Залізничні вокзали Москви

Московський залізничний вузол у межах до 1 липня 2012 року

У Москві діє залізничних вокзалів. Вони входять до складу Московської та Північно-Західної регіональні дирекції Дирекції залізничних вокзалів ВАТ «РЖД»[1].

Раніше (до 1896 року) також існував Нижегородський вокзал, на початку XX століття розглядалася можливість створення Центрального вокзалу.

Планується спорудження трьох вокзалів — Євровокзалу, Вокзалу для аероекспресів на Комсомольській площі, а також Південного вокзалу на площі Рогожської застави.

Майже всі вокзали є початково-кінцевими крайніми пунктами залізничних ліній-напрямків від Москви. Не є тупиковим лише Курський та Білоруський, почасти Савеловський, через який проходить одна нетупиковая лінія з Білоруського вокзалу на Рибінськ.

Курський вокзал обслуговує два залізничних напрямку від Москви (Курське та Нижньоновогродське). Також два магістральних напрямки (Рязанське і на Муром) обслуговує Казанський вокзал (місце з'єднання двох магістральних напрямів знаходиться в місті Люберці біля кордону з Москвою). Решта вокзалів обслуговують по одному напрямку (однойменні, крім Смоленського напряму з Білоруського вокзалу).

Зі всіх вокзалів відправляються приміські електропоїзди (електрички). Два вокзали, Курський та Білоруський, пропускають транзитні поїзди далекого прямування. З трьох вокзалів (Київський, Павелецький, Білоруський) існує рух електропоїздів-«аероекспрес» до аеропортівВнуково», «Домодєдово» та «Шереметьєво»). Найбільш завантажені вокзали — Ярославський, Казанський, найменш — Ризький та Савеловський.

З усіх вокзалів є пересадка на станції метрополітену, при цьому кільцева лінія метро пов'язує всі вокзали, крім Ризького і Савеловського.

Три вокзали (Казанський, Ленінградський та Ярославський) розташовані поруч (на Комсомольській площі — «площі Трьох вокзалів»). З деяких вокзалів (Савеловський, Ризький, Казанський, Ленінградський та Ярославський) є пересадка на платформи залізничних станцій інших напрямків.

Прикметники з назви більшості вокзалів (за винятком Ленінградського, Савеловського та Білоруського) входять до назви залізничних станцій виду Москва-*-*ая. У назвах більшості з цих станцій при вокзалах (крім Ризької та Бутирської) присутнє слово «пасажирська».

Існує також Урядовий спецвокзал поблизу Комсомольської площі, де на платформі Москва-Каланчевська також раніше був Імператорський спецвокзал.

ПасажиропотікРедагувати

Нижче представлений список московських вокзалів з щомісячним пасажиропотоком. Дані за 2017 рік.[2] Сортування по загальному пасажиропотоку (сума пасажиропотоків приміського сполучення та далекого прямування).

Білоруський вокзалРедагувати

 
Білоруський вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська-Смоленська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на площі Тверська Застава.

Обслуговує поїзди далекого прямування західного і (після переведення Савеловського вокзалу виключно на обслуговування приміських поїздів) північного (по Савеловській гілці, на Рибінськ) напрямів Росії та зарубіжжя, приміські поїзди (електрички) Білоруського напряму Московської залізниці (до кінцевих зупинок Бородіно, Усово, Звенигород) і транзитні електропоїзди Савеловського і Курського напрямків, «Аероекспреси» до аеропорту «Шереметьєво». А також транзитні поїзда Мінськ — Архангельськ, Мінськ — Новосибірськ, Брест — Новосибірськ.

Пересадка на станції метро «Білоруська (Кільцева)» і «Білоруська (Замоскворецька)».

Вокзал діє з 1870 року. До 1871 року мав назву «Смоленський вокзал», до 1912 року — «Брестський вокзал», до 1917 року — «Олександрівський вокзал», до 1922 року — «Брестський вокзал», до 1936 року — «Білорусько-Балтійський вокзал».

Казанський вокзалРедагувати

 
Казанський вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська-Казанська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на Комсомольській площі (площі Трьох вокзалів).

З вокзалу відправляються поїзди далекого прямування, а також приміські поїзди у двох напрямках — на Муром (східний напрямок) і на Рязань (південно-східний напрям). Розгалуження за напрямами — в місті Люберці, на станції Люберці I.

Пересадка на залізничну платформу Каланчевська.

Пересадка на станції метро «Комсомольська (Кільцева)» і «Комсомольська (Сокольницька)».

Вокзал діє з 1862 року. До 1894 року мав назву «Рязанський вокзал».

Київський вокзалРедагувати

 
Київський вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська-Київська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на площі Київського вокзалу.

Від вокзалу йдуть електрички на Сонячну, Лісове Містечко, Апрелєвку, Бекасово-Сорт., Хрести, Нару (Наро-Фомінськ), Малоярославець, Калугу-1 та Калугу-2, а також експреси до аеропорту «Внуково» і Калуги. Поїзди далекого прямування з вокзалу йдуть на Брянськ, далі на Київ, звідти — в інші великі міста центральної та Західної України.

Пересадка на станції метро «Київська (Кільцева)», «Київська (Філевська)» та «Київська (Арбатсько-Покровська)».

Вокзал діє з 1918 року. До 1934 року мав назву «Брянський вокзал».

Курський вокзалРедагувати

 
Курський вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська-Курська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на площі Курського вокзалу.

З вокзалу в південному напрямку йдуть електрички на Царицино, Подольськ, Львівська, ЧехівСерпухов, Таруська, Тулу, експреси — на Тулу і Орел, поїзди далекого прямування — на Орел, Курськ, Бєлгород, Харків, Донецьк, міста Центральної та Південно-Східної України і Криму, а також через Харків — Ростов-на-Дону і міста Північного Кавказу та російського Чорноморського узбережжя. У Горьківському напрямку йдуть електрички в східному напрямку на Реутово, Балашиху, Залізничний, Фрязево, Ногінськ, Захарово, Павловський Посад, Електрогорськ, Круте, Півники, а також (іноді) на Володимир, електрички-експреси на Володимир, поїзди далекого прямування на Нижній Новгород, а також поїзди «Стриж[3]» і «Ластівка» Москва — Нижній Новгород. Електрички Горьковського напрямку йдуть не з основного перону, а з тупиків, обгороджених турнікетами.

Пересадка на станції метро «Курська (Кільцева)», «Курська (Арбатсько-Покровська)» та «Чкаловська».

Вокзал діє з 1896 року. Перший час мав назву «Курсько-Нижегородський вокзал».

Частка міста Москви у праві спільної часткової власності на багатофункціональний комплекс на площі Курського вокзалу становить 40 % його загальної площі.[4]

Ленінградський вокзалРедагувати

 
Ленінградський вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів. Це єдиний з основних вокзалів у Москві, який відноситься не до Московської, а до Жовтневої залізниці.

Вокзал розташований на Комсомольській площі (площі Трьох вокзалів).

З вокзалу відправляються поїзди, що прямують до Санкт-Петербурга, Великого Новгорода, Пскова, Мурманська, Петрозаводська, Гельсінкі, Таллінна тощо. Також з вокзалу йдуть приміські електрички до Крюково (Зеленоград), Соняшникового (Солнечногорськ), Клина, Конаково, Твері.

Пересадка на залізничну платформу Каланчевська.

Пересадка на станції метро «Комсомольська (Кільцева)» і «Комсомольська (Сокольницька)».

Вокзал діє з 1851 року. До 1855 року носив назву «Петербурзький вокзал». До 1924 року мав назву «Миколаївський вокзал», у 1924—1937 роках — «Жовтневий вокзал», з 1937 року — «Ленінградський вокзал».

Павелецький вокзалРедагувати

 
Павелецький вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська-Павелецька. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на площі Павелецького вокзалу.

Вокзал зв'язує столицю з Середнім і Нижнім Поволжям, Казахстаном, Середньою Азією, Кавказом; з вокзалу йдуть приміські електропоїзди до аеропорту «Домодєдово» («аероекспрес»), а також по Павелецькому напрямку до станції Узуново.

Пересадка на станції метро «Павелецька (Кільцева)» і «Павелецька (Замоскворецька)».

Вокзал діє з 1900 року. До 1941 року мав назву «Саратовський вокзал», до 1910 року — «Павелецкий вокзал».

Ризький вокзалРедагувати

 
Ризький вокзал
Докладніше: Москва-Ризька

Залізнична станція Москва-Ризька. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на Ризькій площі.

З вокзалу відправляються всього три потяги — до Риги, Великих Лук та Пскова. Також з вокзалу йдуть приміські електрички до станцій: Нахабіно, Дедовськ, Новоієрусалимська (місто Істра), Румянцево, Волоколамськ та Шаховська.

Пересадка на залізничні платформи Ризька (більше 1 км) та Ржевська.

Пересадка на станцію метро «Ризька» Калузько-Ризької лінії.

Вокзал діє з 1901 року. До 1946 року мав назву «Ржевський вокзал», до середини 1930-х — «Балтійський вокзал», до 1930 року — «Віндавський вокзал».

Савеловський вокзалРедагувати

 
Савеловський вокзал
Докладніше: Москва-Бутирська

Залізнична станція Москва-Бутирська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на площі Бутирської застави.

Від вокзалу відправляються електропоїзди до Дубна (туди курсує також електропоїзд-експрес з зупинками у Великий Волзі та Дмитрові) і Савелове (Кімри), по шляху їх слідування — Долгопрудний, Лобня, Дмитров, Талдом тощо. Частина поїздів йдуть на Білоруський напрям.

Пересадка на залізничну платформу Свалявська.

Пересадка на станцію метро «Савеловська».

Вокзал відкритий у березні 1902 року. До 1912 року мав назву «Бутирський вокзал».[5]

Єдиний вокзал, звідки не відправляються поїзди далекого прямування.

Ярославський вокзалРедагувати

 
Ярославський вокзал

Залізнична станція Москва-Пасажирська-Ярославська. Вокзал входить до Московської регіональної дирекції залізничних вокзалів.

Розташований на Комсомольській площі (площі Трьох вокзалів).

Вокзал зв'язує Москву з районами Півночі, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу (тут починається найдовша в світі залізнична магістраль Москва — Владивосток, довжина 9302 км), а також зі столицями Китаю, Монголії, КНДР; приймає частину пасажиропотоку Горьковського напрямки Курського вокзалу по сполучній гілці Фрязево — Митищі.

Пересадка на залізничну платформу Каланчевська.

Пересадка на станції метро «Комсомольська (Кільцева)» і «Комсомольська (Сокольницька)».

Вокзал діє з 1862 року. До 1870 року — «Троїцький вокзал», до 1922 року — «Ярославський вокзал», до 1955 року — «Північний вокзал»,

14 лютого 2004 року з Ярославського вокзалу вирушив перший швидкісний електропоїзд Експрес-Супутник, що зв'язав столицю з підмосковним містом Митищі, завдяки якому час у дорозі від Москви до Митищ скоротилася до 18 хвилин.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Васькин А. А., Назаренко Ю. И. Архитектура и история московских вокзалов. М., 2007.
  • Васькин А. А., Назаренко Ю. И. Чемодан-Вокзал-Москва: Чего мы не знаем о девяти московских вокзалах. М., 2010.

ПосиланняРедагувати


Вокзали Москви
Білоруський | Казанський | Київський | Курський | Ленінградський | Павелецький | Ризький | Савеловський | Ярославський | Нижньогородський