XIII століття

XI століття —XII століття —XIII століття —XIV століття —XV століття

1190-ті	1190	1191	1192	1193	1194	1195	1196	1197	1198	1199

1200-ті	1200	1201	1202	1203	1204	1205	1206	1207	1208	1209
1210-ті	1210	1211	1212	1213	1214	1215	1216	1217	1218	1219
1220-ті	1220	1221	1222	1223	1224	1225	1226	1227	1228	1229
1230-ті	1230	1231	1232	1233	1234	1235	1236	1237	1238	1239
1240-ві	1240	1241	1242	1243	1244	1245	1246	1247	1248	1249
1250-ті	1250	1251	1252	1253	1254	1255	1256	1257	1258	1259
1260-ті	1260	1261	1262	1263	1264	1265	1266	1267	1268	1269
1270-ті	1270	1271	1272	1273	1274	1275	1276	1277	1278	1279
1280-ті	1280	1281	1282	1283	1284	1285	1286	1287	1288	1289
1290-ті	1290	1291	1292	1293	1294	1295	1296	1297	1298	1299

1300-ті	1300	1301	1302	1303	1304	1305	1306	1307	1308	1309

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя. Населення Європи досягло максимуму, зростала кількість міст, значна частина з яких отримала магдебурзьке право. Продовжувалася боротьба за верховенство між церковною та світською владами. Виникли перші парламенти. Сформувалася Ганза. Упродовж століття виникла й досягла піка своєї могутності Монгольська імперія. Завоювання монголами Багдада поклало край золотій добі ісламу.

Внаслідок монгольської навали припинила існування Київська Русь. Київ втратив не тільки економічне й політичне, а й, з переїздом митрополитів до Володимира-на-Клязмі, релігійне та культурне значення. Зусиллями Данила Галицького досягло піка могутності Галицько-Волинське князівство. Виник й почав зростати Львів.

Політичні й релігійні діячі

Фреска Джотто. Папа римський Інокентій ІІІ спить, а франциск Ассізький підтримує розхитану католицьку церкву.

Енріко Дандоло, дож Венеції.
Іннокентій III, папа римський, понтифік у 1198—1216 роках.
Франциск Ассізький (1182—1226), засновник чернечого ордену францисканців.
Клара Ассізька — засновниця жіночого чернечого ордену, (аналогу Францисканців) — кларисок.
Гонорій III, папа римський, понтифік у 1216—1227 роках.
Григорій IX, папа римський, понтифік у 1227—1241 роках.
Іннокентій IV, папа римський, понтифік у 1243—1254 роках.
Фрідріх II Штауфен, король Сицилії та імператор Священної Римської імперії (помер у 1250 році)
Карл I Анжуйський, король Сицилії з 1250 року.

Події

Русь

На початку століття Галицько-Волинське князівство очолював Роман Мстиславич, а Володимиро-Суздальське Всеволод Велике Гніздо. Київ втратив своє політичне та економічне значення, але залишався релігійним та культурним центром. Роман Мстиславич загинув 1205 року в поході на Польщу. Після його смерті розпочалася боротьба за Галич і Володимир між різними княжими родами, в яку втручалися угорські й польські правителі. Тільки в 1230-х утвердилася влада сина Романа Мстиславича Данила Романовича Галицького.

1223 року руські князі вперше зіткнулися з монголами. Вони на прохання половців про допомогу. Однак, битва на Калці завершилася важкою поразкою. Масштабна татаро-монгольська навала розпочалася 1238 року, а 1240 року монгольські війська захопили й зруйнували Київ.

Новгородська республіка, де княжив Олександр Всеволодович Невський залишилася осторонь татаро-монгольської навали. 1240 року новгородський князь здобув перемогу над шведами в Невській битві, а 1242 року — над Лівонським орденом у Льодовому побоїщі. Після встановлення татарського іга руські князі повинні були отримувати ярлик на княжіння в Золотій Орді. Олександр Невський спочатку отримав ярлик на Київ, однак розорене місто його не цікавило, тож незабаром він добився ярлика на Володимир-на-Клязьмі.

Данило Галицький намагався знайти підтримку на заході, однак марно. Повернувшись, він зміцнив Галицько-Волинське князівство, 1253 року папа римський надав йому титулу короля. Угорщина та Польща теж потерпали від нападів ординців, зате значною силою стало Велике князівство Литовське, з яким Данило Галицький та його сини вели боротьбу впродовж 1240—1270-х років. Виникло місто Львів, куди змістився центр королівства за правління сина Данила Галицького Лева Даниловича. Було споруджено замки-фортеці в Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.

Після смерті Олександра Невського у Володимиро-Суздальському князівстві за владу боролися його сини Дмитро Олександрович Переяславський та Андрій Олександрович Городецький, використовуючи в цій боротьбі ординські загони. Руським князям також довелося брати участь у походах Орди на Литву, Польщу й Угорщину, а також у міжусобицях у самій Орді.

Перша половина — Формування «Києво-Печерського патерика» — видатної пам'ятки житійної літератури.

У Галицькій землі було написано ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
Поява в Київській Русі «Палеї» — збірника апокрифічних переказів на біблійні старозавітні теми
Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття.

Візантія

Четвертий Хрестовий похід
Хрестоносці захоплюють Константинополь (1204).
На руїнах Візантії виникає два державних утворення: Латинська імперія зі столицею у Константинополі ; залишки Візантії зі столицею в місті Нікея.
Відвоювання Константинополя нікейськими греками в союзі з генуезцями (конкурентами Венеції)та зникнення Латинської імперії (1261).
Татаро-монгольська навала
Реконкіста
- 16 липня 1212 року: уульмінаційний момент Відвоювання. Битва під Лас-Навас-де-Толоса.
Велика Хартія
Подорожі Марко Поло

Література

Данте Аліг'єрі (1265—1321), останній поет середньовіччя, перший поет доби Відродження.

Архітектура

Дзвіниця у Флоренції.

Арнольфо ді Камбіо, архітектор та скульптор, автор проєкту міського собору Флоренції, майбутньої Санта Марія дель Фйоре (відомий за документами з 1265 по 1302 рік).
Побудова у Флоренції дзвіниці міського собору
Реймський собор, розбудова у 1211 році, готика у Франції.
Ам'єнський собор, початок будівництва у 1220 році.
Собор Сен-П'єр в місті Бове, початок будівництва у 1225 році.
Кельнський собор, (німецька готика), початок будівництва у 1248 році.
Спорудження замків-фортець у Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.