Кордюм Арнольд Володимирович
Корд́юм Арнóльд (Андрій) Волод́имирович (нар. 13 липня 1890, Станіслав — пом. 29 серпня 1969, Київ) — радянський український актор, кінорежисер, сценарист, мемуарист. Ветеран українського кіно. Член Спілки кінематографістів України.
Кордюм Арнольд Володимирович | |
---|---|
Дата народження | 13 липня 1890[1] |
Місце народження | Станиславів, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
Дата смерті | 29 серпня 1969 (79 років) |
Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР Австро-Угорщина |
Професія | актор, сценарист, кінорежисер |
Діти | Кордюм Віталій Арнольдович |
IMDb | ID 0466135 |
Життєпис
ред.Народився 13 липня 1890 р. в м. Станіслав (Австро-Угорщина). Учасник Першої, Громадянської і Другої світової війни. Член КПРС з 1917 р.
У 1921—1922 рр. — актор Пересувного театру «Каменярі» при Київському цукротресті.[2]
В кіно з 1923 року. У 1924 р. призначений ідеологічним директором Ялтинської кінофабрики ВУФКУ.
Опублікував книгу спогадів «Минуле, яке лишається з нами» (К., 1965).
Помер 29 серпня 1969 р. в Києві.
Творчість
ред.В 1911 році працював асистентом Данила Сахненка на масштабному фільмі «Запорізька січ».
Самостійну режисерську діяльність розпочав 1925 р. на Одеській кінофабриці, де створив фільми: «За лісом» (1926), «Справа № 128/с» (1927), «Напередодні» (1928, за власним сценарієм у співавторстві з М. Княжанським).
На Київській кіностудії за сценаріями, що були написані ним з різними авторами, поставив кінокартини: «Джальма» (1928), «Вітер з порогів» (1929), «Дніпро в Бетоні» (1930),«Мірабо» (1930), «Полум'я гір» (1931), «Останній порт» (1934).
В 1935—1940 рр. працював на Ташкентській кіностудії «Узбекфільм», а потім — на «Укркінохроніці» і «Київнаукфільмі», створивши стрічки: «Колгоспні таланти» (1940), «Асканія-Нова» (1947), «В дружбі з наукою» (1948), «Соняшник» (1949), «Слюсарні операції» (1953), «Паровоз» (1955), де він скрізь автор-режисер.
Родина
ред.Дружина Лідії Островська-Кордюм — українська актриса, режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960).
Син Кордюм Віталій Арнольдович — український генетик та мікробіолог.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ http://www.kinokolo.ua/cyclopedia/person.php/416
- ↑ Кордюм А. В. Крізь кінооб'єктив часу. Спогади ветеранів українського кіно. К., «Мистецтво», 1970. — с. 74
Література
ред.- Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерьі советского художественного кино. М., 1963. — С. 141—142;
- Кинословарь: В 2-х т. Т.1. М, 1966. — С.820—821;
- Митці України. К., 1992. — С.316;
- Мистецтво України: Біофафічний довідник. К., 1997. — С.318;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.468.
- Українська Радянська Енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Арнольд Кордюм на сайті IMDb (англ.)
- http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/243797/works/ [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]