Газиместан
Газиместан (серб. Газиместан) — пам'ятне місце й меморіал, присвячений битві на Косовому полі; розташований в 6—7 км на південний схід від самого місця битви (Косового поля). Назва «Газиместан» походить від арабського ghazi (араб. غازي), що означає «герой», та сербського mesto (місце). Знаходиться в 5 км на північний захід від Пріштіни; до Газиместану можна дістатися автошляхом Пріштіна — Митровиця. 28 червня кожного року на Відовдан біля монументу проводяться жалобні заходи, під час яких встановлюється портрет князя Лазаря, який очолював сербську армію під час битви на Косовому полі.
| Газиместан | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Газиместан | ||||
42°41′26″ пн. ш. 21°07′25″ сх. д. / 42.69056° пн. ш. 21.12361° сх. д. | ||||
| Статус | Об'єкт культурної спадщини Сербії | |||
| Країна |  Сербія | |||
| Розташування | 5 км від Пріштіни, Косово | |||
| Тип будівлі | Вежа | |||
| Автор проєкту | Александар Дероко | |||
| Архітектор | Александар Дероко | |||
| Матеріал | Камінь | |||
| Висота | 25 м | |||
| Засновано | XV століття | |||
| Будівництво | 1953 | |||
  Газиместан (Сербія) | ||||
 | ||||
 Газиместан у Вікісховищі | ||||
Нинішній меморіал спроектований сербським архітектором Александаром Дероко у вигляді середньовічної вежі; збудований у 1953 соціалістичною владою Югославії.
Історія
ред.Газиместан є місцем, де сербський деспот Стефан Лазаревич спорудив мармуровий стовп з написом, присвяченим битві на Косовому полі.[1] Під час турецького панування цей стовп був демонтований.[1] На цьому місці планувалося також збудувати храм, спроектований Іваном Мештровичем, однак ідея так і не була реалізована.[1] У 1924 збудовано малий монумент на честь сербських героїв битви на Косовому полі, що являв собою обеліск із хрестом на вершині.[1] На ньому був напис кирилицею: «Героям, що загинули за честь хреста, свободу та права свого народу — від вдячних нащадків, містян та солдатів міста Пріштіна».[1] Під час Другої світової війни, після капітуляції Югославії монумент був замінований та знищений албанськими фашистськими військами.[1] До початку війни планувалося спорудити монумент більших розмірів і навіть був закладений наріжний камінь на місці нинішнього монументу, однак через загрозу війни реалізацію проекту було відкладено.[2]
До завершення Першої світової війни та створення держави Югославії не було сприятливих умов та можливостей збирати на цьому місці широкі маси людей. Значні святкування Відовдану на Газиместані проводилися лише з 1919, а також у 1924, коли був побудований обеліск, та перед початком Другої світової війни з нагоди 550-річчя битви на Косовому полі.[2] В цей період біля Газиместану на Відовдан збиралося від 20 до 100 тисяч людей.[2] У заходах брали участь як косовські серби[en], так і представники цієї національності з інших регіонів та міст — Которської затоки, Далмації, Боснії, Старої Чорногорії[en], Скоп'є, Загреба, Белграду та частково Воєводини.[2] Пам'ятні заходи включали в себе літургію, що проводилася в монастирі Грачаниця та церкві св. Іоанна Хрестителя в Самодрежі[en] з 9 до 10 години, дискусії, промови й артилерійські залпи.[3] З 1935 по 1939 проводилися також авіаційні шоу.[3]
У 1989, у 600-ту річницю битви на Косовому полі на Газиместані здійснив свою відому промову[en] тодішній сербський президент Слободан Милошевич.
У 1997 Газиместан був включений до культурної спадщини Сербії.[4]
У 1999 внаслідок Косовської війни територія Газиместану була замінована.[4]
2007 — рядом сербських патріотичних організацій проведено 14-денну ходу до Газиместану.[5]
2009 — на пам'ятні заходи зібралася найбільша кількість людей починаючи з 1999 року (декілька тисяч людей).[6]
2010 — поліція Косова перейняла функцію охорони монументу від сил НАТО, що викликало негативну реакцію з боку сербського уряду.[7]
2014 — тодішній президент Сербії Томислав Николич здійснив промову біля Газиместану.[8]
Галерея
ред.-
Відовдан, 2009 -
Відовдан, 2009 -
Відовдан, 2013 -
Косовська клятва
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Marković, 1989, с. 128.
- ↑ а б в г Marković, 1989, с. 129.
- ↑ а б Marković, 1989, с. 130.
- ↑ а б Gazimestan. Spomenici. Республіка Сербія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ Vreme 860 - Kosovo: Vidovdan 2007. Vreme.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- ↑ Serbs celebrate Vidovdan in Kosovo. B92.net. 28 червня 2009. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- ↑ Kosovo police take over historic site of Gazimestan. BBC News. 18 березня 2010. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- ↑ Nikolić's speech at Gazimestan interrupted. B92.net. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
Джерела
ред.- Marković, Dragan (1989). SVEČANOSTI NA GAZIMESTANU O VIDOVDANU IZMEĐU DVA SVETSKA RATA (PDF). Etnološke sveske. 10: 127—134. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
Посилання
ред.- Eparhija-prizren.com [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Координати: 42°41′26″ пн. ш. 21°07′25″ сх. д. / 42.69056° пн. ш. 21.12361° сх. д.