Амазонський дощовий ліс

Амазонський дощовий ліс (порт. Floresta Amazônica, ісп. Selva Amazónica, відомий як сельва[4] від ісп. selva — «ліс», гілеї або амазонські джунглі) — тропічний вологий широколистяний ліс, що вкриває більшу частину Амазонської низовини в Південній Америці.

Амазонський дощовий ліс
Зображення
Континент Америка
Держава Flag of Peru (state).svg Перу[1], Flag of Ecuador.svg Еквадор[1], Flag of Colombia.svg Колумбія[1], Flag of Venezuela.svg Венесуела[1], Flag of Guyana.svg Гаяна[1], Flag of Brazil.svg Бразилія, Flag of Suriname.svg Суринам, Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція і Flag of Bolivia (state).svg Болівія
Кількість населення 34 000 000 осіб[2]
Площа 6 700 000 км²[3]
CMNS: Амазонський дощовий ліс у Вікісховищі

Координати: 3°09′36″ пд. ш. 60°01′48″ зх. д. / 3.16000000002777792° пд. ш. 60.03000000002777625° зх. д. / -3.16000000002777792; -60.03000000002777625

Територію амазонської низовини (Амозонії), яка має площу близько 7 млн км², поділено між дев'ятьма країнами: Бразилією (близько 60 % площі лісів), Колумбією, Перу, Венесуелою, Еквадором, Болівією, Гаяною, Суринамом і Французькою Гвіаною. Багато штатів та департаментів цих країн мають назви «Амазонія» або «Амазонас». Ліси Амазонії складають більше половини дощових лісів, що залишилися на планеті, та є одними з найбільших та найбагатших видами лісових масивів Землі.

Типи лісівРедагувати

Залежно від рельєфу й зволоженості виділяють три типи[5]:

  • ете — ліси межирічних плакорних просторів Амазонської низовини;
  • варзеа — ліси високих заплав Амазонки, які затоплюються не щорічно і на нетривалий час;
  • ігапо — заболочені ліси низьких заплав Амазонки, що більшу частину року перебувають під водою.

ҐрунтиРедагувати

Переважають латеритні жовті і червоно-жовті, нерідко оглеєні ґрунти. Продукти опаднання, через постійно жаркий і вологий клімат, швидко розкладаються і відразу засвоюються рослинами. Вони не накопичуються у ґрунті і з цієї причини він має малу родючість і потужність.

Глобальне потеплінняРедагувати

У 2010 -- 2019 роках бразильський басейн Амазонки виділив 16,6 мільярда тонн CO2, а поглинув 13,9 мільярда тонн. Використовуючи нові методи аналізу супутникових даних, розроблені в Університеті Оклахоми, міжнародна група дослідників вперше показала, що деградовані лісу є значнішим джерелом викидів CO2, ніж пряма вирубка лісів, що призводять до потепління планети[6].

За той же 10-річний період деградація, викликана фрагментацією, вибіркової вирубкою або пожежами, які пошкоджують, та не знищують дерева, викликала в три рази більше викидів, ніж пряме знищення лісів.

У басейні Амазонки знаходиться близько половини тропічних лісів світу, які більш ефективно поглинають і накопичують вуглець, ніж інші типи лісів. Якщо регіон стане джерелом, а не «поглиначем» CO2, боротися з кліматичною кризою буде набагато складніше.

Наземні екосистеми в усьому світі були вирішальним союзником в боротьбі з викидами CO2, які в 2019 році перевищили 40 мільярдів тонн.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д http://wwf.panda.org/knowledge_hub/where_we_work/amazon/
  2. http://wwf.panda.org/wwf_news/?270090/WWF-Living-Amazon-Report-2016
  3. http://wwf.panda.org/?270437/Living-Amazon-Report-2016
  4. Словники України on-line. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2011. 
  5. Геоботаніка: тлумачний словник[недоступне посилання з травня 2019] / [Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Григорюк І. П., Мельничук М. Д.]. — 2-е вид., допов. і перероб. — К. : Фітосоціоцентр, 2011.–420с.
  6. AFP. Shocking Discovery Reveals The Amazon Has 'Flipped' to Become a Major Emitter. ScienceAlert (en-gb). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати