Відкрити головне меню

Іваненко Оксана Дмитрівна

українська дитяча письменниця, перекладачка

Окса́на Дми́трівна Іване́нко (31 березня (13 квітня) 1906(19060413), Полтава — 17 грудня 1997, Київ) — українська дитяча письменниця та перекладачка. Мати дитячої письменниці Валерії Іваненко.

Оксана Дмитрівна Іваненко
Oksana Ivanenko.jpg
Ім'я при народженні Іваненко Оксана Дмитрівна
Народилася 31 березня (13 квітня) 1906
Полтава, Російська імперія
Померла 16 грудня 1997(1997-12-16) (91 рік)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність українка
Діяльність письменниця
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська
Роки активності 1930-1996
Напрямок дитяча література
Жанр повість
Magnum opus «Завжди в житті»
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди
Орден Дружби народівОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1986

Біографічні даніРедагувати

Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві.

Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка. Зі спогадів Оксани Іваненко:

« Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років…Псувала на своє безліч паперу…і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався «Гриб». Мій журнал, правда, після кількох номерів «прогорів»… Але я продовжувала писати нескінченні повісті. »

Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка.

У 19321939 працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 19471951 роках — у журналі «Барвінок». У 19391957 роках мешкала в Києві у будинку письменників Роліті.

Померла в Києві 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.

ТворчістьРедагувати

Друкувалася з 1925 року. За роки літературної діяльності видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва:

  • «Майка та жабка» (1930);
  • «Дитячий садок» (1931);
  • «Черевички» (1933);
  • «Лісові казки» (1934);
  • «Великі очі» (1936);
  • «Джмелик» (1937);
  • «Три бажання» (1940);
  • «Куди літав журавлик» (1947);
  • «Казки» (1958).

Авторка повістей:

  • «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
  • «Рідні діти» (1951);
  • «Богдан Хмельницький» (1954);
  • «Великий шум» (1967).

Авторка романів:

Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:

Казки братів Грімм — з німецької.

Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).

Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984—1994).

НагородиРедагувати

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.[1]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати