Колумбія — південноамериканська країна, що знаходиться на крайньому північному заході континенту . Загальна площа країни 1 138 910 км² (26-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 038 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 100 210 км²[1]. Площа країни майже вдвічі більша за площу території України.

Географія Колумбії
Географічне положення Колумбії
Географічне положення Колумбії
Географічне положення
Континент Південна Америка
Регіон Латинська Америка
Координати 4°00′ пн. ш. 72°00′ зх. д. / 4.000° пн. ш. 72.000° зх. д. / 4.000; -72.000
Територія
Площа 1 138 910 км² (26-те)
Морське узбережжя 3208 км
Державний кордон 6672 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Піко-Кристобаль-Колон (5775 м)
Найнижча точка Тихий океан (0 м)
Клімат
Тип екваторіальний,
субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Магдалена ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, золото, коштовне каміння, гідроенергія
Стихійні лиха активний вулканізм, землетруси, посухи
Екологічні проблеми знеліснення, забруднення вод, забруднення ґрунтів

Назва ред.

Офіційна назва — Республіка Колумбія, Колумбія (ісп. Republica de Colombia, Colombia)[2]. Країна названа на честь першовідкривача Америки, іспанського мореплавця Христофора Колумба. До отримання незалежності від іспанської корони 1819 року в складі новоутвореної Федеративної Республіки Колумбія входила до складу колонії Нова Гранада[3]. 1830 року Федерація розпалась і Колумбія до 1886 року знов називалась Новою Гранадою[3].

Історія дослідження території ред.

Географічне положення ред.

Колумбія — південноамериканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — з Венесуелою (спільний кордон — 2341 км), на південному сході — з Бразилією (1790 км), на півдні — з Еквадором (708 км) і Перу (1494 км), на північному заході — з Панамою (339 км). Загальна довжина державного кордону — 6672 км[1]. Колумбія на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану; на заході — водами Тихого[4]. Загальна довжина морського узбережжя 3208 км, з них на узбережжя Карибського моря припадає 1760 км довжина тихоокеанського узбережжя — 1448 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м[6][1].

Крайні пункти ред.

Час ред.

Докладніше: Час у Колумбії

Час у Колумбії: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія ред.

Докладніше: Геологія Колумбії

Корисні копалини ред.

Надра Колумбії багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, нікель, золото, мідь, смарагди[8].

Сейсмічність ред.

Вулканізм ред.

Вулкан Ґалерас був включений у 1990-х роках до «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство Міжнародної асоціації вулканології і хімії надр Землі (IAVCEI), як частини програми ООН зі зменшення небезпеки від стихійних лих[1].

Рельєф ред.

Докладніше: Рельєф Колумбії

Середні висоти — 593 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Піко-Крістобаль-Колон (5800 м) поряд із Піко-Сімон-Болівар (5775 м). Природні умови Колумбії дуже різноманітні. Західну частину країни, що становить приблизно 2/5 її площі, займає високогірна область Колумбійських Анд з Прикарибською і Тихоокеанською низовинами, що примикають до неї. Інші 3/5 території на схід від Анд займають степи, або льянос, басейну Ориноко і дощові ліси, або сельва, басейну Амазонки. Східна частина країни — плоскогір'я, обрамоване Орінокською і Амазонською низовинами.

Узбережжя ред.

Острови ред.

Докладніше: Острови Колумбії

Клімат ред.

Докладніше: Клімат Колумбії

Територія Колумбії з півночі на південь лежить у тропічному, субекваторіальному і екваторіальному кліматичних поясах (крайня північ)[9]. Над більшою частиною країни цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, часті зливи з грозами[10]. На півночі взимку переважають тропічні повітряні маси. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон[10]. На крайній півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[10]. У горах, вище за 3 тис. м високогірні різновиди відповідних кліматичних зон.

Колумбія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2132 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10,9 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки ред.

Докладніше: Річки Колумбії

Річки країни належать басейну Атлантичного океану; на південному заході — басейну Тихого океану. Річкова мережа дуже густа, річки порожисті, головним чином дощового живлення. Головні річки: Магдалена з Каукою, Атрато (впадають в Карибське море), притоки Оріноко — Ґуав'яре і Мета, притоки Амазонки — Путумайо і Какета. Крім Магдалени, річки малопридатні для судноплавства. Один з найбільших водоспадів — Ла Чорера (590 м).

Озера ред.

Докладніше: Озера Колумбії

Болота ред.

Докладніше: Болота Колумбії

Льодовики ред.

Ґрунтові води ред.

Ґрунти ред.

Докладніше: Ґрунти Колумбії

Рослинність ред.

Докладніше: Флора Колумбії

Земельні ресурси Колумбії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 37,5 %,
    • орні землі — 1,4 %,
    • багаторічні насадження — 1,6 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 34,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 54,4 %;
  • інше — 8,1 %[1].
Див. також: Ліси Колумбії

Тваринний світ ред.

Докладніше: Фауна Колумбії

Зоогеографічно територія країни належить до Неотропічної області: тихоокеанське узбережжя — до Центральноамериканської, гірські хребти Анд — до Північноандійської, а сельва Амазонки — до Амазонської провінції Гвіано-Бразильської підобласті[10].

Охорона природи ред.

Колумбія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми ред.

Докладніше: Екологія Колумбії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

  • активний вулканізм у горах, найбільш активний вулкан Галерас (4276 м) востаннє вивергався 2010 року, вулкан Невадо-дель-Руїс, що за 80 км від столиці країни, вивергався 1985 року, його грязьові потоки вбили 23 тис. місцевих жителів, останнє виверження 1991 року, вулкан Невадо-дель-Уїла востаннє вивергався 2007 року;
  • часті землетруси; періодичні посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування ред.

У фізико-географічному відношенні територію Колумбії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м Colombia, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. а б Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 11 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Колумбія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література ред.

Українською ред.

Англійською ред.

Російською ред.

Посилання ред.