Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1890
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед -----
Назва:1890-ті
-Знайдено: + 1870-ті | 1880-ті | 1890-ті | 1900-ті | 1910-ті
-Знайдено: + 1890 | 1891 | 1892 | 1893 | 1894 | 1895 | 1896 | 1897 | 1898 | 1899
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Назва:Івченко Михайло Євдокимович
-Знайдено: + Миха́йло Євдоки́мович І́вченко (*1890 — †1939) — український письменник.
Назва:Кордюм Арнольд Володимирович
-Знайдено: + Корд́юм Арнóльд Волод́имирович (13.07.1890, Станіслав - 29.08.1969) - український актор, кінорежисер, сценарист.
Назва:Левицька Наталка
-Знайдено: + Левицька Наталка (1890 - 1939) - українська актриса; дочка Леонтини Левицької; працювала в театрах Львова, Вінниці; ролі у виставах (Суєта, Молодість).
Назва:Гринько Григорій
-Знайдено: + Гринько Григорій (1890 - 1938)
Назва:Ковалів Левко
-Знайдено: + Ковалів Левко (бл. 1890 - 1930-ті)
Назва:Неронович Євген
-Знайдено: + Неронович Євген (1890 - 1918)
Назва:Полоз Михайло
-Знайдено: + Полоз Михайло (бл. 1890 - 1938) - Український політичний діяч, член УПСР і П ЦК, член Центральної Ради, Українського військового генерального комітету 1917 р., член української мирної делегації в Бресті. У 1919 р.– член уряду УСРР від боротьбистів. Після створення УКП (боротьбистів) – один з її керівників. З 1920 р.– член КП(б)У. У 1920-х роках – нарком фінансів. Репресований.
Назва:Пятаков Георгій
-Знайдено: + Пятаков Георгій (1890 - 1937)
Назва:Ейзенгавер Двайт
-Знайдено: + Ейзенгавер Двайт (1890-1969). Тридцять четвертий президент США. Командувач збройними силами США в Європі під час Другої світової війни, пізніше став головнокомандувачем всіма союзними силами. Обраний президентом 1952 року і переобраний через чотири роки. У 1957 році наказав федеральному війську навести порядок і забезпечити расову інтеграцію у місті Літл-Рок.
Назва:Хомин Петро
-Знайдено: + Хомин Петро (* 12. 7. 1890), укр.-кат. свящ., педагог і журналіст родом з Ходорівщини (Галичина) ; Богословську освіту здобув у Львівському і Віденському університетах. З 1923 у Львові -- катехит сер. шкіл, секретар Богословської Академії, співред. ж. «Богословія», ред. «Ниви» (1929 -- 39), учасник унійних конгресів у Велеграді. На еміграції після 1945 в Австрії і з 1951 в Торонто: ред. тижневика «Наша Мета» і відновленого ж. «Нива» (1977 -- 80), гол. Укр. Кат. Асоціації Преси.
Назва:Целевич Володимир
-Знайдено: + Володимир Целевич (1890 -- 1944?
Назва:Цехновіцер Марко
-Знайдено: + Цехновіцер Марко (1890 — 1945), мікробіолог родом з м. Старий Оскіл на Курщині, дійсний член Академії Мед. Наук СССР (з 1944). Закінчив Харківський Університет (1915). Керівник (з 1932) Харківського Бактеріологічного Інституту (згодом Укр. Інту епідеміології та мікробіології ім. І. Мечнікова). Автор 75 наук. праць, гол. ч. у галузі мікробіології та імунології туберкульози, дитячих хвороб, а також алерґії, хеміотерапії тощо. Був одним з піонерів вакцинації BCG в СССР і організатором виробництва цієї вакцини в Україні.
Назва:Шаповал Артем
-Знайдено: + Арте́м Шапова́л (1890 — 1919), брат Миколи Шаповала, полк. укр. Армії, загинув у боротьбі з большевиками б. Вінниці.
Назва:Шелюжко Лев
-Знайдено: + Шелюжко Лев (1890 — 1969), ентомолог, закінчив природничий фак. Київського університету(1912), 1920 — 33 співр. Зоол. музею АН УРСР, котрому передав свою зб. лепідоптерів (метеликів), завідувач лепідоптерного музею Київського університету(1939), з 1943 в еміграції в Німеччині, наук. співр. Зоол. колекції Баварії (1945 — 69). Автор наук. праць з ентомології, зоології і біології в укр., рос., нім., англ. і франц. наук. журн. Список праць у ст. В. Форстера «Leo Sheljuzhko. 1890 — 1969» («Nachrichten der Bayerischen Entomologen», ч. 5, 1971).
Назва:Шмідт Вальтер
-Знайдено: + Шмідт Вальтер (1890 — 1958), вчений у галузі лісівництва; до 1946 працював на Україні, серед ін. в Ліс. Управлінні Наркомзему УРСР (1925 — 28), проф. Київ. Лісотехн. Інституту (1925 — 28), дир. Ботанічного Саду АН УРСР (1938 — 41). Праці Ш. присвячені переважно питанням ліс. культур, лісомеліорації та лісівництва.
Назва:Ярещенко Олександер
-Знайдено: + Ярещенко Олександер (1890 — ?
Назва:Ярослав Юрій
-Знайдено: + Ярослав Юрій (1890 — ?
Назва:Товариство південноросійських художників
-Знайдено: + Діяло в Одесі в 1890—1922. Влаштовувало щорічні загальні та індивідуальні виставки своїх членів.
Назва:Товариство російсько-малоросійських артистів
-Знайдено: + Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П. К. Саксаганського, офіц. назва укр. пересувної трупи 1890 — 1909, переважно з вихіднів з трупи М. Садовського, під керівництвом П. Саксаганського (режисера) та І. Карпенка-Карого (адміністратора і драматурга трупи). Трупа кілька разів міняла назву, 1907 — 09 — Товариство укр. артистів під орудою П. К. Саксаганського. У 1900 — 03 трупа об'єднувала всіх корифеїв (крім М. Старицького). У репертуарі всі п'єси І. Карпенка-Карого, «Лимерівна» П. Мирного, «Украдене щастя» І. Франка, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Богдан Хмельницький», «Чорноморці» і «Тарас Бульба» (за М. Гоголем) М. Старицького, «Мазепа» К. Мирославського та ін. Зокрема добре були поставлені хори вистав (з 30 — 45 осіб, диригент — В. Малина). Трупа відзначалася дисципліною, підпорядкованістю режисерові; виступала в більших м. України і за її межами: у Петербурзі (1890), на Поволжі (1895), в Криму (1899), Варшаві (1903), Мєнську і Смолєнську (1908), Кишиневі та Ростові над Доном. Трупа припинила діяльність невдовзі по смерті І. Карпенка-Карого.
Назва:Триліський Олекса
-Знайдено: + Оле́кса Трилі́ський (сер 1890-их pp. — сер. 1930-их pp.), діяч боротьбістської партії, з 1920 чл. КП(б)У, аґроном. Наприкін. 1920-их pp. гол. Одеського Окрвиконкому, потім заступник наркома зелі, справ УРСР, згодом гол. Вінницького облвиконкому. Розстріляний у сер. 1930-их pp.
Назва:Трубецькой Микола Сергійович
-Знайдено: + ТРУБЕЦЬКОЙ Микола Сергійович (Трубецкой Николай Сергеевич) (1890 — 1938), князь, рос. філолог і культурфілософ родом з Москви; з 1922 проф. славістики у Віденському Університеті, співзасновник Празького Мовознавчого Гуртка і рос. ідеологічно-політичні течії євразійства. Т. автор класичної праці «Grundzüge der Phonologie» (1939, з багатьма укр. прикладами; перекладена на російську мову «Основы фонологии», 1960); з ін. праць «Vorlesungen über die altrussische Literatur» (1925 — 28), де староукраїнське письменство змішане з середньоросіською); «Einiges über die russische Lautentwickiung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit» («Zeitschr. für slav. Philologies, 1925 — непереконливе датування розпаду сх.-слов. «мовної едности» 1164-1282); «Общеславянский элемент в русской культуре» (зб. «К проблеме русского самопознания», 1927 — серед ін. про приналежність новоукраїнської літературної мови до чес.-поль. традиції після розриву з власною ц.-слов.); «К украинской проблеме» («Евразийский временник», 1927 згода на укр. культуру лише як «індивідуацію» спільноруської для нижчих потреб); «Ответ Д. И. Дорошенку» («Евразийская хроника», 1928 — пом'якшення попередньої позиції допущенням української мовокультури для вищих потреб, але з орієнтацією на рос. термінологію), «N. V. Gogol» («Radio Wien», 1928).
Назва:Філіпов Анатолій
-Знайдено: + Філіпов Анатолій (1890 — 1978), вчений у галузі прикладної математики і механіки родом з Вінничини, дійсний член АН УРСР (з 1967). З 1054 — дир. лабораторії гідравлічних машин філії Інституту Механіки АН УРСР (також 1948 — 61 проф. Харківського Політехн. Інституту), з 1972 — керівник відділу Інституту Проблем Машинобудування АН УРСР. Праці з питань прикладної математики й механіки, зокрема коливань мех. систем.
Назва:Смирнов Олексій Максимович
-Знайдено: + Олексі́й Смирно́в (1890 — †1942), режисер театру і кіно, за походженням росіянин; закінчив Петербурзьку Академію Мистецтв, учився у театральній студії В. Мейєрхольда.
Назва:Сниткін Петро Васильович
-Знайдено: + Сниткін Петро Васильович (1890 — 1946), скульптор родом з Києва, закінчив Київ. Мист. Школу (1910, учень Ф. Балавенського); 1911 — 12 учився в Петербурзькій Академії Мистецтв. Статуетка «Святослав у бою» (срібло; 1910 — 11); статуї св. Андрея Первозванного у пам'ятнику кн. Ольги в Києві (1911, за проектом І. Кавалерідзе), «Материнство» (1936) у Челябінську; твори батального жанру («Вирішальний удар», 1935 — 36) та ін. — віск; портрети. Помер у Теодосії.
Назва:Сорохтей Осип
-Знайдено: + Сорохтей Осип (1890 — 1941), маляр, графік і карикатурист, народився у с. Баранчичах Самбірського пов. (Галичина). Студіював у Краківській Академії Мистецтв (1911 — 14 і 1919 — 20), пізніше учитель рисування у гімназіях Станиславова (1920-26 і з 1929) і Снятина (1926 — 29); учасник визвольних змагань у лавах УСС. С. працював гол. у техніці рисунку й акварелі, рідше олії. Повні експресії графічні портрети (Т. Шевченка, І. Котляревського, Є. Гребінки, М. Менцінського, автопортрети та ін.), прикарп. пейзажі, побутові картини, рел. композиції (серія страстей Христових), натюрморти, численні карикатури стрільців і старшин УСС, учителів, церк., культ. і громадських діячів (єп. Г. Хомишина, І. Франка, М. Черемшини, М. Руданського, О. Новаківського, С. Крушельницької, С. Людкевича, В. Барвінсьхого, І. Боберського та ін.), ілюстрації до кн. «Життя й пригоди Цяпки Скоропада» А. Тото-Долото (1926). Учасник виставок ГДУМ, АНУМ, УСС у Львові; 2 міжнар. виставки дереворитів у Варшаві (1931); посмертні ретроспективні виставки творів С. у Станиславові (1942) і Львові (1970).
Назва:Співак Ілля
-Знайдено: + Співак Ілля (Елі Гіршович, 1890-1950) - мовознавець, їдишист, родом з Василькова (Київщина), член-кореспондент АН УРСР (з 1939)
Назва:Бонч-Осмоловський Гліб Анатолійович
-Знайдено: + Бонч-Осмоловський Гліб Анатолійович (1890-1943) - археолог і антрополог
Назва:Станімір Осип
-Знайдено: + Станімір Осип (1890 — 1971), військ. і кооп. діяч родом з Ладичина, Тернопільського пов. (Галичина). Сотник УГА і командир 2 куреня Симбірської (8) бриґади, з яким одним з перших увійшов 31. 8. 1919 до Києва; у Червоній УГА командував III бриґадою. По закінченні Торг. Академії у Відні (1924) працював на різних посадах в РСУК в Галичині. Помер у Торонто. Спогади «Моя участь у визвольних змаганнях» (1966).
Назва:Старинкевич Єлисавета
-Знайдено: + Старинкевич (уроджена Шевирьова) Єлисавета (1890 — 1966), літературознавець, перекладач, літ. критик, родом з Петербурґу; з 1920-их pp. жила на Україні, 1945 — 63 — старший співр. Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Співавтор «Історії укр. радянської літератури», дослідник сучасної драматургії: «Драматургія Івана Кочерги» (1947), «Олександр Корнійчук» (1954), «Укр. радянська драматургія за 40 років» (1957) й ін. Переклади творів О. Бальзака, Е. Золя, Ґ. Мопасана, Ф. Стендаля та ін.; ред. зб. «Від романтизму до натуралізму в франц. театрі» (1939).
Назва:Степанів Ананій
-Знайдено: + Степанів Ананій (1890 — 1919), сотник УГА, перший комендант м. Щирця, брат Олени С.; до війни — студентський діяч. Загинув в бою під Жидачевом.
Назва:Стечишин Микола Климентович
-Знайдено: + Мико́́ла Клме́нтович Стечи́шин (1890 — 1977), військовий діяч, капітан рос. армії, полк. Армії УНР, активний в українізації рос. війська: частин на півд.-зах. фронті (зокрема 105 піхотної дивізії), начальник штабу Півн. групи війська УНР. На еміграції в Польщі й в Німеччині (гол. комбатантських організацій — Союзу Укр. Ветеранів, Союзу Укр. Воєнних Інвалідів). Ст. на військ. теми в ж. («Тризуб», «За Державність», «Укр. Інвалід» й ін.) та в «ЕУ 2».
Назва:Стойка Олександр
-Знайдено: + Стойка Олександр (1890 — 1943), гр.кат. мукачівський єп. 1932 — 43, висвячений на свящ. 1916, секретар мукачівських єп., 1931 — 32 ген. вікарій. Сконсолідував рел. життя єпархії після часткового переходу вірних на православіє, підтримував культ. «русинський» напрям (газ. «Неділя»), був угор. льоялістом після 1938. Згодом розчарувався у своїх проугор. симпатіях. Відомий з харитативної діяльности.
Назва:Страхов Тимофій
-Знайдено: + Страхов Тимофій (1890 — 1960), міколог і фітопатолог родом з с. Лучків (нині Білгородської області), чл.-кор. АН УРСР (з 1948), почесний чл. ВАСГНІЛ (з 1956). 1916 закінчив Харківський Університет; 1913 — 30 працював на Харківській с.-г. досл. станції, у 1930 — 32 — в Укр. Н.-Д. Інституті захисту рослин, у 1945-56 — в Інституті Генетики і Селекції АН УРСР, з 1918 викладав у Харківському С.-Г. Інституті й одночасно з 1921 — Харківському Інституті Народився Освіти (з 1928 — проф.), з 1932 у відновленому університеті. С. автор понад 90 праць з питань фітопатології; він вивчав взаємозв'язки рослин із збудниками їх хвороб, запропонував (1923) теорію патологічного процесу в рослин, розробляв аґротехн. і хем. заходи, спрямовані на підвищення імунітету рослин до захворювань.
Назва:Табенцький Олександр Олександрович
-Знайдено: + Олекса́ндр Олекса́ндрович Табе́нцький (1890 — 1964) — український ботанік-фізіолог.
Назва:Тарнавський Іларіон
-Знайдено: + Іларіо́н Тарна́вський (* 1890), сел. діяч з Самбірщини, 1938 — 39 посол до поль. сейму; 1939 вивезений більшовиками; дальша доля невідома.
Назва:Теодосій Сергіїв
-Знайдено: + Теодосій Сергіїв (1890 — ?
Назва:П'ятаков Юрій
-Знайдено: + П'ятаков Юрій (1890 — 1937), більшовицький держ. діяч, син російського цукрозаводчика з Київщини. Вивчав економіку в Петербурзькому Університеті та в Зах. Європі. За участь у студентському больш. русі був засланий. У 1915 — 19 полемізував з Леніном у нац. питанні; «люксембурґіянець», за визначенням Леніна, рос. шовініст — за В. Винниченком, У 1917 гол. больш. комітету в Києві й член Укр. Центр. Ради, хоч поборював її. Від грудня 1918 до лютого 1919 (під час другої сов. окупації) — гол. Тимчасового роб.-сел. уряду УРСР, провадив крайньо ліву соц.-екон. політику, зокрема відбирав у селян поміщицьке майно і землю та створював радгоспи і комуни; офіц. заперечував існування над питання в Україні, поборював боротьбістів. 1921 — 23 очолював Центр. Управління вугільної промисловості Донбасу і відзначився як один з кращих больш. господарників. У «Заповіті» Ленін назвав П. одним з двох найздібніших працівників у партії (другий — М. Бухарін). Чл. ЦК ВКП(б) у 1923-27 і 1930-37. У 1923-27 — заступник гол. Вищої Ради народного господарства СРСР; розробив проект першої п'ятирічки на 1926 — 30, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості в Україні, а не на Уралі (цей проект підтримали троцькісти, а сталіністи обстоювали Урал). Пізніше П. очолював Держбанк СРСР та ін. госп. установи. На другому показовому процесі в Москві проти т. зв. «антисов. троцькістського центру» у січні 1937 П. «признався», що очолював троцькістів в Україні «з метою відриву України від СРСР», і був разом з ін. розстріляний.
Назва:Рибак Микола
-Знайдено: + Рибáк Микóла (1890-1973), політ. і екон. діяч родом з Підгаєччини, адвокат у Глинянах, з 1928 у Перемишлі; чл. Надзірної Ради «Маслосоюзу», гол. пов. комітету УНДО в Перемишлі; на еміграції в Німеччині й (з 1949) у США.
Назва:Романовський Віктор
-Знайдено: + Романовський Віктор (1890 — 1971), історик, археограф і архівіст, народжений у Глухові, вихованець Київського університету. Був викладачем Київського університету й Археологічного Інституту, дир. Центр. Архіву Давніх Актів у Києві (1921-1931), наук. співр. ВУАН (1928-1934) й Харківського Н.-Д. Інституту історії української культури ім. Д. Багалія. У 1930-их pp. був засланий. З 1947 проф. — Ставропільського Пед. Інституту. Автор численних праць з історії України 17 — 18 ст., археографії та архівознавства. Головніші праці: «Друкар Іван Федорович ..» (1925), «Хто був Самовидець» («Україна», 1925), «Нариси з архівознавства» (1927). За ред. Р. ВУАН видала «Переписні книги 1666 року» (1931). Велика праця Р. «Очерки по истории государственного хозяйства Украины во второй половине XVII в.» (докторська дисертація) залишилася неопублікованою, як і зібраний ним Кодекс грамот на маґдебурзьке право міст України 16 — 18 ст.
Назва:Рощинський Петро
-Знайдено: + Рощинський Петро (1890 — 1943), лікар і громадський діяч на Волині, народився у м. Глухові (Чернігівщина). У 1916 закінчив мед. фак. Моск. Університету, був лікарем Армії УHP; по війні на Волині лікар у Костополі, Рівному, Холмі, Львові й Крем'янці; репресований поль. владою (в'язень концентраційного табору в Березі Картузькій). За німецької окупації розстріляний (23. 2. 1943) разом з дружиною Ганною (* 1893, уроджена Струтинська) — лікарем і жін. діячкою, та небожем Ю. Черкавським.
Назва:Рубінґер Лев
-Знайдено: + Рубінґер Лев (* 1890), економіст і правник, закінчив Київ. Комерційний Інститут, 1924 — 26 викладач комерційних наук у Києві, 1926 — 39 адвокат у Коломиї, 194143 — прокурор Окружного Суду в Чорткові, 1943 — 44 — посадник м. Коломиї; на еміграції в США. Автор статей в укр. і нім. пресі на екон., політ. та військові теми.
Назва:Рудик Степан
-Знайдено: + Рудик Степан (1890-1939?
Назва:Австрорусинство
-Знайдено: + Австрорусинство — сукупність поглядів, які відображали позитивне ставлення української інтелігенції та селянства Галичини до Габсбурзького двору й австрійської державності загалом. Сформувалося на зламі XVІІІ-ХІХ ст. як вияв вдячності руського (українського) населення краю австрійському урядові за поліпшення (порівняно з останніми десятиліттями існування Речі Посполитої) свого соціального та матеріального становища. Австрорусинство відображало етап у розвитку галицького українства, коли не ставилося питання про можливість його існування поза межами Австрійської держави. Складовою частиною Австрорусинства було рутенство з властивим йому лояльним ставленням до Відня, а також переконанням, що майбутнє галицьких русинів залежить лише від доброї волі австрійського уряду, насамперед цісаря. Наступним після Австрорусинства (з 1890-х) етапом трансформації проавстрійських настроїв українського населення Галичини стало австрофільство. Віденський уряд почав сприйматися лише як тактичний союзник у боротьбі за національні інтереси українців - у Галичині проти поляків, а в загальноукраїнському масштабі - проти росіян. Австрофільські настрої відбивали прихильне ставлення українців до Відня, але не означали відсутності в них планів самостійного національно-державного існування в майбутньому. У широкому значенні австрофільство - синонім проавстрійської орієнтації українського населення Галичини. Австрофільство стало для галицьких українців своєрідною опорою для становлення національної свідомості. Національна свідомість українського населення Галичини формувалася в ХІХ - на початку ХХ ст. шляхом взаємодії двох елементів — з одного боку, лояльність до Відня, підкреслення позитивів австрійської державності та готовність її захищати, а з іншого - розуміння своєї етнічної окремішності, а відтак усвідомлення осібності своїх інтересів. Питання про етнічну приналежність галицьких українців вирішувалося у формі русофільства або українофільства. Австрорусинство виконувало в українському суспільстві Галичини також компенсаторну функцію. Воно відшкодовувало його втрати у сфері національного та особистісно-психологічного комфорту, які виникали внаслідок стрімкого, загострення суперечностей з поляками, доповнювало нестачу позитивних етнічних та людських почуттів. Завдяки Австрорусинству українська національна еліта, зокрема греко-католицьке духовенство, та селянство певний час перебували у стані національного комфорту. На межі ХІХ-ХХ ст. проавстрійська орієнтація переросла рамки Австрорусинства і свідомість галичан почала проявлятися у формі соціальної ідеології. Проблема державотворення та соборності стала першоплановою. Завдяки новому поколінню інтелігенції українське суспільство глибоко усвідомлювало ідеї слов'янства та європейства. Українці дедалі частіше й наполегливіше почали заявляти про можливість самостійного існування, а в Австрії вбачати або союзника для досягнення цієї мети, або об'єкт тиску. Так, провідні українські політичні партії включили до своїх програм гасло незалежної соборної України як кінцеву мету своєї діяльності на даному етапі, тобто за умов існування Австро-Угорської та Російської імперій. Утім ці раціональні міркування помітно контрастували з глибоко закоріненою в народній свідомості вірою у доброго цісаря, справедливу австрійську владу й закони.
Назва:Савченко Яків Григорович
-Знайдено: + Я́ків Григо́рович Са́вченко (1890-1937), поет і літ. критик. Народився на Лохвиччині в сел. родині. Вчився в Київ. Унті, потім учителював на Сумщині. Перший вірш був надрукований у львівській «Ілюстрованій Україні» (1913). У 1917-26 друкувався в ж. «Шляхи», «ЛНВ», «Універсальний Журнал», «Мистецтво», «Глобус», «Життя й Революція», «Гарт». Автор зб. «Поезії, кн. 1» (1918), «Земля» (1921). З пол. 1920-их pp. перейшов на літ. критику: зб. ст. «Поети й белетристи» (1927), «Доба й письменник» (1930) та публіцистику — зб. ст. «Азіятський Апокаліпсіс» (1926), «Проти реставрації греко-римського мистецтва» (1927), спрямовані з тогочасних режимних позицій проти ідей і поглядів М. Хвильового й М. Зерова. Був також автором кн. про О. Довженка «Народження укр. радянського кіно» (1930). У поезії розпочав від оспівування нац.-визвольної революції, перебував якийсь час під впливом франц. (С. Маллярме) і рос. символізму (Ф. Сологуб) і став символістом тичинівського типу з його неоромантикою і рев. патетикою. Як ред. «Літ.-Критичного Альманаха» (1918) й один із засновників «Музагету», С. належав до основоположників укр. символізму. Якийсь час співпрацював з панфутуристами. Перейшовши на літ. публіцистику і ставши провідним чл. літературних організацій «Жовтень» та ВУСПП, дотримувався у своїй діяльності офіц. позицій і настанов, виступаючи проти неокласиків і ваплітян. Заарештований у сер. 1930-их рр. і згодом розстріляний. Про творчість С. писали: А. Ніковський (у зб. «Vita Nova», 1920), М. Зеров, Ю. Меженко, Д. Загул, О. Дорошкевич й ін. М. К.
Назва:Самойлович Микола
-Знайдено: + Самойлович Микола (1890-1951), політичний і громадський діяч (чл. Укр. Центр. Ради, делеґат двох перших Всеукр. Військ. З'їздів у 1917) і співак-бас родом з Куп'янщини; з 1920 на еміграції у Празі. Музичну освіту здобув у Києві, театральну в Празі, виступав у Празькій опері, театрі ім. Садовського на Закарпатті, концертував у Зах. Європі.
Назва:Сенгалевич Федір
-Знайдено: + Сенгалевич Федір (Сингалевич Хведір; бл. 1890 — 1941), лікар, етнограф і громадський діяч. 1917-18 працював у земській лікарні в Богуславі, потім лікар у Лук'янівській тюрмі в Києві; засновник і керівник музею і гімназії у Богуславі в 1917 — 18. Збирав етнографічні матеріали і співпрацював у вид. ВУАН (1927-30). Автор розвідок про «Київ. лірників» («Етногр. Вісник», кн. З, 1927), про «Гаївки» (у «Бюлетені Етнографічної Комісії ВУАН», ч. 12, 1930), про «Київ. некропіль» («Хроніка Археології та Мистецтва», чч. 1, 2, 1930) та ін. У жовтні 1941 розстріляний у Києві нім. окупаційною владою.
Назва:Сербиченко Олександр
-Знайдено: + Сербиченко Олександр (1890 — 1938), сов. партійний і державний діяч родом з м. Люботина (Харківщина); чл. ком. партії з 1907, 1917-18 на партійній роботі в Харкові, згодом у Кременчуці й Полтаві; деякий час заступник гол. Ради Народився Комісарів УРСР.
Назва:Середа Антон Хомич
-Знайдено: + Середá Антíн (1890 — 1961), графік і майстер прикладного мистецтва, педагог, родом з Київщини; закінчив Строгановську школу в Москві (1914); 1915 завідував відділом мист. металевого виробництва Кавказького кустарного комітету в Тбілісі. У 1920-29 викладач, з 1934 проф. Київ. Художнього Інституту, у 1930 — 34 — у Харківському Поліграфічному Інституті. С. тонкий графік кола Г. Нарбута. Він розвивав гол. у книжковій графіці орнаментальні мотиви і шрифти Нарбуга, проте його обкладинки суворіші, відзначаються симетрією, урівноваженістю ліній і плям, контрастним зіставленням чорного і білого. До кращих праць С. належить оформлення кн. і ж.: «Сяйво» (1913), монографії «Г. Нарбут» (не появилася друком) і зб. «Сергій Macлов» (1927), «Енеїда» І. Котляревського, «Повна збірка. Поезії» Т. Шевченка (1927), «Бібліологічні Вісті» (1928), «Коз. пісні» (1936), «Фата морґана» М. Коцюбинського (1937), «Кобзар» Т. Шевченка (1937), «Твори» І. Франка в 25 тт. (т. 1 — 12, 1941), «Слово о полку Ігореві». (1952), «Люборацькі» А. Свидницького та т. У проектах укр. поштових марок (1918), вид. і фірмових знаків (вид. знак видавництва «Друкар», 1919) С зберігав строгу лінію рисунка і класичні засоби композиції. Графіка С. експонувалася на виставці АНУМ у Львові 1932; ретроспективна виставка малярства і графіки С. відбулася в Києві 1969. С. автор ст. нім. мовою «George Narbut als Buchkünstler», (Gutenberg Jahrbuch, 1927) і фахових ст.
Назва:Середа Микола Миколайович
-Знайдено: + Середа Микола (1890—1948), оперовий співак, ліричний тенор, родом з с. Старі Санджари на Полтавщині. Закінчив Моск. Консерваторію; соліст Харківської (1926-33), Свердловської (1933-35) і Ленінградської (1935-48) опер. Основні партії: Андрій («Тарас Бульба» М. Лисенка), Левко («Майська ніч» Римського-Корсакова), Ленський («Євгеній Онєґін» Чайковського), Альфред («Травіата» Верді), Лоенгрін (однойменна опера Ваґнера) та ін.
Назва:Шарль де Голль
-Знайдено: + Шарль Андре Жозеф Марі Де Голль (фр. Charles André Joseph Marie de Gaulle) (1890—1970) — французький генерал, перший президент П'ятої республіки 1958—1969.
Зобр:1шт.
Назва:Лаурель і Харді
-Знайдено: + Лаурель і Харді, Стен Лаурель (сценічне ім'я Артура Стенлі Джефферсона) (1890 - 1965) і Олівер Харді (1892 - 1957). Американські кіноактори, коміки, були однією з найбільш популярних комедійних пар в історії кіно. Стен був худий, а Оливер - повний. Їхня спільна робота почалася в 1927, спочатку вони знімалися в німих, а потім у звукових фільмах. Загалом ними зроблено більш 200 короткометражних і повнометражних фільмів, підвищений інтерес до яких знову виник у 70-х, наприклад, "Наші відносини" 1936, "Дурень з Оксфорда" 1940.
Назва:Брегг Вільям Лоренс
-Знайдено: + БРÉГГ Вільям Лоренс (1890-1.7.1971) — англіійський фізик, Нобелівський лауреат 1915 року "за заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів" (спільно зі своїм батьком Вільямом Генрі БРЕГГОМ).
Зобр:1шт.
Назва:Смуга Капріві
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Згідно Занзібарського договору у 1890 році регіон увійшов до складу Німецької Південно-Західної Африки. Смуга Капріві повинна була надати Німеччині суверенний доступ до річки Замбезі; свою назву вона одержала на честь графа Лео фон Капріві, тогочасного німецького канцлера. Після Першої Світової війни регіон разом з рештою країни перейшов під управління Південно-Африканського Союзу (пізніше — Південно-Африканська Республіка), який володів країною до 1992 року, коли Намібія одержала незалежність.
Зобр:1шт.
Назва:Марамба
-Знайдено: + Перше європейське поселення в цієї місцевості виникло в 1890 році вище по течії ріки; на своє сучасне місце місто було пересунуте в 1905 році, після побудови мосту Вікторія-Фолз і залізниці. Місто отримало назву на честь Девіда Лівінгстона, першого європейського дослідника регіону. В 1911 році сюди із Каломо була перенесена столиця британської колонії Північна Родезія; в 1935 році столиця була перенесена до Лусаки. Марамба з’єднана з Лусакою залізницею і асфальтованим шосе.
Зобр:2шт.
Назва:Хлорела
-Знайдено: + | genus_authority = Beijerinck 1890
Назва:Серхетабат
-Знайдено: + Засноване в 1890 році як фортеця. Статус міста з 1967 року.
Назва:Русько-українська радикальна партія
-Знайдено: + Русько-українськa радикальнa партія заснованa у Львові 1890 р. У програмі, розробленій Павликом спільно з Франком, проголошувалася її головна мета: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада.
Назва:Алешо Олександр Гаврилович
-Знайдено: + Олекса́ндр Гаври́лович Але́шо (09.02.1890, с. Грушки Балтського повіту на Поділлі — 04.04.1922, м. Київ) — антрополог та етнограф.
Назва:Піаніст
-Знайдено: + Піаністом називають музиканта, який виконує твори на фортепіано. Професійні піаністи можуть виступати як самостійні виконавці, грати у складі камерного ансамблю, у супроводі оркестру, акомпанувати одному або декільком музикантам. Іноді піаністи виступають у складі фортепіанного ансамблю, виконуючи твори, написані для двох фортепіано, або для фортепіано в 4 руки. Існують також твори, написані для виконання на фортепіано в 6 рук (напр. С. Рахманінов, 2 п'єси для фортепіано в 6 рук (1890-91)[1], Шмітц М. Mini jazz 3. 13 легких п'єс для фортепіано в 6 рук<ref>http://www.kniga.com/books/product.asp?
Зобр:1шт.
Назва:Свистун Пантелеймон Іванович
-Знайдено: + Пантелеймо́н Іва́нович Свисту́н (28 липня 1890 - 28 липня 1938) – український (радянській) революційний діяч, голова Київської міськради, розбудовник Харківського тракторного заводу.
Назва:Коновалюк Федір Зотикович
-Знайдено: + Фе́дір Зо́тикович Коновалю́к (1890, Калівка — †1984) — український живописець.
Назва:Смедлі Агнес
-Знайдено: + Агнес Смедлі (Smedley) (1890 — 1950) — американська письменниця.
Назва:Абрисовські
-Знайдено: + Абрисо́вські — Родина українських громадсько-культурних діячів. Наприкінці 1890 з Тисмениці до Старий Косів переїхав священник Йосип Абрисовський із сім'єю. Був одним із засновників філії товариства "Просвіта" у Косові у 1908.
Назва:Морозов Нестір Григорович
-Знайдено: + Морозов Нестір Григорович (бл.1810 –1890).
-Знайдено: + Все своє життя лірник прожив у Харкові й у громадянських реєстрах рахувався міщанином. Серед останніх учнів лірника були Петрик Іван із хутора Сосновий Ріг, троє хлопців із Валок, один – із Жихаря, ще один – із с. Довжик біля Дергачів. Помер Нестір Морозов у 1890 році. Похований у Харкові.
Назва:Антимонопольний комітет
-Знайдено: + Першим в історії прикладом антимонопольного регулювання ринків державою було прийняття Антитрастового акту Шермана в 1890 році в США. Тим не менше, цей акт не вдавалось втілити у життя до 1904 року через потужне лобіювання великих бізнесових корпорацій.
Назва:Кобиловолоки
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Становище села значно покращилося у XIX столітті з скасуванням кріпацтва. В селі широко розгорнулася просвітницька робота, особливо з організацією-товариством "Просвіта", яке було засноване тут 1890 року. При "Просвіті" був організований сільський хор, яким керував учитель Беднарський. Духовий оркестр нараховував 42 члени і мав авторитет не лише в місцевості. Згодом було засновано читальню ім. Качковського, що її заснував священик Царевич.
Назва:Дриптозаврові
-Знайдено: + | familia_authority = Marsh, 1890
-Знайдено: + Дриптозаврові (Dryptosauridae) — вимерла родина примітивних тиранозавридів. Ці динозаври жили у Кредовому періоді. Названі Маршом в 1890. Наразі у родині відомо тільки два види: Dryptosaurus aquilunguis і Alectrosaurus olseni.
Назва:Абакумов
-Знайдено: + * Абакумов Сергій Іванович (1890—1949) — доктор філологічних наук, член-кореспондент АПН РРФСР (1947).
Назва:Ємець
-Знайдено: + * Ємець Василь Костьович (1890—1982) — бандурист.
Назва:Трінідад і Мартім-Ваз
-Знайдено: + Острови були відкриті в 1502 році португальським дослідником Жуаном да Нова і залишалися португальськими, поки вони не стали частиною Бразилії при отриманні нею незалежності. З 1890 до 1896 року острови знаходилися під британською окупацією, поки не була досягнута угода з Бразилією.
Зобр:1шт.
Назва:Історія Горлівки
Підзаголовок:== Заснування ==
Знайдено: + В 1890 році в центрі міста відкритий «Клуб-театр зборів службовців», де виступали приїжджі артисти, а також силами місцевої інтелігенції ставилися самодіяльні спектаклі, проводилися вечори відпочинку. В 1898 році в Горлівці проживало 7 000 чоловік. У грудні 1905 року відбулося Горлівське збройне повстання - найбільше в Україні робоче збройне повстання проти самодержавства.
Назва:Постоловський Антін Олександрович
-Знайдено: + Анті́н Олекса́ндрович Постоло́вський (1890, с. Чорнокозинці, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницькиї області — 1991, Буенос-Айрес) — український громадський діяч.
Підзаголовок:==
Знайдено: + Народився 1890 року (за даними «Енциклопедії українознавства» — 1889 року) у селянській сім'ї середнього достатку.
Назва:Звєрєва
-Знайдено: + * Звєрєва Лідія Віссаріонівна (1890 — 1916) — перша російська льотчиця.
Назва:Плевако Микола
-Знайдено: + Микола П. Плевако (1890-1941) — історик літератури, професор Кам’янецького університету, потім Харківського ІНО, член Комісії новітнього письменства ВУАН, голова Літературної секції Науково-дослідчої кафедри історії української культури в Xapкoвi в 1925-1926 pp. Найвидатнішою його працею була «Хрестоматія нової української літератури» у двох томах (І-ий том - Перша половина XIX ст., ІІ-ий Т. - Від початку 80 pp. до останніх часів) із зразковим бібліографічним aпapaтом, яка протягом 1926 - 1928 р. мала п’ять видань. З інших його праць важливіші: «Григорій Квітка-Основ’яненко” (в ж «Наше минуле»,1918), «Іван Франко» (у вид. «Воа constrictor», К., 1920), «Сковорода в світлі художньої літератури» («Книга», 1923), «Шевченко й критика» (Ч. Ш., 1924 й окр.), найвизначніший огляд шевченкознанчих праць до 1924 р., «Микола Чернявський» (Ч. Ш., 1925-1926). Разом з І.Айзенштоком був редактором повного видання поезій Шевченка (1-е вид., 1925; 2-е вид., 1927) і разом з І.Капустянським - Творів Л. Глі6ова. Був у6итий на засланні 1941 р.
Назва:Євтушенко
-Знайдено: + * Євтушенко Михайло (1890 — 1919) — підполковник Армії УНР.
Назва:Вайнерт Еріх
-Знайдено: + Вайнерт Еріх — (*4 серпня 1890 — †20 квітня 1953) — німецький поет і перекладач, громадський діяч Німецької Демократичної Республіки. Член-фундатор Академії мистецтв НДР.
Зобр:1шт.
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед -----
- ↑ див. список творів