Таїланд — південносхідноазійська країна, що лежить на південно-східному краї континенту, на півострові Індокитай . Загальна площа країни 513 120 км² (51-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 510 890 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 230 км²[1]. Площа країни приблизно на 20 % менша за площу України.

Географія Таїланду
Географічне положення Таїланду
Географічне положення Таїланду
Географічне положення
КонтинентАзія
РегіонПівденно-Східна Азія
Координати15°00′ пн. ш. 100°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 100.000° сх. д. / 15.000; 100.000
Територія
Площа513 120 км² (51-ше)
 • суходіл99,6 %
 • води0,4 %
Морське узбережжя3219 км
Державний кордон5673 км
Рельєф
Типпереважно рівнинний, на околицях гористий
Найвища точкагора Інтханон (2576 м)
Найнижча точкаСіамська затока (0 м)
Клімат
Типсубекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаМенам (372 км)
Найбільше озероТхалелуанг (1040 км²)
Інше
Природні ресурсируди кольорових металів, каучук, вуглеводні, деревина, риба, гіпс, буре вугілля, флюорит, родючі ґрунти
Стихійні лихаосідання ґрунту
Екологічні проблемизабруднення повітря, забруднення вод, знеліснення

Назва

ред.

Офіційна назва — Королівство Таїланд, Таїланд (тай. ประเทศไทย — Патет Таї)[2]. Назва країни походить від етноніму тайців з додаванням англійського слова «ленд» на означення землі, країни. Тобто назва країни перекладається як Земля тайців[3]. Тайські вчені виводять етнонім від слова «тай» (тай. ไทย), що означає свободу. Колишня, до 23 червня 1939 року і у 19451949 роках, назва Сіам (тай. สยาม)[3]. Слово, ймовірно, походить від індійського топоніма Суварна-бхумі (палі शुभर्नभुमि, що може перекладатись як Золота земля. Слово «сама» (палі सम) мовою палі означає різні відтінки кольорів, найчастіше коричневого або жовтого, але іноді зеленого або чорного кольору, тому топонім може перекладатись і як Земля темношкірих.

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.

Таїланд — південносхідноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході — з Камбоджею (спільний кордон — 817 км) і Лаосом (1845 км), на заході — з М'янмою (2416 км), на півдні — з Малайзією (595 км). Загальна довжина державного кордону — 5673 км[1]. Таїланд на південному сході омивається водами Сіамської (Тайської) затоки Тихого океану; на південному заході — Андаманського моря Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 3219 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м[1][6].

Крайні пункти

ред.

Час

ред.
Докладніше: Час у Таїланді

Час у Таїланді: UTC+7 (+5 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Таїланду

Корисні копалини

ред.

Надра Таїланду багаті на ряд корисних копалин: олово, природний газ, вольфрам, тантал, свинець, гіпс, буре вугілля, флюорит[8].

Сейсмічність

ред.

Вулканізм

ред.

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Таїланду

Середні висоти — 287 м; найнижча точка — рівень вод Тайської затоки (0 м); найвища точка — гора Доїнтанон (2576 м). За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я, Центральна рівнина, плато Корат, південний схід і перешийок Кра.

Узбережжя

ред.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Таїланду

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Таїланду

Територія Таїланду лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Проте, мають місце аномальні сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року влада Таїланду повідомила про рекордну температуру 44,6 °C в західній провінції Мак[11]. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони (тайфуни), вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон[10].

Таїланд є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[12].

Внутрішні води

ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 438,6 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 64,15 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки

ред.
Докладніше: Річки Таїланду

Річки країни належать басейну Тихого океану. Найбільші річки: Менам-Чао-Прая на Менамській рівнині, Меконґ на кордоні з Лаосом.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Таїланду

Болота

ред.
Докладніше: Болота Таїланду

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Таїланду

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Таїланду

Земельні ресурси Таїланду (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41,2 %,
    • орні землі — 30,8 %,
    • багаторічні насадження — 8,8 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,6 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 37,2 %;
  • інше — 21,6 %[1].
Див. також: Ліси Таїланду

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Таїланду

Ззоогеографічно територія країни належить до Індо-малайської області, більша частина до Індокитайської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті, крайній південь — Зондської провінції Малайської підобласті[10].

Охорона природи

ред.

Таїланд є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Таїланду

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: осідання ґрунту під столицею країни внаслідок потужного відбору підземних вод на потреби міста; посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Таїланду можна розділити на 6 районів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Північне нагір'я складається з субмеридіонально орієнтованих високих гірських хребтів, складених вапняками. Тут лежить найвища точка країни, гора Інтханон (2600 м). На сході цього району — велике нагір'я Фіпаннам з середніми висотами 1100—1200 м. Південніше гори знижуються і поступаються місцем рівнинам.
  • Хребет Танентаунджі простягається вздовж західного кордону з М'янмою.
  • Центральна рівнина займає велику частину країни, простягається з півночі на південь на 400 км, а із заходу на схід на 200 км. Вона складена алювіальними відкладами річок Чаупхрая, Меконґ, Бангпаконґ та ін.
  • Плато Корат на північному сході має хвилясту поверхню із середніми висотами 185 м, обрамоване низькими горами Донгпхраяфай на заході, Санкампхенг і Дангрек на півдні. Плато тягнеться із заходу на схід на 400 км і дренується річками басейну Мун, правої притоки Меконґа; по самому Меконґу проходить кордон Таїланду і Лаосу.
  • Південно-Східний район відділений від іншої частини країни горами Санкампхенґ на півночі і річкою Бангпаконґ на заході. Тут випадає багато атмосферних опадів, в минулому були поширені густі вологі тропічні ліси.
  • Перешийок Кра до кордону з Малайзією. Центральний гірський ланцюг, хребет Пхукет, простягається в меридіональному напрямі, розділяє дві прибережні рівнини: вузьку, переривисту на заході і ширшу на сході.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л Thailand, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. а б Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 5 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Таїланд // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. У В'єтнамі зафіксували найвищу температуру в історії країни: більше 44°C. 08.05.2023, 01:17
  12. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  13. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.