Великі Антильські острови

Великі Анти́льські острови — острови в Карибському морі, які разом з Багамськими островами і Малими Антильськими островами відомі як острови Вест-Індії. До групи Великих Антильських островів входять Куба, Ямайка, Еспаньйола (складається з Гаїті і Домініканської республіки) та Пуерто-Рико. На відміну від Малих, Великі Антильські острови мають материкове походження, тоді як Малі Антильські острови в основному вулканічного або коралового походження.

Карибський басейн і Великі Антильські острови

За мовою, близькістю традицій Великі Антильські острови вважаються частиною Латинської Америки. Були відкриті Христофором Колумбом в 1492 році.

Великі Антильські острови завжди мали важливе стратегічне значення як ворота до Америки і в часи, коли військово-морська потужність була визначальний в стратегії держави, вони були центром запеклих змагань декількох імперських держав, головним чином Іспанії, Франції, і Великої Британії встановити контроль в регіоні.

Найвищі вершини островів: Сьєрра-Местра (2375 м) і Сьєрра-дель-Кобрі (2119 м) на Кубі і Сині гори (2370 м) на Ямайці.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Rogonzinski, Jan. A Brief History of the Caribbean. New York: Facts on File, 1992. (англ.)