Кари́би (англ. Caribbean; застаріла назва — Вест-І́ндія від англ. West Indies, букв. «Західна Індія») — група островів в Атлантичному океані між Північною і Південною Америкою. Належить до Північної Америки.

Кариби

Включає Багамські, Великі Антильські й Малі Антильські острови. Загальна площа 244 890 км² (Великі Антильські — 216 260, Малі Антильські — 14 095 та Багамські — 14 535). Усі Антильські острови значно підіймаються над рівнем моря. Багамські ж острови утворені кораловими рифами. Найвищі гори розташовуються в західній частині Гаїті (2184 м), в східній частині Куби (2375 м) та в північній частині Ямайки (2341 м); східні береги Малих Антильських островів є рівнинами; гори круто спускаються в долини. Численні бухти островів є зручними гаванями. Куба, Віргінські та Багамські острови оточені величезними кораловими рифами, що підіймаються на поверхню моря та вкриті пальмами. Багато островів (особливо Малі Антильські) мають ознаки вулканічного походження.

Клімат ред.

Клімат Карибських островів доволі схожий. Спекотна та волога пора року — весна, починається в травні; у середині місяця випадає перший періодичний дощ, щоденно близько полудня. Після 14-денних дощів починається посушливе тропічне літо; спека пом'якшується морськими вітрами та східними пасатами, що дмуть впродовж цілого року; не зважаючи на спеку клімат — вологий, що сприяє небезпеці поширення тут жовтої гарячки й інших хвороб, притаманних тропічним країнам. Чистіше повітря в горах. У липні дощі посилюється, особливо на Великих Антильських островах, а на Малих найбільше опадів у серпні та жовтні; тоді ж відбуваються великі повені на річках; з серпня по жовтень бувають урагани, що часто призводять до великих спустошень. З кінця листопада починається зима (порівняно сухий час), що триває до травня — найкращої пори року у цих місцях.

Рослинний та тваринний світ ред.

Острови вкрито пишною американською рослинністю; у низинах — тропічні рослини, в горах — європейські фруктові дерева; величезні лугові простори (савани) розляглися на великих островах. Основний здобуток островів становлять продукти технічних рослин; ваніль дико росте в лісах Ямайки, агава — на Кубі та Багамських островах; на багатьох островах ростуть індиго, какао, кокосові пальми, тютюн, бавовна. Хлібне дерево пересаджене з Таїті на Ямайку. Із зернових рослин вирощують багато кукурудзи, пшениці — дуже мало. Основні продукти експорту — цукор і кава. Цукрову тростину, що росте на Карибських островах, було завезено сюди з Канарських островів іспанцями в XVI столітті, а кавове дерево — голландцями та французами з Аравії.

До прибуття європейців на островах було дуже мало місцевих видів тварин: агуті, опосум і породи невеликих мавп; доволі багато скорпіонів, змій; в тихих водах живуть каймани. На Ямайці виловлюють черепах; птахи відрізняються блискучим пір'ям: папуги, колібрі. Усі домашні тварини перевезено з Європи, і тепер рогата худоба та коні частково здичавіли, подібно до того, як це сталося в саваннах Південної Америки.

Води карибського басейну наповнені життям. Коралові рифи дають притулок величезній кількості живих істот. Різноманітні види безхребетних, хрящеві й кісткові риби. З великих хижаків тут мешкають різні види акул, зокрема акула-бик, акула тигрова, акула шовкова та карибська рифова акула.

Історичні відомості ред.

 
Центральна Америка та Кариби

Колумб 1492 року відкрив Багами, Кубу, Гаїті й Пуерто-Рико; на цих островах, а також на Багамських і на Ямайці мешкали два різні племені, що розмовляли різними мовами: кариби — войовниче плем'я та араваки (arrowaks, Arawaks) — мирне. Карибів до кінця XIX століття лишилося небагато на берегах Південної Америки, куди їх переселили іспанці.

Іспанці заснували перші колонії на Кубі; з 1503 року. Усі землі було розділено між європейцями, а тубільців обернено в рабство, а на початку XVII століття вони зовсім вимерли. З другої половини XVI століття острови зовсім занепали: жодне європейське судно не було спроможне перевозити товари, самі мешканці повинні були вести торгівлю тільки з Севільєю, а з 1720 р. — із Кадісом; значна кількість колоністів виселилася, все невеликі міста було знищено з метою припинення контрабандної торгівлі; з 1630 р. колонії зазнали пограбування флібустьєрів, що створили справжню державу розбійників. Зі створенням на Карибах колоній інших європейських держав (з XVII ст. та особливо з половини XVIII століття) карибські колонії почали знову розквітати.

Наприкінці XIX століття всі острови (за винятком Гаїті з сусідніми маленькими островами — 77 254 км²) були колоніями європейських держав:

Темношкірі мешканці з'явилися на островах за часів ввезення сюди африканських рабів (близько 1511 р.). У британських колоніях рабство було ліквідовано з 1834 р., на Гаїті рабство зникло з часів повстання негрів наприкінці XVIII століття, у данських колоніях — з 1847 року, у французьких — з 1848 року, потім — у голландських та іспанських колоніях.

Наразі на більший частині Карибських островів розташовані незалежні держави.

Країни та території ред.

Нижче подана таблиця карибських країн та територій[1][2][3].

Країна чи територія Площа
(км²)[4]
Населення
(оцінка 2008)[5]
Густота населення
(осіб/км²)
Столиця
  Американські Віргінські Острови (США) 347 110 000 317.0 Шарлотта-Амалія
  Ангілья (Велика Британія) 91 15 000 164.8 Валлі
  Антигуа і Барбуда 442 88 000 199.1 Сент-Джонс
  Аруба (Нідерланди) 180 107 000 594.4 Ораньєстад
  Багамські Острови[note 1] 13 943 342 000 24.5 Нассау
  Барбадос 430 256 000 595.3 Бриджтаун
  Бонайре (Нідерланди) 294 12 093[6] 41.1 Кралендейк
  Британські Віргінські Острови (Велика Британія) 151 23 000 152.3 Род-Таун
  Гаїті 27 750 10 033 000 361.5 Порт-о-Пренс
  Гваделупа (Франція) 1628 401 784[7] 246.7 Бас-Тер
  Гренада 344 104 000 302.3 Сент-Джорджес
  Домініка 751 67 000 89.2 Розо
  Домініканська Республіка 48 671 10 090 000 207.3 Санто-Домінго
  Кайманові Острови (Велика Британія) 264 56 000 212.1 Джорджтаун
  Куба 109 886 11 204 000 102.0 Гавана
  Кюрасао (Нідерланди) 444 140 794[6] 317.1 Віллемстад
  Мартиніка (Франція) 1128 397 693[8] 352.6 Фор-де-Франс
  Монтсеррат (Велика Британія) 102 6000 58.8 Плімут; Брейдс[note 2]
  Острови Теркс і Кайкос[note 3] (Велика Британія) 948 33 000 34.8 Коберн-Таун
  Пуерто-Рико (США) 8870 3 982 000 448.9 Сан-Хуан
  Саба (Нідерланди) 13 1537[6] 118.2 Боттом
  Сен-Бартельмі (Франція) 21[9] 7448[10] 354.7 Густавія
  Сент-Кіттс і Невіс 261 52 000 199.2 Бастер
  Сент-Люсія 539 172 000 319.1 Кастрі
  Сен-Мартен (Франція) 54[9] 29 820[10] 552.2 Маріго
  Сент-Вінсент і Гренадини 389 109 000 280.2 Кінґстаун
  Сінт-Естатіус (Нідерланди) 21 2739[6] 130.4 Ораньєстад
  Сінт-Мартен (Нідерланди) 34 40 009[6] 1176.7 Філіпсбурґ
  Тринідад і Тобаго[11] 5130 1 339 000 261.0 Порт-оф-Спейн
  Ямайка 10 991 2 719 000 247.4 Кінгстон
Країни, що мають вихід до вод Карибського моря
Країна чи територія Площа
(км²)[4]
Населення
(оцінка 2008)[5]
Густота населення
(осбі/км²)
Столиця
Північна Америка
  Мексика 1 964 375 112 322 757 57.1 Мехіко
  Беліз 22 966 307 000 13.4 Бельмопан
  Гватемала 108 889 14 027 000 128.8 Гватемала
  Гондурас 112 492 7 466 000 66.4 Тегусігальпа
  Коста-Рика 51 100 4 579 000 89.6 Сан-Хосе
  Нікарагуа 130 373 5 743 000 44.1 Манаґуа
  Панама[11][note 4] 75 417 3 454 000 45.8 Панама
  Сальвадор 21 041 6 163 000 293.0 Сан-Сальвадор
Південна Америка
  Венесуела 912 050 26 414 815 27,8 Каракас
  Гаяна 214 970 770 794 3,6 Джорджтаун
  Колумбія 1 138 910 45 013 674 37,7 Богота
  Суринам 163 270 438 144 2,7 Парамарибо
  Французька Гвіана (Франція) 91 000 209 000 2,1 Каєнна

Джерела ред.

Коментарі ред.

  1. Хоча острови знаходяться а Атлантичному океані, а не в Карибському морі, ООН відносить їх до країн карибського басейну.
  2. У зв'язку із виверженням вулкану, що почалося в липні 1995 року, більша частина Плімуту була зруйнована, керівництво острова перемістилося в Брейдс, але Плімут все ще де-юре залишається адміністративним центром.
  3. Хоча острови знаходяться а Атлантичному океані, а не в Карибському морі, ООН відносить їх до країн карибського басейну.
  4. Панаму зазвичай відносять до Північної Америки, хоча деякі автори ділять її по Панамському каналу. Дані наведені для всієї країни.

Примітки ред.

  1. CommerceConnect.gov. Security and Prosperity Partnership Of North America. Spp.gov. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 14 листопада 2010. 
  2. Ecoregions of North America. United States Environmental Protection Agency. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 30 травня 2011. 
  3. What's the difference between North, Latin, Central, Middle, South, Spanish and Anglo America? [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.], about.com
  4. а б Якщо не вказано інше, площа взята з Demographic Yearbook—Table 3: Population by sex, rate of population increase, surface area and density (PDF). United Nations Statistics Division. 2008. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010. 
  5. а б Якщо не вказано інше, населення взята з Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). World Population Prospects, Table A.1 (PDF). 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009. 
  6. а б в г д Оцінка населення взята з Central Bureau of Statistics Netherlands Antilles. Statistical information: Population. Government of the Netherlands Antilles. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010. 
  7. Insee - Populations légales 2008 - 971-Guadeloupe. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011. 
  8. Insee - Populations légales 2008 - 972-Martinique. Insee.fr. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2011. 
  9. а б Дані взяті з The World Factbook: 2010 edition. Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 14 жовтня 2010. 
  10. а б Оцінка чисельності населення за 2010 взята з The World Factbook: 2010 edition. Government of the United States, Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2010. 
  11. а б Згідно з означеннями, Аруба, Бонейр, Кюрасао, Панама та Тринідад і Тобаго мають території і в Північній, і в Південній Америках.