесі Українки

Статус урядової премія отримала 14 січня 2004 року і з того часу присуджується у чотирьох номінаціях розміром 10 тис. гривень кожна:

1. літературні твори для дітей та юнацтва
2. художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва;
3. театральні вистави для дітей та юнацтва;
4. кінотвори для дітей та юнацтва (з 2007).

З метою заохочення журналістів, авторів, художників, перекладачів художніх та публіцистичних творів, колективів театру та кіно до створення нових оригінальних творів у 2018 році Уряд збільшив розмір грошової частини премії за перемогу у кожній з номінацій з 10 до 20 тисяч грн.

З 1972 по 2003 щороку присуджувалася «Літерату́рна пре́мія і́мені Ле́сі Украї́нки».

Історія премії

Літературна премія імені Лесі Українки за найкращий твір для дітей була заснована постановою Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів УРСР від 17 липня 1970 р. N 372 «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки». Премія присуджувалася щорічно починаючи з 1972 року, в розмірі 1000 карбованців «за глибокоідейні та високохудожні твори для дітей, які сприяють комуністичному вихованню підростаючого покоління і здобули широке громадське визнання».

2004 року встановлена «Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», яка «присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання»..

Лауреати

Номінація «Літературні твори для дітей та юнацтва»

• 2022 — Мамчич Олеся Олександрівна (1981) — за книгу віршів «Як правильно ревіти?» (видавництво «Ранок»);
• 2021 — Ніцой Лариса Миколаївна (1969) — за книгу «Незламні мураші», яку видав ФОП Мельник М.Ю;
• 2020 — Дара Корній (Мирослава Замойська) (1970) — за книжки «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», «Чарівні істоти українського міфу Домашні духи», «Чарівні істоти українського міфу Духи-шкідники» (видавництво «Віват»);
• 2018 — Андрусяк Іван Михайлович (1968) — за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (видавництво «Фонтан казок»);
• 2017 — Марія Мороз (Морозенко) (1969) — за книжки «Іван Сірко» (видавництво ВСЛ), «Я закохалася» (видавництво «Академія»);
• 2016 — Чубач Ганна Танасівна (1941—2019) — за книжку «Малюємо, читаємо, пишемо» (видавництво «Букрек»);
• 2013 — Гуменюк Надія Павлівна (1950) — за книгу «Шуршик В. та інші: Казки з Яринчиного саду»;
• 2012 — Фалькович Григорій Аврамович (1940) — за книгу «Хвацькі вірші»;
• 2011 — Логвин Юрій Григорович (1939—2019) — за роман «Таємна перлина»;
• 2010 — Пономаренко Марія Антонівна (1945—2022) — за твори «Жайвір», «Сонячна країна — моя Україна», «Усміхнений сонях»;
• 2009 — Чередниченко Дмитро Семенович (1935—2021) — за книгу «Хлопчик Горіхове Зерня і Лісовичка»;
• 2008 — Коломієць Тамара Опанасівна (1935) — за збірки віршів «Де ховає сонце роси» та «Найперша стежечка»;
• 2007 — Зірка Мензатюк (1954) — за книжки «Київські казки», «Казочки-куцохвостики», «Таємниця козацької шаблі»
• 2006 — Ярмиш Юрій Феодосійович (1935—2013) — за книжки: «Дванадцятиголовий дракончик», «Казка стукає у двері», «Сповідь чаклуна».
• 2005 — Білоусов Євген Васильович (1952) — за повість-казку «Тарасове перо».
• 2004 — Гриненко Галина Олександрівна (1925—2013) — за книжку «Життя і строфи».
• 2003 — Малик Галина Миколаївна (1951) — за повість «Злочинці з паралельного світу», Видавництво «Світ".
• 2002 — Качан Анатолій Леонтійович (1942) — за книгу віршів «До синього моря хмарина пливе»;
• 2002 — Рутківський Володимир Григорович (1937—2021) — за повість-легенду «Сторожова застава»;
• 2001 — Людкевич (Білоус) Марія Йосипівна (1948) — за збірку віршів «Домовик без черевик»;
• 2001 — Стельмах Ярослав Михайлович (1949—2001) — за збірку повістей та оповідань «Голодний, злий і дуже небезпечний»;
• 2000 — Камінчук Анатолій Семенович (1939) — за книжку віршів «Котики вербові»;
• 2000 — Шморгун Євген Іванович (1940) — за книжку оповідань «Мова зела»;
• 1999 — Голод Марія-Анна (1918—2003), (Канада) — за збірку прозових творів «Люстра пана Севастіяна»;
• 1999 — Довжик (Должиков) Василь Михайлович (1943—2022) — за збірку повістей «Уперта хата»;
• 1998 — Стельмах Богдан Михайлович (1943) — за збірку віршів та казок «Писанка»;
• 1998 — Яненко Микола Михайлович (1941—2020) — за збірку оповідань «Цвітуть в океані квіти»;
• 1997 — Білоус Дмитро Григорович (1920—2004) — за збірку віршів «Чари барвінкові»;
• 1997 — Бризгун-Шанта Леся (1920—2011), (Канада) — за збірку казок і оповідань «Золотий горішок»;
• 1996 — Чухліб Василь Васильович (1941—1997) — за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів»;
• 1995 — Василашко Василь Федорович (1939) — за збірку віршів «Чи Україні ти син?»;
• 1995 — Лучук Володимир Іванович (1934—1992) — за збірки віршів та казок «Найрідніші слова» та «Казкова орбіта»;
• 1994 — Жупапин Степан Ілліч (1936) — за збірку казок, загадок, скоромовок «На високій полонині» та співаник для дітей «Закарпатські візерунки»;
• 1994 — Костецький Анатолій Георгійович (1948—2005) — за збірку казкових, фантастичних та пригодницьких повістей «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», збірки віршів «Як зробити день веселим», «Нас батьки не розуміють», повість «Постукай у моє вікно»;
• 1994 — Чуб (Нитченко) Дмитро Васильович (1905—1999), (Австралія) — за науково-художню книжку «Слідами Миклухо-Маклая», збірку оповідань «Стежками пригод», книжку «Живий Шевченко»;
• 1993 — Орач (Комар) Олег Юхимович (1940—2005) — за збірку віршів «Журавликова пісня»;
• 1993 — Павленко Леонід Оксентійович (1924—1998) — за збірку легенд «Квіт папороті»;
• 1993 — Слабошпицький Михайло Федотович (1946—2021) — за повість «Душі на вітрах» та збірки прозових творів «Озеро Олдан», «Папуга з осінньої гілки»;
• 1992 — Харчук Борис Микитович (1931—1988) — за збірку повістей «Зазимки і весни», збірку казок, оповідань, повістей «Горохове чудо»;
• 1992 — Тендюк Леонід Михайлович (1931—2012) — за «Вибрані твори» (у двох томах) та збірку «Смерть в океані»;
• 1991 — Олійник Микола Якович (1923—1997) — за роман «Дочка Прометея»;
• 1990 — Сингаївський Микола Федорович (1936—2013) — за поетичні збірки «Калиновий вітер», «Ластівоча весна», «Маківка і Перчина»;
• 1989 — Скомаровський Вадим Петрович (1937) — за книгу вибраних творів «Свіжа борозна» та збірку віршів «Завтра в школу»;
• 1988 — Близнець Віктор Семенович (1933—1981) — за повісті «Звук павутинки», «Земля світлячків», «Женя і Синько»;
• 1987 — Давидов Анатолій Іванович (1938—2002) — за збірку оповідань «Сонечко спить у дзвониках»;
• 1986 — Гриб Кузьма Кіндратович (1910—1997) — за збірку повістей «Назустріч юності»;
• 1985 — Кава Віктор Іванович (1937—2004) — за повісті та оповідання «Будь обережна, Марійко!», «На те літо, після війни», «Осіння стежка», «Усмішка»;
• 1985 — Ладижець Володимир Іванович (1924—1991) — за збірки віршів «Ластівки з Карпат», «Орлиный дом»;
• 1984 — Комар Борис Панасович (1928—2018) — за збірки «Бджолиний мед», «Мандрівний вулкан»;
• 1983 — Малик (Сиченко) Володимир Кирилович (1921—1998) — за твори історико-патріотичної тематики для дітей;
• 1982 — Нестайко Всеволод Зіновійович (1930—2014) — за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»;
• 1981 — Ткач Дмитро Васильович (1912—1993) — за роман «Шторм і штиль»;
• 1980 — Тютюнник Григір Михайлович (1931—1980) — за книги «Климко» та «Вогник далеко в степу»;
• 1979 — Пригара Марія Аркадіївна (1917—1983) — за вибрані твори «Вірші та казки», «Повісті та оповідання» (у двох томах);
• 1978 — Познанська Марія Абакумівна (1917—1995) — за віршовану розповідь «Фортеця над Дніпром» та збірку поезій «Щоб ти був щасливий»;
• 1977 — Бичко Валентин Васильович (1912—1994) — за віршоване оповідання «Сімейний альбом» та автобіографічну повість «Благословлялося на світ»;
• 1976 — Воронько Платон Микитович (1913—1988) — за збірки віршів «Читаночка», «Сніжна зіронька горить», «Облітав журавель», «Всім по сім», драматичну поему «Казка про Чугайстра»;
• 1975 — Збанацький Юрій Оліферович (1913—1994) — за роман «Кують зозулі», повісті «Курилові острови», «Ленінка», «Героподвія» та ін.;
• 1974 — Іваненко Оксана Дмитрівна (1906—1997) — за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»;
• 1973 — Багмут Іван Адріанович (1903—1975) — за повісті "Наш загін «Смерть фашистам!», «Щасливий день суворовця Криничного», «Голубе плесо» й оповідання «Шматок пирога»;
• 1972 — Забіла Наталя Львівна (1903—1985) — за драматичну казку «Троянові діти», п'єсу-фантазію «Перший крок» та поетичні твори.

Номінація «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва»

• 2022 — Оксана Садовенко — за книгу-альбом «Ти і Малевич» (видавництво «Час майстрів»)
• 2021 — Дмитро Печенкін (ПП «Рідна мова») — за художнє оформлення серії казок «Киці-мандрівниці»
• 2020 — Катерина Рейда — за художнє оформлення книжки «Байки Езопа» у переказі Олександра Виженка (видавництво «Час майстрів»)
• 2013 — Вікторія Ковальчук — за книгу «Про фею Дорофею» (видавництво «Апріорі»)
• 2012 — Марина Пузиренко — за художнє оформлення книжки «Чудова мандрівка Нільса з дикими гусьми» Сельми Лагерльоф

Номінація «Театральна вистава для дітей та юнацтва»

• 2022 — вистава «Пливе човен» Першого українського театру для дітей та юнацтва (режисер-постановник — Ірина Ципіна)
• 2021 — вистава «Легенда про Дракона» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша (автор Сергій Новачук, режисер-постановник Ірина Корольова)
• 2020 — вистава «Снігова королева» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (режисер-постановник Давид Петросян, сценограф Петро Богомазов, композитор Олександр Кохановський)
• 2013 — вистава Запорізького академічного обласного театру юного глядача «Я не прощаюся…» (за оповіданням О. Артеменко)
• 2012 — вистава-музична казка «Пригоди бременських музикантів» Київського національного академічного театру оперети за п'єсою В.Ліванова та Ю.Ентіна «Трубадур та його друзі»
• 2008 — вистава Київського академічного театру юного глядача «Лісова пісня» (лауреати: Віктор Гирич, Анжеліка Гирич, Михайло Френкель, Валентин Томусяк, Валерія Чайковська)

Номінація «Кінотвори для дітей та юнацтва»

• 2021 — повнометражний ігровий фільм «Стоп-Земля», знятий ТОВ «Ессе продакшн хаус». Автор сценарію та режисер — Катерина Горностай
• 2020 — «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (автор сценарію — Олександр Власюк, більш відомий за творчим псевдонімом Сашко Лірник)
• 2013 — за повнометражний дитячий фільм «Іван Сила» (творчий колектив у складі актора, режисера, сценариста, продюсера Віктора Андрієнка, актора, режисера, сценариста Ігоря Письменного, художника-постановника Ігоря Філіпова, кінооператора Олександра Кришталовича, композитора Ігоря Стецюка)
• 2012 — лауреата не було названо.

Посилання

• Лауреати
• Алфавітний перелік лауреатів премії
• О. Гаврош. Що робити з премією Лесі Українки? // Радіо Свобода, 13.02.17