Відкрити головне меню
Вікіпедія

Національний художній музей України

(Перенаправлено з Київський художньо-промисловий і науковий музей)

Націона́льний худо́жній музе́й — музей образотворчого мистецтва в Україні, в Києві. Розташований на вулиці Михайла Грушевського, на Печерську. Один із найбільших і найстаріших в країні. Заснований 1 серпня 1899 року за часів Російської імперії, на кошти російського уряду та української родини Терещенків. Будівля музею спроектована архітектором Владиславом Городецьким. Музейна колекція створена на основі пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського та інших. Відкритий 30 грудня 1904 року. Станом на початок ХХІ століття музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів. Має унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII—ХХ століть.

Національний художній музей України Pictogram infobox palace.png
Pechersk 28 09 13 087.jpg
50°26′57″ пн. ш. 30°31′51″ сх. д. / 50.44944444002777573° пн. ш. 30.53111111002777989° сх. д. / 50.44944444002777573; 30.53111111002777989Координати: 50°26′57″ пн. ш. 30°31′51″ сх. д. / 50.44944444002777573° пн. ш. 30.53111111002777989° сх. д. / 50.44944444002777573; 30.53111111002777989
Тип музей образотворчого мистецтва
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування

01001, Київ, вул. Михайла Грушевського, 6
Тел.: (044) 278-74-54, 278-13-57
Факс: (044) 278-74-54

E-mail: namumuseum@gmail.com
Архітектор Городецький Владислав Владиславович
Засновано 1 серпня 1899
Відкрито 30 грудня 1904
Вартість від 10 до 40 грн.
Фонд 40 000 експонатів
Відвідувачі 48 500 (на 2011)
Директор Литвинець Юлія Олександрівна (з 2016)
Сайт old.namu.kiev.ua
Національний художній музей України. Карта розташування: Україна
Національний художній музей України
Національний художній музей України (Україна)
CMNS: Національний художній музей України на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Розташований у будівлі, яку створив у 1899 архітектор Городецький Владислав Владиславович цілеспрямовано для першого в Києві Міського музею. Але це була переробка проекта талановитого московського архітектора Петра Бойцова, якому уряд не дав ліцензію на практичне будівництво (П. Бойцов багато працював приватним архітектором для багатіїв, а в творчому доробку митця — також проект першої споруди Музею красних мистецтв для Москви, який вибудував Роман Клейн). Споруда витримана у неокласичному стилі (зараз будівля потребує документів на статус пам'ятки архітектури України). Скульптурними оформленням головного фасаду займався Еліо Саль. На будівництво було витрачено 249 тис. карбованців, з яких лише 100 тис. дав уряд і 100 тис. — родина меценатів Терещенків.

  • Київський міський музей., бл. 1900. Стара поштівка

  • Проект — Бойцов Петро Самойлович. Будівничий Городецький В. В. Київський міський музей, 1911

  • Фасад музею в січні 2014 року

  • Сучасний головний фасад музею, що потребує реставрації

  • Лев на вході до музею

Патрони музеюРедагувати

Великі заслуги в розвитку закладу належали Богдану та Варварі Ханенкам, Терещенкам, В. Хвойці, М. Біляшівському, Д. Щербаківському, Ф. Ернсту та іншим. Особливо значний внесок в колекцію музею зробив Богдан Ханенко, який подарував свою археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінювану в 70 тис. крб (більше половини вартості всіх експонатів музею на час його відкриття).

Роботу з організації й спорудження музею здійснило створене 1897 року на основі Товариства заохочення мистецтв Київське товариство старожитностей і мистецтв, яке мало на меті «збирання пам'яток в інтересах науки, а також для розвитку естетичного смаку і художньої освіти». 1 серпня 1899 р. у 5 залах 1-го поверху музею відкрили археологічну виставку історичних знахідок Вікентія Хвойки з нагоди XI Всеросійського археологічного з'їзду, що відбувався в Києві. Цей день прийнято вважати датою заснування музею.

ВідкриттяРедагувати

Офіційне відкриття й освячення відбулося 23 грудня 1904. Тоді музей одержав назву Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича. Одночасно вживалися неофіційні назви Музей старожитностей і мистецтв і Київський міський музей. Фактично він став першим загальнодоступним музеєм міста Києва.

28 грудня 1910 — у перебудованому підвальному приміщенні міського музею відкрився Військово-історичний музей Київського відділу Російського військово-історичного товариства.

ХХ століттяРедагувати

 
Дизайн Г. Нарбута; печатка Укр. Академії Мистецтв із погруддям Мінерви, 1918 р. Нац. художній музей України

1 січня 1918 — міський музей підпорядкували Секретаріату освіти УНР (згодом Наркомату освіти УСРР, потім Головному управлінню в справах мистецтва і національної культури). 27 липня 1918 перейменували на Національний музей України — створювався на базі Київського художньо-промислового і наукового музею і одержував статус автономної установи. З поч. 1919 підпорядковувався ВУКОПМИСу.

23 червня 1919 декретом уряду УСРР музей оголосили державною установою з назвою «Перший державний музей». До фондів музею перейшло багато націоналізованих приватних колекцій, зібрань громадських, навчальних музеїв.

У 1924 одержав назву «Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка».

У 1930–1932 музей реорганізовано. Замість колекційного, систематичного принципу побудови експозиції почалася перебудова всієї структури за марксистською історичною схемою, відповідно до соціально-економічних епох.

У 1934 на базі історичної та археологічної колекцій створили Державний історичний музей (нині Національний музей історії України). У будинку на вул. Грушевського, б. № 6 залишилися художні колекції, на основі яких виник Київський державний музей українського мистецтва (з 1964 р. — Державний музей українського образотворчого мистецтва, тепер — Національний художній музей України).

1954 — збірку народного декоративного мистецтва виокремлено в самостійний музей.

1967–1972 — музей добудували, завдяки чому експозиційні площі збільшилися майже вдвічі. Але на цьому збільшення необхідних для музея площ припинилося на десятиліття, що не надає можливостей експонувати зразки новітніх етапів українського мистецтва. Загальна площа музею досягає лише 8 000 м², хоча музей потребує не менше 35-40 000.

ХХІ століттяРедагувати

Нову айдентику для Національного художнього музею України створила креативна агенція Banda Agency. Основною назвою музею обрали NAMU, а основною візуального стилю — спеціально розроблений шрифт[1].

ЗібранняРедагувати

Фонди Національного художнього музею України на сьогодні налічують близько 40 000 експонатів, серед яких — шедеври українського та закордонного живопису, скульптури та графіки від часів Київської Русі до сьогодення.

У музеї є одна з найкращих в Україні збірка іконопису, давньої поліхромної скульптури, козацьких портретів XVIII століття, колекція народних картин «Козак Мамай». Також представлені класичні твори живопису XIX століття, український авангард та мистецтво тоталітарної доби, новітні течії живопису межі XX-XXI століть, зібрання графіки від стародруків до сучасності.

Іконопис XII — XIX ст.Редагувати

ПортретиРедагувати

Український живопис ХІХ — початку ХХ ст.Редагувати

Видання музеюРедагувати

2003

  • «Національний художній музей України» (видавництво «Артанія Нова»).

2004

  • «Український живопис XIX — початку XX століття»
  • «Український іконопис XII — початку XIX століття»
  • «Сергій Васильківський»
  • часопис «Музейний провулок»

2005

  • монографічний альбом «Олександр Мурашко»

2006

  • «Український живопис XX — початку XXI століття»
  • «Український портрет XVII—XVIII»
  • монографії «М. Пимоненко. В. Орловський»
  • «С. Світославський»
  • «Український модернізм»

Ключові особиРедагувати

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національний_художній_музей_України&oldid=26561686